Харків – Студентська молодь роздаватиме перехожим у Харкові листівки із тлумаченням неповторних та виняткових українських слів. Акцію присвятили до міжнародного Дня грамотності, який за рішенням ООН, щороку відзначають 8 вересня.
Справжня українська, барвиста і солов’їна, зникає, кажуть організатори акції. Українці звикають говорити шаблонами, котрі нав’язують телебачення та офіційні документи. Однак українська багата на гарні, виняткові слова, які заслуговують на широкий вжиток, впевнена Тетяна Терен. Разом із іншими активістами, вдягненими у футболки із літерою «Ї», вона сьогодні роздаватиме листівки із тлумаченням багатьох українських слів і закликатиме частіше заглядати до словників.
«Там дуже багато слів з літерою «Ґ». «Ґаздиня», наприклад, «ґражда». Там є, наприклад, слово «ванькир» на позначення передпокою в будинку. Це те, що в нас називають часто «прихожа», це називається «ванькир». Там є слово «дзиґа», і інші слова. Такі як «кватирка», «ґудзик» – слова, які вживані, але для харків’ян російськомовних вони і досі складні, сприймаються як західноукраїнські, хоча насправді вони є нормативними словами», – каже Тетяна Терен.
Людина знає мову тоді, коли їй вистачає слів, щоб висловити власну думку, зазначає Тетяна Терен. Багатьом харків’янам, впевнена організатор акції, українських слів бракує. Визнають це і самі мешканці Харкова. Більшість опитаних Радіо Свобода харків'ян зізнались, що здебільшого спілкуються російською, втім, мають і улюблені українські слова, і ті, що їм не подобаються.
«Я розмовляю загалом російською. Тому що російськомовне місто – Харків. Звик із дитинства. А взагалі-то мова подобається, мова дуже гарна».
«У школі п’ятірка була, в університеті теж гарна оцінка. Завжди здавалося, що знаю, але якщо треба щось перекласти з російської українською мовою, обов'язково звертаюся до словника, тому що русизми дуже часто, дуже багато помилок».
«Через роботу дуже часто доводиться українською говорити... «Наразі» – ненавиджу це слово!»
«Я говорю українською мовою, якщо до мене співрозмовник також звертається українською. Хоча дуже збиває те, що багато людей спілкуються російською. Для мене дуже гарно звучить слово «парасолька».
Організатори акції сподівається, що від сьогодні улюблених українських слів у харків’ян буде значно
більше.
(Харків – Київ – Прага)
«Там дуже багато слів з літерою «Ґ». «Ґаздиня», наприклад, «ґражда». Там є, наприклад, слово «ванькир» на позначення передпокою в будинку. Це те, що в нас називають часто «прихожа», це називається «ванькир». Там є слово «дзиґа», і інші слова. Такі як «кватирка», «ґудзик» – слова, які вживані, але для харків’ян російськомовних вони і досі складні, сприймаються як західноукраїнські, хоча насправді вони є нормативними словами», – каже Тетяна Терен.
Людина знає мову тоді, коли їй вистачає слів, щоб висловити власну думку, зазначає Тетяна Терен. Багатьом харків’янам, впевнена організатор акції, українських слів бракує. Визнають це і самі мешканці Харкова. Більшість опитаних Радіо Свобода харків'ян зізнались, що здебільшого спілкуються російською, втім, мають і улюблені українські слова, і ті, що їм не подобаються.
«Я розмовляю загалом російською. Тому що російськомовне місто – Харків. Звик із дитинства. А взагалі-то мова подобається, мова дуже гарна».
«У школі п’ятірка була, в університеті теж гарна оцінка. Завжди здавалося, що знаю, але якщо треба щось перекласти з російської українською мовою, обов'язково звертаюся до словника, тому що русизми дуже часто, дуже багато помилок».
«Через роботу дуже часто доводиться українською говорити... «Наразі» – ненавиджу це слово!»
«Я говорю українською мовою, якщо до мене співрозмовник також звертається українською. Хоча дуже збиває те, що багато людей спілкуються російською. Для мене дуже гарно звучить слово «парасолька».
Організатори акції сподівається, що від сьогодні улюблених українських слів у харків’ян буде значно
більше.
(Харків – Київ – Прага)