Київ – Україна потерпає від політичної заангажованості держслужбовців. Поліпшити ситуацію нині може лише новий закон «Про державну службу». Такого висновку дійшли керівники центральних органів влади з питань державної служби України, Канади, Нідерландів та Ірландії на зібранні у Києві.
В Україні немає тяглості у виконанні державних рішень та реалізації проблем. Кожні вибори змінють не лише верхівку бюрократичної системи, а й середню та нижчу ланки державних управлінців. Політики, діставши владу, намагаються скрізь привезти на посади «своїх людей».
Новий закон – як панацея
Начальник Головного управління державної служби України Тимофій Мотренко переконаний: змінити ситуацію на краще може лише новий закон «Про державну службу». За словами керівника служби, новий закон має на меті розмежування політичних та адміністративних посад в органах державної служби.
«Основними особливостями цього інституту мають стати конкурсний порядок призначення держсекретарів, виконання державними секретарями суто адміністративних функцій та уникнення конфлікту інтересів – невтручання державних секретарів у політичні призначення», – каже начальник Головного управління державної служби України.
Новий закон про «Державну службу» розробляється ще з 2004 року, проте досі Верховна Рада його не ухвалила.
Натомість у розвинутих демократіях політичну нейтральність держслужбовців розглядають як один із основних принципів стабільного функціонування державних інституцій.
«Жодні призначення на держслужбу не робляться з політичної точки зору. Навіть заступники міністрів у Канаді, за традицією, походять з вищих ланок держслужби. Уряд змінюється, змінюються партії, проте держслужба від того не залежна. Головне – добре працювати незалежно від того, яка політична партія при владі», – каже президент Комісії державної служби Канади Марія Баррадос.
В Ірландії про політичні вподобання держслужбовців не дізнаєшся
В Ірландії державна служба – також поза політикою. Керівник служби призначень на публічну службу Ірландії Браєн Ендрюс наголошує: за зміни уряду у країні не відбувається жодних суттєвих ротацій серед чиновників.
«Держслужбовці спроможні працювати з новим урядом. До того ж, хоч вони і є громадянами країни і голосують на виборах, у щоденному житті вони ніколи не розповідатимуть про свої політичні вподобання», – наголошує Браєн Ендрюс.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо рівня співвідношення держслужбовців до кількості населення, керівник Головного управління державної служби України Тимофій Мотренко зазначив, що нині показник найнижчий серед розвинених країн і складає 0,6%. За його даними, у Росії та Польщі цей показник - 0,8%, у Франції - 4,2%, в Данії - 6,8%, в Швеції - 9,2%, в США - 10,2%.
Водночас на початку року Головне управління державної служби України повідомляло, що кількість держслужбовців зросла до 195 тисяч.
Проте ефективність ухвалення рішень державними службовцями вимірюється часом, який витрачає громадянин на узгодження важливих для нього питань, і засобів, до яких він мусить вдаватися при спілкуванні з чиновниками. Для європейських країн таке спілкування вже перейшло в Інтернет.
(Київ – Прага)
Новий закон – як панацея
Начальник Головного управління державної служби України Тимофій Мотренко переконаний: змінити ситуацію на краще може лише новий закон «Про державну службу». За словами керівника служби, новий закон має на меті розмежування політичних та адміністративних посад в органах державної служби.
«Основними особливостями цього інституту мають стати конкурсний порядок призначення держсекретарів, виконання державними секретарями суто адміністративних функцій та уникнення конфлікту інтересів – невтручання державних секретарів у політичні призначення», – каже начальник Головного управління державної служби України.
Новий закон про «Державну службу» розробляється ще з 2004 року, проте досі Верховна Рада його не ухвалила.
Натомість у розвинутих демократіях політичну нейтральність держслужбовців розглядають як один із основних принципів стабільного функціонування державних інституцій.
«Жодні призначення на держслужбу не робляться з політичної точки зору. Навіть заступники міністрів у Канаді, за традицією, походять з вищих ланок держслужби. Уряд змінюється, змінюються партії, проте держслужба від того не залежна. Головне – добре працювати незалежно від того, яка політична партія при владі», – каже президент Комісії державної служби Канади Марія Баррадос.
В Ірландії про політичні вподобання держслужбовців не дізнаєшся
В Ірландії державна служба – також поза політикою. Керівник служби призначень на публічну службу Ірландії Браєн Ендрюс наголошує: за зміни уряду у країні не відбувається жодних суттєвих ротацій серед чиновників.
«Держслужбовці спроможні працювати з новим урядом. До того ж, хоч вони і є громадянами країни і голосують на виборах, у щоденному житті вони ніколи не розповідатимуть про свої політичні вподобання», – наголошує Браєн Ендрюс.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо рівня співвідношення держслужбовців до кількості населення, керівник Головного управління державної служби України Тимофій Мотренко зазначив, що нині показник найнижчий серед розвинених країн і складає 0,6%. За його даними, у Росії та Польщі цей показник - 0,8%, у Франції - 4,2%, в Данії - 6,8%, в Швеції - 9,2%, в США - 10,2%.
Водночас на початку року Головне управління державної служби України повідомляло, що кількість держслужбовців зросла до 195 тисяч.
Проте ефективність ухвалення рішень державними службовцями вимірюється часом, який витрачає громадянин на узгодження важливих для нього питань, і засобів, до яких він мусить вдаватися при спілкуванні з чиновниками. Для європейських країн таке спілкування вже перейшло в Інтернет.
(Київ – Прага)