П’ятиповерхові цегляні або панельні будинки без ліфтів, сміттєпроводу і з низькою стелею. Таким малогабаритним житлом – більш відомим у народі як «хрущовки» - почали забудовувати цілі райони по всьому Радянському Союзу від кінця 50-х років. Ці будинки вже віджили свій вік і потребують реконструкції, вважають київські архітектори. Лише у Києві «хрущовки» складають чверть всього житлового фонду. Що з ними робити – руйнувати й будувати нове житло чи реанімувати?
Новий спосіб реконструкції «хрущовок» вигадали в Дніпропетровську
Перші малогабаритні квартири у Дніпропетровську з’явилися у 1955 році. Тоді «хрущовками» забудовували райони, які тоді лише починали розвиватись. Це були околиці, зараз центральна частина. За словами архітекторів, хоча «хрущовки» аж ніяк не прикрашають місто, але й зносити їх зарано. Автори перепланування переконані, що їхній проект дозволить продовжити експлуатацію «хрущовок» ще на 50 років, розповідає дніпропетровська кореспондентка Радіо Свобода Юлія Рацибарська.
Пропонують спеціальні металеві конструкції, які дозволять зміцнити споруди та ще й добудувати над ними по кілька поверхів. Розробники впевнені: їхній проект знайде підтримку серед інвесторів і влади, адже вільного місця для забудови у мегаполісі вже практично немає. Про конкретні суми на реконструкцію «хрущовок» ректор Придніпровської академії будівництва та архітектури Володимир Большаков наразі не каже, тільки зазначає: «Необхідне централізоване виділення досить великих коштів. Тоді тільки можна буде уникнути кризи, коли весь цей фонд одночасно опиниться у критичному стані».
Влада Дніпропетровська до нового проекту поки ставиться стримано. Кажуть, ще треба поміркувати, чи не простіше позбутись панельних 5-типоверхівок взагалі. Заступник міського голови Олександр Афанасьєв запевняє: «У нас є «хрущовки» в гарному стані, які можна утеплити, замінити комунікації, добудувати поверх-два. Буде чудовий будинок, всі варіанти треба розглядати, а вже мешканцям – обирати».
Поки проект реконструкції «хрущовок» хочуть апробувати на одному з будинків. На якому саме, не визначили.
У реконструкції «хрущовок» немає сенсу
«Хрущовки» поділяються на два типи – цегляні і панельні. Якщо у перших, монолітних і надійніше збудованих, ще можна жити, то панельні малогабаритки буквально розсипаються, говорить Алла Плешкановська, заступник директора Інституту урбаністики. «Загальний обсяг такого типу будівництва по Україні становить близько 20 мільйонів квадратних метрів – це значні обсяги житлового будівництва. Теоретично реконструювати їх, може, й можливо, але сенсу в цьому немає, тому що все одно ви отримаєте незначні площі, низькі стелі – це вже зовсім не відповідає сучасним умовам проживання».
Зносити «хрущовки» пропонує колишній віце-прем'єр і міністр будівництва Володимир Рибак. Щоправда, 2 роки тому він виступав за капітальний ремонт таких будинків. За словами Володимира Рибака, необхідно ухвалити закон, який би визначав умови реконструкції та процедуру відселення мешканців цих квартир. «Це все є в проекті житлового кодексу, який ми розробили, коли я працював ще в уряді. Думаю, що в цьому році все ж таки закон буде. Кошти можуть бути бюджетні чи місцевих органів самоврядування, але і спонсори, які бажають мати площі, можуть будувати нове житло».
Киянка Ольга мешкає у типовій «хрущовці» без ліфта і сміттєпроводу на Нивках – одному зі столичних районів, густо забудованому малогабаритним житлом. За її словами, ці будинки мали б знести ще років десять тому. «Мені довелося повністю міняти усі труби. Вони фактично розсипалися. У перший же день переїзду я залила сусідів знизу. Упродовж кількох останніх років у мене тік дах, оскільки я живу на останньому поверсі. Минулого року нарешті полагодили. Загальна площа – 29,5 метрів квадратних. Найбільш реально їх знести й побудувати нові будинки з кращим плануванням, оскільки вони вже давно фактично вичерпали свій ресурс. Для людей найбільш важливим є взагалі не залишитись без житла в результаті таких проектів».
На будівництво нових будинків грошей немає
У Києві запланували будівництво нових сучасних будинків замість хрущовок, однак грошей на таку програму немає. Про це розповів Радіо Свобода начальник Головного управління житлового господарства столиці Володимир Стороженко. Водночас він запевнив, що навіть коли альтернатива хрущовкам з’явиться, примушувати їхніх мешканців переїхати в інший будинок ніхто не буде. «Ніхто нікого не виселить. Громадяни мають право самостійно вибирати – давати згоду чи відмовлятись. Більше 80% квартир приватизовані, тому згода мешканця обов’язково потрібна. А мешканець погодиться тільки на вигідних для нього умовах (фінансів та комфорту)».
Реконструкцію або заміну «хрущовок» вдасться втілити після кризи, коли в Україні відновиться активне будівництво, переконує перший заступник міністра житлово-комунального господарства України Олександр Мазурчак. «Є два можливих варіанта подальшої долі «хрущовок». Розглядалося питання знесення і на їх місці побудови нових. Розглядалася також можливість реконструкції цих будівель, з надбудовою мансардних приміщень і проведення капітального ремонту із термомодернізацією. До цього питання ми повернемося через рік, залежно від фінансових можливостей держави».
За даними архітекторів, мінімум кожен 5 будинок в Україні – це «хрущовка». Нині у таких «малогабаритках» мешкають близько 3,5 мільйонів людей.
Перші малогабаритні квартири у Дніпропетровську з’явилися у 1955 році. Тоді «хрущовками» забудовували райони, які тоді лише починали розвиватись. Це були околиці, зараз центральна частина. За словами архітекторів, хоча «хрущовки» аж ніяк не прикрашають місто, але й зносити їх зарано. Автори перепланування переконані, що їхній проект дозволить продовжити експлуатацію «хрущовок» ще на 50 років, розповідає дніпропетровська кореспондентка Радіо Свобода Юлія Рацибарська.
Пропонують спеціальні металеві конструкції, які дозволять зміцнити споруди та ще й добудувати над ними по кілька поверхів. Розробники впевнені: їхній проект знайде підтримку серед інвесторів і влади, адже вільного місця для забудови у мегаполісі вже практично немає. Про конкретні суми на реконструкцію «хрущовок» ректор Придніпровської академії будівництва та архітектури Володимир Большаков наразі не каже, тільки зазначає: «Необхідне централізоване виділення досить великих коштів. Тоді тільки можна буде уникнути кризи, коли весь цей фонд одночасно опиниться у критичному стані».
Влада Дніпропетровська до нового проекту поки ставиться стримано. Кажуть, ще треба поміркувати, чи не простіше позбутись панельних 5-типоверхівок взагалі. Заступник міського голови Олександр Афанасьєв запевняє: «У нас є «хрущовки» в гарному стані, які можна утеплити, замінити комунікації, добудувати поверх-два. Буде чудовий будинок, всі варіанти треба розглядати, а вже мешканцям – обирати».
Поки проект реконструкції «хрущовок» хочуть апробувати на одному з будинків. На якому саме, не визначили.
У реконструкції «хрущовок» немає сенсу
«Хрущовки» поділяються на два типи – цегляні і панельні. Якщо у перших, монолітних і надійніше збудованих, ще можна жити, то панельні малогабаритки буквально розсипаються, говорить Алла Плешкановська, заступник директора Інституту урбаністики. «Загальний обсяг такого типу будівництва по Україні становить близько 20 мільйонів квадратних метрів – це значні обсяги житлового будівництва. Теоретично реконструювати їх, може, й можливо, але сенсу в цьому немає, тому що все одно ви отримаєте незначні площі, низькі стелі – це вже зовсім не відповідає сучасним умовам проживання».
Зносити «хрущовки» пропонує колишній віце-прем'єр і міністр будівництва Володимир Рибак. Щоправда, 2 роки тому він виступав за капітальний ремонт таких будинків. За словами Володимира Рибака, необхідно ухвалити закон, який би визначав умови реконструкції та процедуру відселення мешканців цих квартир. «Це все є в проекті житлового кодексу, який ми розробили, коли я працював ще в уряді. Думаю, що в цьому році все ж таки закон буде. Кошти можуть бути бюджетні чи місцевих органів самоврядування, але і спонсори, які бажають мати площі, можуть будувати нове житло».
Киянка Ольга мешкає у типовій «хрущовці» без ліфта і сміттєпроводу на Нивках – одному зі столичних районів, густо забудованому малогабаритним житлом. За її словами, ці будинки мали б знести ще років десять тому. «Мені довелося повністю міняти усі труби. Вони фактично розсипалися. У перший же день переїзду я залила сусідів знизу. Упродовж кількох останніх років у мене тік дах, оскільки я живу на останньому поверсі. Минулого року нарешті полагодили. Загальна площа – 29,5 метрів квадратних. Найбільш реально їх знести й побудувати нові будинки з кращим плануванням, оскільки вони вже давно фактично вичерпали свій ресурс. Для людей найбільш важливим є взагалі не залишитись без житла в результаті таких проектів».
На будівництво нових будинків грошей немає
У Києві запланували будівництво нових сучасних будинків замість хрущовок, однак грошей на таку програму немає. Про це розповів Радіо Свобода начальник Головного управління житлового господарства столиці Володимир Стороженко. Водночас він запевнив, що навіть коли альтернатива хрущовкам з’явиться, примушувати їхніх мешканців переїхати в інший будинок ніхто не буде. «Ніхто нікого не виселить. Громадяни мають право самостійно вибирати – давати згоду чи відмовлятись. Більше 80% квартир приватизовані, тому згода мешканця обов’язково потрібна. А мешканець погодиться тільки на вигідних для нього умовах (фінансів та комфорту)».
Реконструкцію або заміну «хрущовок» вдасться втілити після кризи, коли в Україні відновиться активне будівництво, переконує перший заступник міністра житлово-комунального господарства України Олександр Мазурчак. «Є два можливих варіанта подальшої долі «хрущовок». Розглядалося питання знесення і на їх місці побудови нових. Розглядалася також можливість реконструкції цих будівель, з надбудовою мансардних приміщень і проведення капітального ремонту із термомодернізацією. До цього питання ми повернемося через рік, залежно від фінансових можливостей держави».
За даними архітекторів, мінімум кожен 5 будинок в Україні – це «хрущовка». Нині у таких «малогабаритках» мешкають близько 3,5 мільйонів людей.
| Що, на Вашу думку, варто робити з «хрущовками» - реконструювати чи зносити і замість них будувати нове житло? | |
| Олег, юрист: Реконструкції підлягають тільки ті хрущовки, у яких гарний фундамент та стіни, але таких меншість. Краще всі їх знести й побудувати нові. | |
| Оксана Микитівна, пенсіонерка: Краще зносити хрущовки й будувати нові будинки, тому що реконструювати буде ще дорожче. | |
| Сергій Іванович, інженер: Я не спеціаліст, але думаю, що тимчасово їх можна спробувати реконструювати. | |
| Лариса, економіст: У мене батьки живуть у хрущовці. Ми уже й капітальний ремонт робили, але жити там не можна. Їх треба тільки зносити. | |
| Олег Миколайович, пенсіонер: Я думаю, що хрущовки займають багато місця, де можна було б побудувати нові сучасні багатоповерхові будинки. | |
