Прага – Знову на порядку денному світової спільноти іранське питання. Дипломати зі Сполучених Штатів, Великої Британії, Франції, Росії, Китаю і Німеччини зустрічаються сьогодні у Франкфурті, щоб обговорити можливу політику стосовно Ірану, якщо ця країна не переконає світ у тому, що не будує атомної зброї. Наприкінці цього місяця закінчується термін, який оголосила адміністрація президента США Барака Обами стосовно прямих переговорів із офіційним Тегераном.
Сьогоднішня зустріч п’яти постійних членів Ради безпеки ООН і Німеччини – це перша нагода для світової спільноти відреагувати на нову іранську пропозицію про переговори стосовно атомної програми. На столі дипломатів також новий звіт про Іран від Міжнародного агентства з атомної енергетики (МАГАТЕ).
Оголошуючи про бажання сісти за стіл переговорів, секретар Верховної ради національної безпеки Ірану у вівторок не повідомив інших подробиць.
Сполучені Штати «серйозно» розглянуть пропозиції Ірану, але наразі їх не отримали, заявив речник Білого Дому Іян Келлі. «Поки що ми не бачили нової пропозиції», – зауважив він.
За повідомленнями, виглядає, що в американських урядовців таки з’явився оптимізм і надія на те, що наразі можна буде обійтися без нових санкцій щодо Тегерана.
Захід домагається, щоб Іран надав чіткі гарантії того, що його атомна програма не має військової мети. За даними звіту МАГАТЕ (який розповсюдили в Раді безпеки ООН минулого тижня), Іран відкрив доступ міжнародним спостерігачам до деяких своїх атомних об’єктів. Але у звіті також мовиться про те, що Тегеран відмовляється говорити з МАГАТЕ про можливу «військову складову» своїх розробок. Втім, у міжнародному звіті немає і прямих доказів того, що Іран готує ядерні боєголовки.
Із 2006 року Рада безпеки ООН вже тричі оголошувала економічні санкції щодо Тегерана, але без суттєвого результату. Цього разу західні держави готові взятися за фінансові активи Тегерана за кордоном і заблокувати його ключовий імпорт – бензин. Проте Росія і Китай, які мають право вето в Раді безпеки, дотепер скептично ставилися до таких пропозицій.
Лідери ЄС за суворіше ставлення до Тегерана
Але кілька місяців тому за жорсткіший курс щодо Тегерана почали виступати Німеччина і Франція. Це реакція на придушення виступів опозиції після виборів в Ірані у червні.
Канцлер Німеччини Анґела Меркель минулого тижня виступила за нові санкції щодо Тегерана, якщо ця країна не піде на прямі переговори стосовно своєї атомної програми. «Якщо до вересня не буде ствердної відповіді від Ірану, то ми повинні розглянути подальші кроки, такі як санкції в галузі енергетики і на фінансовому ринку», – попередила тоді Меркель.
За нові санкції також виступає президент Франції Ніколя Саркозі. Коли він зустрічався цього літа з французькими дипломатами, то, як повідомляють, сказав, що запевненням Ірану про відсутність військової ядерної програми можна вірити так само, як і його заявам про те, що останні вибори в цій країні були вільними і справедливими.
Але найжорсткіше до Ірану ставиться Ізраїль, який попередив, що готовий завдати так званих «попереджувальних» авіаударів по іранських атомних об’єктах, якщо світова спільнота не зуміє стримати Тегеран. Про це також мусять пам’ятати дипломати, які нині у Франкфурті обговорюють політику щодо Ірану.
(Прага – Київ)
Оголошуючи про бажання сісти за стіл переговорів, секретар Верховної ради національної безпеки Ірану у вівторок не повідомив інших подробиць.
Сполучені Штати «серйозно» розглянуть пропозиції Ірану, але наразі їх не отримали, заявив речник Білого Дому Іян Келлі. «Поки що ми не бачили нової пропозиції», – зауважив він.
За повідомленнями, виглядає, що в американських урядовців таки з’явився оптимізм і надія на те, що наразі можна буде обійтися без нових санкцій щодо Тегерана.
Захід домагається, щоб Іран надав чіткі гарантії того, що його атомна програма не має військової мети. За даними звіту МАГАТЕ (який розповсюдили в Раді безпеки ООН минулого тижня), Іран відкрив доступ міжнародним спостерігачам до деяких своїх атомних об’єктів. Але у звіті також мовиться про те, що Тегеран відмовляється говорити з МАГАТЕ про можливу «військову складову» своїх розробок. Втім, у міжнародному звіті немає і прямих доказів того, що Іран готує ядерні боєголовки.
Із 2006 року Рада безпеки ООН вже тричі оголошувала економічні санкції щодо Тегерана, але без суттєвого результату. Цього разу західні держави готові взятися за фінансові активи Тегерана за кордоном і заблокувати його ключовий імпорт – бензин. Проте Росія і Китай, які мають право вето в Раді безпеки, дотепер скептично ставилися до таких пропозицій.
Лідери ЄС за суворіше ставлення до Тегерана
Але кілька місяців тому за жорсткіший курс щодо Тегерана почали виступати Німеччина і Франція. Це реакція на придушення виступів опозиції після виборів в Ірані у червні.
Канцлер Німеччини Анґела Меркель минулого тижня виступила за нові санкції щодо Тегерана, якщо ця країна не піде на прямі переговори стосовно своєї атомної програми. «Якщо до вересня не буде ствердної відповіді від Ірану, то ми повинні розглянути подальші кроки, такі як санкції в галузі енергетики і на фінансовому ринку», – попередила тоді Меркель.
За нові санкції також виступає президент Франції Ніколя Саркозі. Коли він зустрічався цього літа з французькими дипломатами, то, як повідомляють, сказав, що запевненням Ірану про відсутність військової ядерної програми можна вірити так само, як і його заявам про те, що останні вибори в цій країні були вільними і справедливими.
Але найжорсткіше до Ірану ставиться Ізраїль, який попередив, що готовий завдати так званих «попереджувальних» авіаударів по іранських атомних об’єктах, якщо світова спільнота не зуміє стримати Тегеран. Про це також мусять пам’ятати дипломати, які нині у Франкфурті обговорюють політику щодо Ірану.
(Прага – Київ)