Читачі сайту Радіо Свобода, мабуть, пам’ятають назву дитячого фільму, де звичайні люди опиняються в казковій ситуації. Як і буває у казці, особливо голлівудській, усе там закінчується «хеппі-ендом», хоча всередині бувають несподівані, а інколи страхітливі пригоди.
Що може бути приємніше від морської подорожі, хай це не сучасний лайнер, а невеличкий торговельний корабель, до того ще й не новий, а після ремонту. Однак, команда суховантажу «Arctic Sea» з деревиною під мальтійським прапором 28-го липня з Фінляндії сміливо відправляється у подорож до Алжиру.
Того ж дня до судна швидко підпливає легкий надувний моторний човен, і чотири невідомі особи захоплюють корабель. Зрозуміло, що його захоплюють пірати, а відтак зв’язок з судном припиняється, і корабель зникає.
17 серпня, через два тижні після зникнення, «Arctic Sea» знайшли неподалік острова Кабо-Верде. Російські військові човни, що прибули на місце, узяли вкрадений човен під контроль. Стрілянини не було, члени екіпажу живі, піратів заарештували.
Усіх вивезли до Москви і розмістили у слідчому ізоляторі «Лефортово», де зараз їх допитують.
Маємо «хеппі енд».
Зовсім незаконні питання
«Arctic Sea» почали шукати так, як шукають золото або діаманти: кілька російських військових кораблів швидко «полетіли» у регіон, де зник звичайний корабель з деревиною. У операції, як стало відомо, брав участь навіть спецназ Головного розвідувального управління Генштабу.
Коли берегова служба безпеки побачила «Arctic Sea» біля Кабо-Верде, то негайно сповістила про це Росію. Цей факти підтвердило Міністерство оборони Франції. І раптом на сцені з’являється посол Росії в Кабо-Верде і заявляє, що там човна нема. І саме у цей час російські військові кораблі вже підходили до «Arctic Sea».
Згодом із «Arctic Sea» знімають 11 членів екіпажу та 8 піратів і літаком привозять до Москви. І там до ізолятора сажають усіх – і піратів, і екіпаж.
Раптом з’ясовується, що пірати не з Сенегалу, а «наші» – четверо громадян Естонії, двоє громадяни Латвії та двоє з Росії.
Члени родин екіпажу намагаються якось зв’язатися зі своїми чоловіками, що сидять у «Лефортово», але їм заявляють, що під слідством не тільки пірати, а й самі члени екіпажу і розмовляти з ними поки що не можна. У чому підозрюють членів екіпажу, не пояснюють.
«Газета.ру» наводить розповідь свого кореспондента, який добрався до оселі, що розташована напроти вікон «Лефортово», де й допитували «піратів». Побачив одного з них. Той сидів, поклавши ноги на стіл слідчого. Незвична поведінка для злочинця, чи не так? Ще цікава деталь: «пірати», коли їх схопили, заявили, що вони екологи, що рятувалися від шторму, але їхні татуїровки свідчили про іншу професію. Коли перевірили, з’ясувалось що усі вони, без винятку, мають кримінальне минуле.
Йдемо ще далі. На «Arctic Sea» залишились чотири моряки. З ними ніяк не можна було зв’язатись. Потім зв’язались, але вони тільки й змогли сказати, що в них усе гаразд.
Члени сімей моряків, доведені до відчаю мовчанкою, написали відкрите звернення до... Патріарха Кирила. Це яскраво демонструє, на кого ще народна свідомість людей ще може покладатись.
Казкові та неказкові версії
Російські ЗМІ розмірковують, що ж то за чудернацька пригода і хто має сидіти за гратами. Версій не бракує. Усі вони ґрунтуються на кількох фактах.
· Власник «Arctic Sea» повідомив про зникнення свого човна за кілька діб.
· Офіційні особи намагались не давати інформацію щодо операції, хоча це суперечить «ура-патріотичній» суті ситуації: мужня російська армія звільнила нещасних моряків від піратів. Іх мали зустрічати у Кремлі і чимось нагороджувати.
· Коли з’ясувалось, що «пірати» з країн Балтії, то не було розпочато традиційної галасливої кампанію проти Латвії та Естонії, що так пасує зовнішній російській політиці.
· До операциії залучили такі сили, що вказують: на борту «Arctic Sea» була не тільки деревина.
· Коли усіх привезли до Москви, то екіпаж «Arctic Sea» заарештували так само, як і «піратів».
· Якось так трапилось, що саме у цей час ніби неофіційно у Сочі до президента Дмитра Медведєва завітав президент Ізраїлю Шимон Перес. Про що говорили – невідомо, повідомлень про цей візит у російській пресі не було.
Отже, оглядачі наводять кілька версій.
Версія перша. На «Arctic Sea» була зброя. І це вже не тільки версія. Слідчий комітет прокуратури Росії вже підтвердив, що вантаж корабля не відповідав документації. Можливо, там, наприклад, були ракети С-300, які заклали у Калінінграді, де корабель ремонтували і таємно везли, наприклад, до Ірану або Сирії. Російські спецслужби знали про це і організували спецоперацію. Фіктивні «пірати» мали «вкрасти» корабель і таким чином зброя не потрапила б до місця призначення без особливого галасу. На роль «піратів» залучили спецкоманду, що у разі удачі отримувала бонус. А в разі невдачі просто розбіглась би і ніколи вже не зустрілась.
План був простим: корабель зникає разом зі зброєю
Однак усе зіпсував один із членів екіпажу, що послав СМС-ку з повідомленням про атаку піратів. Спецслужби зрозуміли, що якийсь іноземний корабель може першим підійти до «Arctic Sea » і побачити зброю, а відтак треба було містифікувати усіх щодо місця перебування корабля й спішити до нього, щоб опинитись там першими. І тепер «відмазують» піратів і допитують можливих реальних злочинців – екіпаж. Однак, роблять це вкрай обережно, щоб не було витоку інформації про зброю.
Версія друга. Вона така ж, як перша, тільки організатори та рятівники дещо інші: нелегальну зброю надавала Росія, а спецоперацію «Пірати» організували або європейці, або американці. Саме цей варіант може підтверджувати те, що «пірати» з країн Балтії.
Версія третя. Операцію організували «вороги Москви». Саме вони завантажили зброю, щоб потім її перехопити і розпочати кампанію дискредитації Росії.
Відповідно до цих версій – і роль візиту Переса.
У першому випадку він попросив Медведєва втрутитися і стати на перешкоді новим поставкам зброї, і тоді Медведєв віддав наказ щодо цієї операції.
У другому випадку Перес завітав до Медведєва вже за наслідками операції, щоб переконати, що подібне не повториться.
У третьому випадку... Третій випадок уявити собі важко. Можливо, десь щось із чимось не збіглось, а Перес просто приїхав скупатися в Чорному морі.
Так чи інакше, на наших очах відбулась історія, що більше пасує шпигунським романам пана Ле Карре.
Хто знає, може, колись ця історія справді стане основою якогось роману, за яким знімуть фільм, що отримає «Оскара».
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
Що може бути приємніше від морської подорожі, хай це не сучасний лайнер, а невеличкий торговельний корабель, до того ще й не новий, а після ремонту. Однак, команда суховантажу «Arctic Sea» з деревиною під мальтійським прапором 28-го липня з Фінляндії сміливо відправляється у подорож до Алжиру.
Того ж дня до судна швидко підпливає легкий надувний моторний човен, і чотири невідомі особи захоплюють корабель. Зрозуміло, що його захоплюють пірати, а відтак зв’язок з судном припиняється, і корабель зникає.
17 серпня, через два тижні після зникнення, «Arctic Sea» знайшли неподалік острова Кабо-Верде. Російські військові човни, що прибули на місце, узяли вкрадений човен під контроль. Стрілянини не було, члени екіпажу живі, піратів заарештували.
Усіх вивезли до Москви і розмістили у слідчому ізоляторі «Лефортово», де зараз їх допитують.
Маємо «хеппі енд».
Зовсім незаконні питання
«Arctic Sea» почали шукати так, як шукають золото або діаманти: кілька російських військових кораблів швидко «полетіли» у регіон, де зник звичайний корабель з деревиною. У операції, як стало відомо, брав участь навіть спецназ Головного розвідувального управління Генштабу.
Коли берегова служба безпеки побачила «Arctic Sea» біля Кабо-Верде, то негайно сповістила про це Росію. Цей факти підтвердило Міністерство оборони Франції. І раптом на сцені з’являється посол Росії в Кабо-Верде і заявляє, що там човна нема. І саме у цей час російські військові кораблі вже підходили до «Arctic Sea».
Згодом із «Arctic Sea» знімають 11 членів екіпажу та 8 піратів і літаком привозять до Москви. І там до ізолятора сажають усіх – і піратів, і екіпаж.
Раптом з’ясовується, що пірати не з Сенегалу, а «наші» – четверо громадян Естонії, двоє громадяни Латвії та двоє з Росії.
Члени родин екіпажу намагаються якось зв’язатися зі своїми чоловіками, що сидять у «Лефортово», але їм заявляють, що під слідством не тільки пірати, а й самі члени екіпажу і розмовляти з ними поки що не можна. У чому підозрюють членів екіпажу, не пояснюють.
«Газета.ру» наводить розповідь свого кореспондента, який добрався до оселі, що розташована напроти вікон «Лефортово», де й допитували «піратів». Побачив одного з них. Той сидів, поклавши ноги на стіл слідчого. Незвична поведінка для злочинця, чи не так? Ще цікава деталь: «пірати», коли їх схопили, заявили, що вони екологи, що рятувалися від шторму, але їхні татуїровки свідчили про іншу професію. Коли перевірили, з’ясувалось що усі вони, без винятку, мають кримінальне минуле.
Йдемо ще далі. На «Arctic Sea» залишились чотири моряки. З ними ніяк не можна було зв’язатись. Потім зв’язались, але вони тільки й змогли сказати, що в них усе гаразд.
Члени сімей моряків, доведені до відчаю мовчанкою, написали відкрите звернення до... Патріарха Кирила. Це яскраво демонструє, на кого ще народна свідомість людей ще може покладатись.
Казкові та неказкові версії
Російські ЗМІ розмірковують, що ж то за чудернацька пригода і хто має сидіти за гратами. Версій не бракує. Усі вони ґрунтуються на кількох фактах.
· Власник «Arctic Sea» повідомив про зникнення свого човна за кілька діб.
· Офіційні особи намагались не давати інформацію щодо операції, хоча це суперечить «ура-патріотичній» суті ситуації: мужня російська армія звільнила нещасних моряків від піратів. Іх мали зустрічати у Кремлі і чимось нагороджувати.
· Коли з’ясувалось, що «пірати» з країн Балтії, то не було розпочато традиційної галасливої кампанію проти Латвії та Естонії, що так пасує зовнішній російській політиці.
· До операциії залучили такі сили, що вказують: на борту «Arctic Sea» була не тільки деревина.
· Коли усіх привезли до Москви, то екіпаж «Arctic Sea» заарештували так само, як і «піратів».
· Якось так трапилось, що саме у цей час ніби неофіційно у Сочі до президента Дмитра Медведєва завітав президент Ізраїлю Шимон Перес. Про що говорили – невідомо, повідомлень про цей візит у російській пресі не було.
Отже, оглядачі наводять кілька версій.
Версія перша. На «Arctic Sea» була зброя. І це вже не тільки версія. Слідчий комітет прокуратури Росії вже підтвердив, що вантаж корабля не відповідав документації. Можливо, там, наприклад, були ракети С-300, які заклали у Калінінграді, де корабель ремонтували і таємно везли, наприклад, до Ірану або Сирії. Російські спецслужби знали про це і організували спецоперацію. Фіктивні «пірати» мали «вкрасти» корабель і таким чином зброя не потрапила б до місця призначення без особливого галасу. На роль «піратів» залучили спецкоманду, що у разі удачі отримувала бонус. А в разі невдачі просто розбіглась би і ніколи вже не зустрілась.
План був простим: корабель зникає разом зі зброєю
Однак усе зіпсував один із членів екіпажу, що послав СМС-ку з повідомленням про атаку піратів. Спецслужби зрозуміли, що якийсь іноземний корабель може першим підійти до «Arctic Sea » і побачити зброю, а відтак треба було містифікувати усіх щодо місця перебування корабля й спішити до нього, щоб опинитись там першими. І тепер «відмазують» піратів і допитують можливих реальних злочинців – екіпаж. Однак, роблять це вкрай обережно, щоб не було витоку інформації про зброю.
Версія друга. Вона така ж, як перша, тільки організатори та рятівники дещо інші: нелегальну зброю надавала Росія, а спецоперацію «Пірати» організували або європейці, або американці. Саме цей варіант може підтверджувати те, що «пірати» з країн Балтії.
Версія третя. Операцію організували «вороги Москви». Саме вони завантажили зброю, щоб потім її перехопити і розпочати кампанію дискредитації Росії.
Відповідно до цих версій – і роль візиту Переса.
У першому випадку він попросив Медведєва втрутитися і стати на перешкоді новим поставкам зброї, і тоді Медведєв віддав наказ щодо цієї операції.
У другому випадку Перес завітав до Медведєва вже за наслідками операції, щоб переконати, що подібне не повториться.
У третьому випадку... Третій випадок уявити собі важко. Можливо, десь щось із чимось не збіглось, а Перес просто приїхав скупатися в Чорному морі.
Так чи інакше, на наших очах відбулась історія, що більше пасує шпигунським романам пана Ле Карре.
Хто знає, може, колись ця історія справді стане основою якогось роману, за яким знімуть фільм, що отримає «Оскара».
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.