Нью-Йорк – Президент Сполучених Штатів Барак Обама пішов у 9-денну відпустку з родиною. А початок вересня у Сполучених Штатах – це час закінчення літніх вакацій, початок нового політичного сезону. Для Барака Обами це продовження боротьби за ухвалення Конгресом плану реформи системи охорони здоров’я і вихід з економічної рецесії, одночасно не зникає перспектива посилення бойових дій в Афганістані.
Після 8 років війни в Афганістані не видно світла у кінці тунелю. Пітер Бейкер, коментатор газети «Нью-Йорк Таймс», зауважує, що президент Обама може перемогти у внутрішньополітичних баталіях. Виглядає так, що ось-ось почнеться відродження економіки, тим більше, що глава Федеральної резервної системи Бен Бернанкі заявив щойно, що вихід з періоду кризи вже почався. Можливо, президентові США вдасться переконати скептиків у Конгресі і проштовхнути законопроект про реформу системи охорони здоров’я. Але, на думку Бейкера та й багатьох інших аналітиків, долю президентської каденції Обами буде визначено не у Вашингтоні, а в Афганістані.
Дехто навіть проводить паралель з долею президента Ліндона Джонсона, який перемагав у проведенні внутрішніх реформ, але не зміг перемогти у В’єтнамській війні. Саме невдачі у В’єтнамі змусили Джонсона 1968 року відмовитися від кампанії за переобрання.
Президент Джонсон виправдував війну у В’єтнамі необхідністю зупинити наступ комунізму. Президент Обама цими днями, виступаючи в Арізоні перед ветеранами воєн, говорив про Афганістан як про війну проти міжнародного тероризму. «Це не війна за вибором, – казав Обама. – Це війна за необхідністю. Ті, хто атакував Америку у вересні 2001-го року, змовляються зробити це знову».
Політичний капітал легко розпорошити
Звичайно, Афганістан – далеко не В’єтнам. У В’єтнамі була півмільйонна американська армія, а в Афганістані 68-тисячний контингент. У В’єтнамі воювали рекрути, а в Афганістані – добровольці. В Америці сьогодні немає масового антивоєнного руху. Одначе, за результами опитування, проведеного газетою «Вашингтон Пост» і телемережею АВС, менше 50 відсотків американців вважають, що війну в Афганістані варто вести. Лише 33 відсотки гадають, що війна ведеться успішно. Тобто, в Америці відчутно зростає незадоволення.
Ліберальні законодавці у Конгресі дедалі голосніше виступають за закінчення війни. Коментатори усе частіше ставлять під сумнів можливість успішного її завершення.
Свого часу Джордж Буш, попередник Обами, на власному досвіді переконався, як легко розпорошити політичний капітал, якщо війна за океаном втрачає народну підтримку. У своєму другому терміні у Білому домі Буш не знайшов достатньої підтримки законодавців, коли намагався реформувати систему соціального страхування і лібералізувати імміграційні закони.
Президент Барак Обама направив до Афганістану додатково 21 тисячу вояків, поставив нового командувача, обіцяв більшу допомогу у цивільній реконструкції, приділяє більше уваги захистові мирного населення. Чи це сприятиме успіхові війни з талібами? Ричард Голбрук, спеціальний представник Білого дому в Афганістані, відповів ухильно: «Ми дізнаємося про це, коли ми це побачимо». А інакше, за словами Рональда Нойманна, колишнього посла в Афганістані, «все може полетіти шкереберть і ми можемо втратити підтримку суспільства, якщо не скажемо, як довго це триватиме».
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
Дехто навіть проводить паралель з долею президента Ліндона Джонсона, який перемагав у проведенні внутрішніх реформ, але не зміг перемогти у В’єтнамській війні. Саме невдачі у В’єтнамі змусили Джонсона 1968 року відмовитися від кампанії за переобрання.
Президент Джонсон виправдував війну у В’єтнамі необхідністю зупинити наступ комунізму. Президент Обама цими днями, виступаючи в Арізоні перед ветеранами воєн, говорив про Афганістан як про війну проти міжнародного тероризму. «Це не війна за вибором, – казав Обама. – Це війна за необхідністю. Ті, хто атакував Америку у вересні 2001-го року, змовляються зробити це знову».
Політичний капітал легко розпорошити
Звичайно, Афганістан – далеко не В’єтнам. У В’єтнамі була півмільйонна американська армія, а в Афганістані 68-тисячний контингент. У В’єтнамі воювали рекрути, а в Афганістані – добровольці. В Америці сьогодні немає масового антивоєнного руху. Одначе, за результами опитування, проведеного газетою «Вашингтон Пост» і телемережею АВС, менше 50 відсотків американців вважають, що війну в Афганістані варто вести. Лише 33 відсотки гадають, що війна ведеться успішно. Тобто, в Америці відчутно зростає незадоволення.
Ліберальні законодавці у Конгресі дедалі голосніше виступають за закінчення війни. Коментатори усе частіше ставлять під сумнів можливість успішного її завершення.
Свого часу Джордж Буш, попередник Обами, на власному досвіді переконався, як легко розпорошити політичний капітал, якщо війна за океаном втрачає народну підтримку. У своєму другому терміні у Білому домі Буш не знайшов достатньої підтримки законодавців, коли намагався реформувати систему соціального страхування і лібералізувати імміграційні закони.
Президент Барак Обама направив до Афганістану додатково 21 тисячу вояків, поставив нового командувача, обіцяв більшу допомогу у цивільній реконструкції, приділяє більше уваги захистові мирного населення. Чи це сприятиме успіхові війни з талібами? Ричард Голбрук, спеціальний представник Білого дому в Афганістані, відповів ухильно: «Ми дізнаємося про це, коли ми це побачимо». А інакше, за словами Рональда Нойманна, колишнього посла в Афганістані, «все може полетіти шкереберть і ми можемо втратити підтримку суспільства, якщо не скажемо, як довго це триватиме».
(Нью-Йорк – Київ – Прага)