Львів – Українська діаспора сподівається, що Україна фінансуватиме світове українство на постійній основі, а не лише перед виборами. Про це сказав Радіо Свобода генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів. До складу конгресу входять українські організації у понад 30 державах світу. Сьогодні у Львові закінчилися їхні щорічні збори. В кулуарах засідання Радіо Свобода запитала у Стефана Романіва, чому діаспора цього року вирішила зібратися саме у Львові.
– Ми намагаємося вибирати різні регіони України. Нині вибрано Львів, тому що ми, власне, вважали, що тут можна більше розголосити справи діяльності Світового конгресу – розповідатимуть не лише про саму подію зборів, а й про діяльність діаспори.
– Голос закордонних українців усе частіше звучить на захист внутрішньої і зовнішньої політики Української держави. Чи дослухаються до цих заяв у світі?
– Починаючи з таких речей як Помаранчева революція, я думаю, що якщо взяти до уваги співпрацю діаспори, то через голос діаспори багато було зроблено. Друге важливе питання – відзначення 75-х роковин Голодомору і подальший процес – визнання Голодомору геноцидом. Ми повинні зустрічатися, робити звіти. Але сьогодні ми зробили заяву з приводу послання Медведєва, бо вважаємо, що воно заслуговує на те, щоб дати йому велику догану від усього світового українства – адже президент Росії втручається в справи, котрі не належать до його компетенції, намагається нав’язати свою думку. Ми ж повинні чітко сказати: забирайтеся з наших справ.
– Учора ви мали зустріч з Прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко. Її опоненти якраз закидають їй проросійський курс. Чи ви відчули, що Тимошенко має саме такі симпатії?
– Коли Прем’єр-міністр виступала, вона говорила про духовність. А говорячи про духовність, не можна мати проросійські тенденції – вони мають бути проукраїнськими. Як прем’єр захищатиме свою позицію – це її справа, але, зрештою, будь-який речник України має захищати українські інтереси.
– Що пообіцяла вам Глава уряду?
– Це була цікава зустріч. Ми вже підписали меморандуми, але ми також повернулися до програм фінансування закордонного українства. Ця програма майже зійшла на нуль. Але вчора ми почули, що Кабмін вирішив виділити 47 мільйонів гривень до кінця року. Втім, у нас також було питання до прем’єра: чи будуть забезпечені фонди на майбутнє. Її відповідь була: «Надайте нам ваші міркування і програми, і, очевидно, будемо їх розглядати». Нам важливо не отримати 47 мільйонів перед виборами, а мати постійне фінансування і відповідну структуру, яка займатиметься проблемами закордонного українства. Відповідь була – що чекають презентації нашого бачення і нашого бюджету на майбутнє – що ми зробимо вже наступного тижня.
(Львів – Київ – Прага)
– Голос закордонних українців усе частіше звучить на захист внутрішньої і зовнішньої політики Української держави. Чи дослухаються до цих заяв у світі?
– Починаючи з таких речей як Помаранчева революція, я думаю, що якщо взяти до уваги співпрацю діаспори, то через голос діаспори багато було зроблено. Друге важливе питання – відзначення 75-х роковин Голодомору і подальший процес – визнання Голодомору геноцидом. Ми повинні зустрічатися, робити звіти. Але сьогодні ми зробили заяву з приводу послання Медведєва, бо вважаємо, що воно заслуговує на те, щоб дати йому велику догану від усього світового українства – адже президент Росії втручається в справи, котрі не належать до його компетенції, намагається нав’язати свою думку. Ми ж повинні чітко сказати: забирайтеся з наших справ.
– Учора ви мали зустріч з Прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко. Її опоненти якраз закидають їй проросійський курс. Чи ви відчули, що Тимошенко має саме такі симпатії?
– Коли Прем’єр-міністр виступала, вона говорила про духовність. А говорячи про духовність, не можна мати проросійські тенденції – вони мають бути проукраїнськими. Як прем’єр захищатиме свою позицію – це її справа, але, зрештою, будь-який речник України має захищати українські інтереси.
– Що пообіцяла вам Глава уряду?
– Це була цікава зустріч. Ми вже підписали меморандуми, але ми також повернулися до програм фінансування закордонного українства. Ця програма майже зійшла на нуль. Але вчора ми почули, що Кабмін вирішив виділити 47 мільйонів гривень до кінця року. Втім, у нас також було питання до прем’єра: чи будуть забезпечені фонди на майбутнє. Її відповідь була: «Надайте нам ваші міркування і програми, і, очевидно, будемо їх розглядати». Нам важливо не отримати 47 мільйонів перед виборами, а мати постійне фінансування і відповідну структуру, яка займатиметься проблемами закордонного українства. Відповідь була – що чекають презентації нашого бачення і нашого бюджету на майбутнє – що ми зробимо вже наступного тижня.
(Львів – Київ – Прага)