Львів – Прагнення утверджувати євроатлантичний курс України задекларували сьогодні учасники річних загальних зборів Світового конгресу українців із 32 країн світу. Однак нині мало лише пропагувати європейські цінності, в Україні їх необхідно інтенсивніше впроваджувати. Про це заявили лідери патріотичних українських організацій, з якими погоджуються представники діаспори.
В Естонії, Угорщині, Словаччині, Чехії, Польщі, Іспанії й Італії культурно-просвітницькі ініціативи українських громад часто жваво підтримують навіть на місцевому, муніципальному рівні, зазначають учасники Конгресу.
Скажімо, представники української діаспори в британських містах Брадфорд, Болтон, Дарбі, Единбург провели велику просвітницьку роботу серед населення своїх міст і вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні. В результаті церемонія вшанування пам’яті жертв Голодомору в Лондоні була організована на найвищому рівні, йдеться у доповіді спілки українців Британії.
Нині у багатьох європейських країнах українська діаспора готується до проведення виставок архівних документів СБУ «УПА. Історія нескорених», які розпочнуть демонструвати восени, розповіли учасники Конгресу.
Не лише історія, але й економічні та політичні реалії
Однак Європа пізнає Україну не лише через історію, а й через економічні та політичні реалії, котрі усе щільніше наближаються до європейців. Змінити їх на краще можна не лише переговорами та рішеннями «у верхах», заявила голова Львівського відділення Союзу Українок Ольга Пастушенко. Потрібно бути небайдужими до проблем українських заробітчан, як і, власне, до самих соціальних проблем в Україні, каже вона. Якщо раніше львівські союзянки проводили лише культурні і політичні заходи, то нині, не полишаючи попередньої роботи, більше уваги зосереджують на вирішенні соціальних проблем українського суспільства.
Участь жінок-українок у різноманітних волонтерських і громадських організаціях, котрі домагаються поновлення прав українців за кордоном, борються з трудовим рабством, зростає з кожним днем, наголошує президент Світової федерації українських жіночих організацій Марія Шкамбара.
Власне, з ініціативи українських жінок, котрі мешкають в Анталії (Туреччина) місяць тому створили громадську організацію «Українська родина». Її ініціатори прагнуть змінити на краще іноді хибне уявлення наших сусідів про Україну – через демонстрацію традицій і народного мистецтва. Ще один шлях, який за рік суттєво поглибив світовий конгрес українців, – лобіювання участі українських спортсменів у найрізноманітніших спортивних змаганнях: від найпрестижніших до зустрічей на регіональному рівні. Про це розповів у своїй доповіді президент Конгресу світових українців Євген Чолій.
Голова уряду Юлія Тимошенко, котра сьогодні відвідала засідання конгресу у Львові, висловила думку про те, що рано чи пізно європейці усвідомлять, як тісно вони пов’язані з Україною. Хоча допомога міжнародних структур уже нині дозволяє українцям почуватися впевненіше. Скажімо, розмовляючи з Росією на «газові» теми, додала вона, адже сприяння МВФ Україні дало поштовх антикризовій програмі. «До кінця 2009 року ми станемо сильнішими», – переконувала Прем’єр-міністр.
(Львів – Київ – Прага)
Скажімо, представники української діаспори в британських містах Брадфорд, Болтон, Дарбі, Единбург провели велику просвітницьку роботу серед населення своїх міст і вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні. В результаті церемонія вшанування пам’яті жертв Голодомору в Лондоні була організована на найвищому рівні, йдеться у доповіді спілки українців Британії.
Нині у багатьох європейських країнах українська діаспора готується до проведення виставок архівних документів СБУ «УПА. Історія нескорених», які розпочнуть демонструвати восени, розповіли учасники Конгресу.
Не лише історія, але й економічні та політичні реалії
Однак Європа пізнає Україну не лише через історію, а й через економічні та політичні реалії, котрі усе щільніше наближаються до європейців. Змінити їх на краще можна не лише переговорами та рішеннями «у верхах», заявила голова Львівського відділення Союзу Українок Ольга Пастушенко. Потрібно бути небайдужими до проблем українських заробітчан, як і, власне, до самих соціальних проблем в Україні, каже вона. Якщо раніше львівські союзянки проводили лише культурні і політичні заходи, то нині, не полишаючи попередньої роботи, більше уваги зосереджують на вирішенні соціальних проблем українського суспільства.
Участь жінок-українок у різноманітних волонтерських і громадських організаціях, котрі домагаються поновлення прав українців за кордоном, борються з трудовим рабством, зростає з кожним днем, наголошує президент Світової федерації українських жіночих організацій Марія Шкамбара.
Власне, з ініціативи українських жінок, котрі мешкають в Анталії (Туреччина) місяць тому створили громадську організацію «Українська родина». Її ініціатори прагнуть змінити на краще іноді хибне уявлення наших сусідів про Україну – через демонстрацію традицій і народного мистецтва. Ще один шлях, який за рік суттєво поглибив світовий конгрес українців, – лобіювання участі українських спортсменів у найрізноманітніших спортивних змаганнях: від найпрестижніших до зустрічей на регіональному рівні. Про це розповів у своїй доповіді президент Конгресу світових українців Євген Чолій.
Голова уряду Юлія Тимошенко, котра сьогодні відвідала засідання конгресу у Львові, висловила думку про те, що рано чи пізно європейці усвідомлять, як тісно вони пов’язані з Україною. Хоча допомога міжнародних структур уже нині дозволяє українцям почуватися впевненіше. Скажімо, розмовляючи з Росією на «газові» теми, додала вона, адже сприяння МВФ Україні дало поштовх антикризовій програмі. «До кінця 2009 року ми станемо сильнішими», – переконувала Прем’єр-міністр.
(Львів – Київ – Прага)