Прага – У європейській пресі продовжують обговорювати українсько-російське протистояння. Зокрема, лондонське видання Times пише, що Меркель і Медведєв можуть вирішити українське питання по-мюнхенськи, тобто, не враховуючи інтересів України. «Кавказький вузол» і як його розв’язати – це тема публікації австрійського часопису Die Presse. А перемозі українців у словацько-українській прикордонній суперечці присвячена стаття в братиславській газеті Pravda.
На так званий «мюнхенський момент» під час останньої зустрічі канцлера Німеччини Анґели Меркель із російським президентом Дмитром Медведєвим звертає увагу лондонське видання Times. Тоді на тезу Медведєва про складні відносини Росії з нинішнім керівництвом України Меркель не відповіла. «Реакцією Меркель, – читаємо в щоденнику, – було мовчання. – Лідер найбільшої в Європейському Союзі країни не підтримала Україну як демократичного партнера, не захистила право її народу самому обирати своїх керівників».
Автор статті Тоні Галпін звертається, зокрема, до листа президента Росії українському президентові з переліком усіх нанесених Росії «кривд», включно з висилкою двох російських дипломатів. Однак, як з’ясував Times, українські спецслужби встановили, що один із видворених російських дипломатів роздавав по 100 тисяч доларів щомісячно проросійським організаціям, а другий вербував охочих інформаторів із місцевого населення. Щоб не повторилась мюнхенська історія, коли в 1938 році європейські держави віддали Чехословаччину агресивному сусідові. У Грузії Росія показала свою готовність вжити силу, підсумовує Times, і щоб часом не зосередила вона тепер свою увагу на Україні.
Північний Кавказ, як Гордіїв вузол. Що з ним робити? Відповідь на запитання шукає австрійський часопис Die Presse. Жодного дня без людських жертв чи то в Чечні, чи в Інгушетії чи в Дагестані. Це, на думку аналітиків, свідчить, що вузол насильства затягується. Офіційна Москва звинувачує ісламських найманців, які в інтересах Заходу прагнуть Росію дестабілізувати. Якщо цей фактор припустити, до нього потрібно додати також повний розвал економіки, безробіття і корупцію, які все більше віддаляють цей регіон від Росії. Кавказький вузол не вдалося розв’язати радянському керівництву. Безперспективний шлях, на думку газети, обрали й нинішні лідери Росії. Відповідь насильством на насильство свідчить про безвихідність ситуації.
А польський щоденник Gazeta Wyborcza аналізує причини аварії на Саяно-Шушенській ГЕС. Ймовірно, було потрібно вчасно й оперативно відреагувати на потужну масу води, яка пливла Єнісеєм упродовж останніх місяців, зменшити виробництво енергії, а також систематично проводити ремонти агрегатів. Досі рятівники не знайшли, пише газета, 60 працівників станції.
Братиславська газета Pravda повідомляє про українську перемогу у словацько-українському прикордонному протистоянні. «Словаччина поступилася Україні» – це заголовок статті, яка свідчить, що словаки таки вимкнули сканер у прикордонному містечку Матьовске-Юріковіче, через який проходили вантажні поїзди в Україну. Сканер, на думку українських фахівців, шкодив здоров’ю, тоді як на думку словацьких – повністю відповідав нормам ЄС. Тепер вантажі перевіряють вручну.
Чеське видання Mladá Fronta Dnes розповідає про події 20-літньої давнини, коли впала залізна завіса і тисячі чехів та словаків намагались вирватись із комуністичної Чехословаччини. Тоді багатьом із них дало тимчасовий притулок Посольство Західної Німеччини в Празі. Зараз Посольство Німеччини хотіло б придбати у свою власність історичну будівлю, пропонуючи чехам подібний об’єкт у центрі Берліна.
(Прага – Київ)
Автор статті Тоні Галпін звертається, зокрема, до листа президента Росії українському президентові з переліком усіх нанесених Росії «кривд», включно з висилкою двох російських дипломатів. Однак, як з’ясував Times, українські спецслужби встановили, що один із видворених російських дипломатів роздавав по 100 тисяч доларів щомісячно проросійським організаціям, а другий вербував охочих інформаторів із місцевого населення. Щоб не повторилась мюнхенська історія, коли в 1938 році європейські держави віддали Чехословаччину агресивному сусідові. У Грузії Росія показала свою готовність вжити силу, підсумовує Times, і щоб часом не зосередила вона тепер свою увагу на Україні.
Північний Кавказ, як Гордіїв вузол. Що з ним робити? Відповідь на запитання шукає австрійський часопис Die Presse. Жодного дня без людських жертв чи то в Чечні, чи в Інгушетії чи в Дагестані. Це, на думку аналітиків, свідчить, що вузол насильства затягується. Офіційна Москва звинувачує ісламських найманців, які в інтересах Заходу прагнуть Росію дестабілізувати. Якщо цей фактор припустити, до нього потрібно додати також повний розвал економіки, безробіття і корупцію, які все більше віддаляють цей регіон від Росії. Кавказький вузол не вдалося розв’язати радянському керівництву. Безперспективний шлях, на думку газети, обрали й нинішні лідери Росії. Відповідь насильством на насильство свідчить про безвихідність ситуації.
А польський щоденник Gazeta Wyborcza аналізує причини аварії на Саяно-Шушенській ГЕС. Ймовірно, було потрібно вчасно й оперативно відреагувати на потужну масу води, яка пливла Єнісеєм упродовж останніх місяців, зменшити виробництво енергії, а також систематично проводити ремонти агрегатів. Досі рятівники не знайшли, пише газета, 60 працівників станції.
Братиславська газета Pravda повідомляє про українську перемогу у словацько-українському прикордонному протистоянні. «Словаччина поступилася Україні» – це заголовок статті, яка свідчить, що словаки таки вимкнули сканер у прикордонному містечку Матьовске-Юріковіче, через який проходили вантажні поїзди в Україну. Сканер, на думку українських фахівців, шкодив здоров’ю, тоді як на думку словацьких – повністю відповідав нормам ЄС. Тепер вантажі перевіряють вручну.
Чеське видання Mladá Fronta Dnes розповідає про події 20-літньої давнини, коли впала залізна завіса і тисячі чехів та словаків намагались вирватись із комуністичної Чехословаччини. Тоді багатьом із них дало тимчасовий притулок Посольство Західної Німеччини в Празі. Зараз Посольство Німеччини хотіло б придбати у свою власність історичну будівлю, пропонуючи чехам подібний об’єкт у центрі Берліна.
(Прага – Київ)