Будапешт – У серпні 1989 року Угорщина прийняла в себе 730 тисяч втікачів зі Східної Німеччини (НДР). Переважна частина з них не хотіли повертатися до комуністичного «раю» у себе вдома.
У ці дні у прибережних містечках курортного озера Балатон можна зустріти багатьох людей середнього й літнього віку, які у серпні 1989 року були мешканцями табору втікачів з Німецької Демократичної Республіки. Сюди також приїхали чимало угорських дипломатів, а також представники Мальтійської служби милосердя, щоб згадати про витримку й мужність майже мільйона східноєвропейських німців, котрі відчули в собі прагнення свободи і демократії.
Масовий вихід громадян НДР, якою тоді керував комуністичний лідер Еріх Хоннекер, почався в дні проведення Панєвропейського Пікніка в сусідній Австрії. Майже всі вони знайшли потім тимчасовий притулок у західній частині Угорщини. Тодішня комуністична влада на чолі з Яношем Кадаром не наважилася вислати назад 730 тисяч біженців і розмістила їх поблизу озера Балатон. Втікачам допомагали налагодити тимчасовий побут волонтери Мальтійської служби милосердя і місцеві жителі.
Комуністчині спецслужби полювали до останньої хвилини
Мешканці цього табору пригадують, що вони дуже боялися провокацій комуністичної таємної поліції «Штазі», що мала в той час свої підрозділи в Чехословаччині та Болгарії, щоб контролювати масове пересування громадян НДК територією цих країн-сателітів СРСР. Найбільше ж вони не хотіли бути висланими додому, адже упродовж 1987-88 років угорські прикордонники передали «Штазі» до півтисячі дисидентів зі Східної Німеччини.
Найгірші побоювання втікачів, однак, не справдилися. І в цьому вони завдячують тодішньому міністрові закордонних справ Угорщини Дюлі Горну (у 1994-98 роках він очолив коаліційний ліво-ліберальний уряд УР).
Угорців привітала у ці дні канцлер об’єднаної Німеччини Анґела Меркель. А в курортній зоні, де 20 років тому розгорталися згадані події, зараз відбуваються святкові заходи.
(Будапешт – Київ – Прага)
Масовий вихід громадян НДР, якою тоді керував комуністичний лідер Еріх Хоннекер, почався в дні проведення Панєвропейського Пікніка в сусідній Австрії. Майже всі вони знайшли потім тимчасовий притулок у західній частині Угорщини. Тодішня комуністична влада на чолі з Яношем Кадаром не наважилася вислати назад 730 тисяч біженців і розмістила їх поблизу озера Балатон. Втікачам допомагали налагодити тимчасовий побут волонтери Мальтійської служби милосердя і місцеві жителі.
Комуністчині спецслужби полювали до останньої хвилини
Мешканці цього табору пригадують, що вони дуже боялися провокацій комуністичної таємної поліції «Штазі», що мала в той час свої підрозділи в Чехословаччині та Болгарії, щоб контролювати масове пересування громадян НДК територією цих країн-сателітів СРСР. Найбільше ж вони не хотіли бути висланими додому, адже упродовж 1987-88 років угорські прикордонники передали «Штазі» до півтисячі дисидентів зі Східної Німеччини.
Найгірші побоювання втікачів, однак, не справдилися. І в цьому вони завдячують тодішньому міністрові закордонних справ Угорщини Дюлі Горну (у 1994-98 роках він очолив коаліційний ліво-ліберальний уряд УР).
Угорців привітала у ці дні канцлер об’єднаної Німеччини Анґела Меркель. А в курортній зоні, де 20 років тому розгорталися згадані події, зараз відбуваються святкові заходи.
(Будапешт – Київ – Прага)