Київ – Сьогодні спливає 15-денний термін, коли Президент має підписати чи відхилити зміни до закону про вибори Президента. Напередодні прес-секретар Президента Ірина Ванникова повідомила, що Віктор Ющенко не підписуватиме цей документ, бо вважає його «зразком політичного шахрайства». Розкритикували зміни до закону про вибори президента також представники глави держави у парламенті, у Конституційному суді та у Центральній виборчій комісії Ігор Попов та Марина Ставнійчук, мовляв, вони вигідні тільки БЮТ та Партії Регіонів. Про переваги й недоліки цього документу в інтерв’ю Радіо Свобода розповів голова Комітету виборців України Олександр Черненко.
- Пане Черненко, чи буде сьогодні вето?
– Так, це справді останній день, коли Президент може ветувати закон. Він особисто і його офіційні речники неодноразово заявляли претензії до цього закону. Очевидно, слід чекати вето. Якщо його не буде, тоді Президент не відповідає за власні слова.
– Яким кандидатам вигідні зміни до закону про вибори Президента, ухвалені Верховною Радою (за це рішення проголосувало 316 депутатів).
– Якщо подивитись, хто голосував за цей закон, це БЮТ та Партія регіонів. Саме ці два кандидати чомусь думають, що їм це вигідно. Але чесно кажучи, всі експерти сходяться до того, що ухвалений закон є дуже небезпечним для країни, і в першу чергу, для самих кандидатів – Тимошенко та Януковича. Тому що виграти має хтось один.
Цей закон відкриває дорогу і для фальсифікацій, і для невмотивованих судових рішень. Оскільки Тимошенко та Янукович – конкуренти, проти одного з них цей закон все ж таки зіграє. Я вже не кажу про всіх інших потенційних кандидатів, адже Литвин, Ющенко, Яценюк критикують цей закон. Цей закон викликає дуже велике невдоволення у міжнародних структур у неформальних розмовах і в Раді Європи, і в ОБСЄ.
– Які права людини порушують зміни до закону про вибори Президента?
– Перш за все, пряме скасування відкріпних посвідчень позбавляє людей права голосування. У нас на минулих парламентських виборах були відкріпні посвідчення, і проблем з цим не було. Плюс рішення комісії практично не можна оскаржити в суді, це позбавляє виборця права на оскарження та апеляцію. Лише один суд може вирішити долю виборів в Україні. Тобто, претензій дуже багато, вето буде абсолютно обґрунтованим. Якщо навіть вето буде подолане, вже й депутати, і Президент не виключили, що звернуться до Конституційного Суду, бо матимуть на це всі підстави.
– Яка ситуація в європейській практиці щодо відкріпних талонів?
– Тут важко говорити про Європу, тому що там можна голосувати і поштою, і по Інтернету. Там первинним є надання виборцю можливості проголосувати, його конституційного права, а не обмеження його. Відповідно, там нікому в голову не приходить фальсифікувати, якось впливати на вибори.
З одного боку, в нас відкріпні посвідчення в 2004 році були причиною фальсифікацій. Але з іншого боку, прибрати їх повністю – означає позбавити виборця можливості проголосувати, якщо в день виборів він не буде в себе на дільниці. Треба просто виписати певну процедуру їх отримання і голосування.
– Мета збільшення грошової застави вп’ятеро зрозуміла: щоб відсіяти малобюджетних кандидатів на Президента. А чим вигідне для БЮТ та Партії регіонів скорочення терміну передвиборної кампанії? Чи яка вигода в тому, що виборчі комісії формуватимуть кандидати, а не фракції?
– Це, швидше, популістські речі, мовляв, менша буде кампанія – менше грошей буде витрачатись з бюджету, краще буде для країни. Це насправді найменші проблеми. Ясно, що кампанія по суті вже почалась. І відсутність регламентації більше дозволяє кандидатам робити те, що вони хочуть, і їм за це нічого не буде.
Найбільша проблема цього закону є те, що вирішувати долю виборів будуть не виборці, а один чи два судді. А ми знаємо, що суди в Україні є абсолютно корумпованими. Тому в законі є дуже багато солодких популістських норм, за якими ховається юридична казуїстика, що може сильно вплинути на результат виборів.
– Чи є в цьому законі позитивні моменти? Які мотивують ініціативу БЮТ та ПР?
Позитивні, звичайно, є. Це ті, які не містять політичної складової. Це там, де йдеться про реєстр виборців, тому що цей закон вже узгодили дещо із законом про реєстр виборців, чого нема в чинному законі. Там є кілька потрібних позитивних речей, які можна було б добитись, ухваливши технічний та процедурний законопроект Руслана Князевича. Але в цьому законі більше політики, аніж вдосконалення виборчого процесу.
– Отож, Ви прогнозуєте, що глава держави звернеться до Конституційного Суду?
– Я думаю, Президент поки що скористається правом вето. Якщо воно буде подолане, тоді або глава держави, або вчора народний депутат Юрій Ключковський (НУ) офіційно заявив, що готуватиме подання і знайде необхідну кількість підписів депутатів. Подання в будь-якому разі буде. Чи зробить його Президент, чи депутати – це питання техніки.
(Київ – Прага)
– Так, це справді останній день, коли Президент може ветувати закон. Він особисто і його офіційні речники неодноразово заявляли претензії до цього закону. Очевидно, слід чекати вето. Якщо його не буде, тоді Президент не відповідає за власні слова.
– Яким кандидатам вигідні зміни до закону про вибори Президента, ухвалені Верховною Радою (за це рішення проголосувало 316 депутатів).
– Якщо подивитись, хто голосував за цей закон, це БЮТ та Партія регіонів. Саме ці два кандидати чомусь думають, що їм це вигідно. Але чесно кажучи, всі експерти сходяться до того, що ухвалений закон є дуже небезпечним для країни, і в першу чергу, для самих кандидатів – Тимошенко та Януковича. Тому що виграти має хтось один.
Цей закон відкриває дорогу і для фальсифікацій, і для невмотивованих судових рішень. Оскільки Тимошенко та Янукович – конкуренти, проти одного з них цей закон все ж таки зіграє. Я вже не кажу про всіх інших потенційних кандидатів, адже Литвин, Ющенко, Яценюк критикують цей закон. Цей закон викликає дуже велике невдоволення у міжнародних структур у неформальних розмовах і в Раді Європи, і в ОБСЄ.
– Які права людини порушують зміни до закону про вибори Президента?
– Перш за все, пряме скасування відкріпних посвідчень позбавляє людей права голосування. У нас на минулих парламентських виборах були відкріпні посвідчення, і проблем з цим не було. Плюс рішення комісії практично не можна оскаржити в суді, це позбавляє виборця права на оскарження та апеляцію. Лише один суд може вирішити долю виборів в Україні. Тобто, претензій дуже багато, вето буде абсолютно обґрунтованим. Якщо навіть вето буде подолане, вже й депутати, і Президент не виключили, що звернуться до Конституційного Суду, бо матимуть на це всі підстави.
– Яка ситуація в європейській практиці щодо відкріпних талонів?
– Тут важко говорити про Європу, тому що там можна голосувати і поштою, і по Інтернету. Там первинним є надання виборцю можливості проголосувати, його конституційного права, а не обмеження його. Відповідно, там нікому в голову не приходить фальсифікувати, якось впливати на вибори.
З одного боку, в нас відкріпні посвідчення в 2004 році були причиною фальсифікацій. Але з іншого боку, прибрати їх повністю – означає позбавити виборця можливості проголосувати, якщо в день виборів він не буде в себе на дільниці. Треба просто виписати певну процедуру їх отримання і голосування.
– Мета збільшення грошової застави вп’ятеро зрозуміла: щоб відсіяти малобюджетних кандидатів на Президента. А чим вигідне для БЮТ та Партії регіонів скорочення терміну передвиборної кампанії? Чи яка вигода в тому, що виборчі комісії формуватимуть кандидати, а не фракції?
– Це, швидше, популістські речі, мовляв, менша буде кампанія – менше грошей буде витрачатись з бюджету, краще буде для країни. Це насправді найменші проблеми. Ясно, що кампанія по суті вже почалась. І відсутність регламентації більше дозволяє кандидатам робити те, що вони хочуть, і їм за це нічого не буде.
Найбільша проблема цього закону є те, що вирішувати долю виборів будуть не виборці, а один чи два судді. А ми знаємо, що суди в Україні є абсолютно корумпованими. Тому в законі є дуже багато солодких популістських норм, за якими ховається юридична казуїстика, що може сильно вплинути на результат виборів.
– Чи є в цьому законі позитивні моменти? Які мотивують ініціативу БЮТ та ПР?
Позитивні, звичайно, є. Це ті, які не містять політичної складової. Це там, де йдеться про реєстр виборців, тому що цей закон вже узгодили дещо із законом про реєстр виборців, чого нема в чинному законі. Там є кілька потрібних позитивних речей, які можна було б добитись, ухваливши технічний та процедурний законопроект Руслана Князевича. Але в цьому законі більше політики, аніж вдосконалення виборчого процесу.
– Отож, Ви прогнозуєте, що глава держави звернеться до Конституційного Суду?
– Я думаю, Президент поки що скористається правом вето. Якщо воно буде подолане, тоді або глава держави, або вчора народний депутат Юрій Ключковський (НУ) офіційно заявив, що готуватиме подання і знайде необхідну кількість підписів депутатів. Подання в будь-якому разі буде. Чи зробить його Президент, чи депутати – це питання техніки.
(Київ – Прага)