Київ – 16 серпня 1954 року на хвилях Радіо Свобода вперше прозвучала передача українською мовою. За 55 років існування української служби Радіо Свобода колектив редакції змінювався. Свого часу з Радіо Свобода співпрацювали видатний політик В’ячеслав Чорновіл, письменниця і громадсько-політична діячка Мілена Рудницька, яка була послом від Українського національно-демократичного об'єднання у польському сеймі, відома правозахисниця й учасниця руху шістдесятників Надія Світлична. У 80-ті роки, коли сигнал Радіо Свобода глушили, голосами, по яких впізнавали радіостанцію, були Галина Мовчан та Олекса Боярко.
Ганна Герман працювала на Радіо Свобода з кінця 80-х років. У травні 2004-го вона перейшла на роботу прес-секретаря тодішнього Прем’єр-міністра Віктора Януковича. Тепер пані Герман – народний депутат і очолює парламентський комітет з питань свободи слова та інформації.
«Без Радіо Свобода я б не прийшла до комітету свободи слова та інформації, – каже вона. – А якщо навіть і прийшла б, то не знала б так добре, як потрібно захищати свободу слова і що таке свобода слова. Стандарт свободи слова дало мені Радіо Свобода».
Найбільше Ганна Герман згадує початок своєї роботи на Радіо Свобода, коли працювати доводилося майже у підпіллі.
«Ми ще з небіжчиком В’ячеславом Чорноволом спочатку давали негласно інформацію, без голосу, без прізвища. У 90-91-му роках вже давали своїм голосом. Ми передавали інформацію через Толю (Анатолія Доценка – ред.), він сидів у Москві, збирав ці інформації, які ми тут готували з Західної України і нелегально їх передавали у Москву, Толя їх перекидав на Мюнхен, оскільки з Мюнхена до Москви можна було додзвонитися», – згадує Ганна Герман.
Радіо Свобода – досвід стандартів
На початку 90-х років співробітники Радіо Свобода були одними з перших в Україні, хто мав можливість ознайомитися із західними стандартами журналістики, зазначає речник голови Служби безпеки України Марина Остапенко, яка свого часу працювала на Радіо Свобода. «Саме цей досвід і заклав підґрунтя у моїй подальшій кар’єрі як журналістки і тієї робити, якою я зараз займаюся, що також пов’язана із засобами масової інформації», – говорить Марина Остапенко.
Досвід роботи на Радіо Свобода, за словами Марини Остапенко, допомагає їй у нинішній роботі: «Досвід роботи на радіо, дає розуміння журналістам, які стали чиновниками, потреб інформації, якою вона має бути, як вона має надаватися, щоб бути продуктом, гідним для користування», – каже вона.
Радіо – це свобода
Працювала на Радіо Свобода і Лариса Мудрак, яка сьогодні є керівником Головної служби інформаційної політики Секретаріату Президента. Робота на Радіо Свобода, говорить пані Мудрак, для неї, насамперед, це свобода.
«Радіо Свобода для мене дала свободу, і відчуття розуміння, що таке слово правди, і що таке слово істини, і який рівень відповідальності за це слово треба мати. Це дається не тільки для сьогоднішньої моєї роботи, а для побудови професіоналізму. Саме це дає мені зараз відчуття розуміння стійкості і відповідальності за те, що ми робимо в інформаційній діяльності, і в інформаційному полі», – зауважила Лариса Мудрак.
В інформаційному полі Радіо Свобода зараз працює багато молодих журналістів, і ким вони стануть, скажімо, через п’ять років, лишається тільки здогадуватися.
(Київ – Прага)
Спеціальна передача 5-річної давнини, присвячена 50-літтю української редакції Радіо Свобода
«Без Радіо Свобода я б не прийшла до комітету свободи слова та інформації, – каже вона. – А якщо навіть і прийшла б, то не знала б так добре, як потрібно захищати свободу слова і що таке свобода слова. Стандарт свободи слова дало мені Радіо Свобода».
Найбільше Ганна Герман згадує початок своєї роботи на Радіо Свобода, коли працювати доводилося майже у підпіллі.
«Ми ще з небіжчиком В’ячеславом Чорноволом спочатку давали негласно інформацію, без голосу, без прізвища. У 90-91-му роках вже давали своїм голосом. Ми передавали інформацію через Толю (Анатолія Доценка – ред.), він сидів у Москві, збирав ці інформації, які ми тут готували з Західної України і нелегально їх передавали у Москву, Толя їх перекидав на Мюнхен, оскільки з Мюнхена до Москви можна було додзвонитися», – згадує Ганна Герман.
Радіо Свобода – досвід стандартів
На початку 90-х років співробітники Радіо Свобода були одними з перших в Україні, хто мав можливість ознайомитися із західними стандартами журналістики, зазначає речник голови Служби безпеки України Марина Остапенко, яка свого часу працювала на Радіо Свобода. «Саме цей досвід і заклав підґрунтя у моїй подальшій кар’єрі як журналістки і тієї робити, якою я зараз займаюся, що також пов’язана із засобами масової інформації», – говорить Марина Остапенко.
Досвід роботи на Радіо Свобода, за словами Марини Остапенко, допомагає їй у нинішній роботі: «Досвід роботи на радіо, дає розуміння журналістам, які стали чиновниками, потреб інформації, якою вона має бути, як вона має надаватися, щоб бути продуктом, гідним для користування», – каже вона.
Радіо – це свобода
Працювала на Радіо Свобода і Лариса Мудрак, яка сьогодні є керівником Головної служби інформаційної політики Секретаріату Президента. Робота на Радіо Свобода, говорить пані Мудрак, для неї, насамперед, це свобода.
«Радіо Свобода для мене дала свободу, і відчуття розуміння, що таке слово правди, і що таке слово істини, і який рівень відповідальності за це слово треба мати. Це дається не тільки для сьогоднішньої моєї роботи, а для побудови професіоналізму. Саме це дає мені зараз відчуття розуміння стійкості і відповідальності за те, що ми робимо в інформаційній діяльності, і в інформаційному полі», – зауважила Лариса Мудрак.
В інформаційному полі Радіо Свобода зараз працює багато молодих журналістів, і ким вони стануть, скажімо, через п’ять років, лишається тільки здогадуватися.
(Київ – Прага)
Спеціальна передача 5-річної давнини, присвячена 50-літтю української редакції Радіо Свобода