Белград – У Хорватії цього тижня відзначали День перемоги та День вітчизняної вдячності жертвам боротьби за незалежність. Президент Стєпан Месич взяв участь в урочистостях, однак через непорозуміння з церковними ієрархами не був на богослужінні. Це викликало реакцію як політичних, так і церковних кіл.
Немає сумніву, що йдеться не лише про непорозуміння, а про глибокий конфлікт. Президент брав участь в урочистостях із приводу Дня перемоги. Свято щороку відзначають в містечку Кнін, котре свого часу було головним містом самопроголошеної сербської республіки на території Хорватії. Хорватські сили відвоювали його в серпні 1995 року.
Протоколом було передбачено, що глава держави буде і на богослужінні в місцевій церкві. Однак, він відмовився прибути, коли повідомили, що літургію буде відправляти єпископ Юрай Єзерінац, котрий належить до так званих «церковних яструбів». Єпископ це відразу прокоментував у проповіді: «Сама участь державних посадовців у святій службі – це щось більше від протокольного чину».
Католицька газета образила Президента, назвавши «зрадником»
Речник глави держави цього ж дня пояснив, що безпосередньою причиною відсутності глави держави була недавня стаття головного редактора «Голосу Собору», офіційної щотижневої газети Католицької церкви в Хорватії, в котрій він президента Месича назвав зрадником. А суть зради, на думку автора, полягає в тому, що Месич – недостатній патріот. Речник уточнив, що президент вимагає від Церкви відмежуватися від образливого коментарю. Досі цього не зробив жоден єпископ. Через це складається враження, що вони погоджуються з нападом на Месича.
У полеміці, яка розгорнулася на сторінках газет, беруть участі численні публіцисти, священики та громадські діячі. Теолог та журналіст Драґо Пілсел, наприклад, зазначив: «Католицька церква не має монополії на те, щоб вимагати протокольної присутності представників державної верхівки в перших лавах у церкві».
Хорватію іноді називають католицькою країною. Все-таки, пан Месич двічі переміг на загальних виборах всупереч тому, що в такій країні називає себе атеїстом та, що відверто виступає проти хорватського шовінізму. Він і в минулому з ієрархами зустрічався лише тоді, коли це було обумовлене протокольними причинами.
Месич називає себе президентом усіх громадян Хорватії
Заступник голови Хорватської Гельсінкської спілки Іван Звонимир Чічак, котрого вважають «завзятим католиком», у зв’язку з поточним конфліктом зауважив: «Я не знаю, чому хтось, хто є атеїстом мав би бути на богослужінні».
А сам Стєпан Месич у цій ситуації не зробив жодної заяви. Оглядачі зазначають, що він, як принципова людина, постійно є ціллю для критики екстремістів тому, що називає себе президентом усіх громадян Хорватії та тому, що – як учасник антинацистського руху в Другій світовій війні – критично ставиться до тих хорватів, котрі в той час у маріонетковій хорватській державі співпрацювали з нацистськими окупантами. Між такими була й значна частина католицької ієрархії. Отож, суть конфлікту в далекому минулому.
(Белград – Прага – Київ)
Протоколом було передбачено, що глава держави буде і на богослужінні в місцевій церкві. Однак, він відмовився прибути, коли повідомили, що літургію буде відправляти єпископ Юрай Єзерінац, котрий належить до так званих «церковних яструбів». Єпископ це відразу прокоментував у проповіді: «Сама участь державних посадовців у святій службі – це щось більше від протокольного чину».
Католицька газета образила Президента, назвавши «зрадником»
Речник глави держави цього ж дня пояснив, що безпосередньою причиною відсутності глави держави була недавня стаття головного редактора «Голосу Собору», офіційної щотижневої газети Католицької церкви в Хорватії, в котрій він президента Месича назвав зрадником. А суть зради, на думку автора, полягає в тому, що Месич – недостатній патріот. Речник уточнив, що президент вимагає від Церкви відмежуватися від образливого коментарю. Досі цього не зробив жоден єпископ. Через це складається враження, що вони погоджуються з нападом на Месича.
У полеміці, яка розгорнулася на сторінках газет, беруть участі численні публіцисти, священики та громадські діячі. Теолог та журналіст Драґо Пілсел, наприклад, зазначив: «Католицька церква не має монополії на те, щоб вимагати протокольної присутності представників державної верхівки в перших лавах у церкві».
Хорватію іноді називають католицькою країною. Все-таки, пан Месич двічі переміг на загальних виборах всупереч тому, що в такій країні називає себе атеїстом та, що відверто виступає проти хорватського шовінізму. Він і в минулому з ієрархами зустрічався лише тоді, коли це було обумовлене протокольними причинами.
Месич називає себе президентом усіх громадян Хорватії
Заступник голови Хорватської Гельсінкської спілки Іван Звонимир Чічак, котрого вважають «завзятим католиком», у зв’язку з поточним конфліктом зауважив: «Я не знаю, чому хтось, хто є атеїстом мав би бути на богослужінні».
А сам Стєпан Месич у цій ситуації не зробив жодної заяви. Оглядачі зазначають, що він, як принципова людина, постійно є ціллю для критики екстремістів тому, що називає себе президентом усіх громадян Хорватії та тому, що – як учасник антинацистського руху в Другій світовій війні – критично ставиться до тих хорватів, котрі в той час у маріонетковій хорватській державі співпрацювали з нацистськими окупантами. Між такими була й значна частина католицької ієрархії. Отож, суть конфлікту в далекому минулому.
(Белград – Прага – Київ)