Київ – Президент Віктор Ющенко затвердив Річну національну програму на 2009 рік з підготовки України до набуття членства в НАТО. Також Президент доручив урядові розробити проект програми на наступний 2010 рік. Між тим експерти прогнозують, що вирішальний вплив на розвиток відносин між Україною та Північноатлантичним альянсом матимуть не так плани чинної влади, як наслідки президентських виборів, що мають відбутися в Україні в січні наступного року.
У підписаному 7 серпня Указі Президента «Про затвердження Річної національної програми на 2009 рік з підготовки України до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору» зазначено, що метою програми є реалізація нового етапу співробітництва між Україною та НАТО й підготовки України до набуття членства в Альянсі.
Кабінету міністрів цим указом доручається: розробити та затвердити впродовж місяця план заходів із виконання Національної програми; а також до 1 грудня розробити проект Національної програми на наступний рік. Доручається також забезпечити регулярне інформування громадськості перебіг та результати виконання Річної національної програми.
Від оборони до антикорупційних заходів
Як повідомили Радіо Свобода в департаменті НАТО Міністерства закордонних справ України, програма буде опублікована найближчим часом, а МЗС днями з цього приводу проведе брифінг.
«Програма включає в себе політичні й економічні питання, військово-оборонні, правові питання, – каже заступник директора Департаменту НАТО МЗС Людмила Непоп. – Тобто, йдеться про реформи не лише в галузі безпеки, але й про економіку, боротьбу з корупцією, здійснення правових реформ. Абсолютно широкий спектр».
Програму на 2009 рік затвердили тільки у серпні з тієї причини, що рішення про такий формат співпраці було ухвалене в грудні минулого року на саміті в Брюсселі.
«Весь цей час пішов на розробку і узгодження двома сторонами цього документа, – каже політичний експерт українського Інституту євроатлантичної співпраці Володимир Горбач. – Розроблявся він в Україні, а потім проходив кілька етапів узгодження. Альянс має право моніторити виконання цього плану. Фактично, це є річні етапи того, що в інших країнах називалося план щодо членства в НАТО і займало від трьох до п’яти років».
Дієві правові механізми – це теж питання безпеки
В Інституті євроатлантичної співпраці вважають, що зараз найбільш проблемним на шляху інтеграції України до НАТО є не військово-оборонний, а політико-правовий аспект. Крім того, перспективи подальшої співпраці та темпи інтеграції України до Північноатлантичного альянсу залежать від того, якими будуть результати президентських виборів в Україні.
«Є величезним мінусом політична нестабільність, – каже експерт інституту Володимир Горбач, – адже це означає непередбачуваність, у тому числі – у сфері безпеки. І ще правові аспекти. З одного боку, Україна декларує, що вона є правова держава. Адже це теж є елемент безпеки. Проте, з іншого – функціональність цієї правової держави викликає запитання не лише в Брюсселі, а й в багатьох українських громадян».
Новий генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Андерс Фоґ Расмуссен раніше заявив, що з часом Україна та Грузія зможуть стати членами НАТО. Проте наразі вони не досягли відповідних критеріїв для членства в Альянсі.
(Київ – Прага)
Кабінету міністрів цим указом доручається: розробити та затвердити впродовж місяця план заходів із виконання Національної програми; а також до 1 грудня розробити проект Національної програми на наступний рік. Доручається також забезпечити регулярне інформування громадськості перебіг та результати виконання Річної національної програми.
Від оборони до антикорупційних заходів
Як повідомили Радіо Свобода в департаменті НАТО Міністерства закордонних справ України, програма буде опублікована найближчим часом, а МЗС днями з цього приводу проведе брифінг.
«Програма включає в себе політичні й економічні питання, військово-оборонні, правові питання, – каже заступник директора Департаменту НАТО МЗС Людмила Непоп. – Тобто, йдеться про реформи не лише в галузі безпеки, але й про економіку, боротьбу з корупцією, здійснення правових реформ. Абсолютно широкий спектр».
Програму на 2009 рік затвердили тільки у серпні з тієї причини, що рішення про такий формат співпраці було ухвалене в грудні минулого року на саміті в Брюсселі.
«Весь цей час пішов на розробку і узгодження двома сторонами цього документа, – каже політичний експерт українського Інституту євроатлантичної співпраці Володимир Горбач. – Розроблявся він в Україні, а потім проходив кілька етапів узгодження. Альянс має право моніторити виконання цього плану. Фактично, це є річні етапи того, що в інших країнах називалося план щодо членства в НАТО і займало від трьох до п’яти років».
Дієві правові механізми – це теж питання безпеки
В Інституті євроатлантичної співпраці вважають, що зараз найбільш проблемним на шляху інтеграції України до НАТО є не військово-оборонний, а політико-правовий аспект. Крім того, перспективи подальшої співпраці та темпи інтеграції України до Північноатлантичного альянсу залежать від того, якими будуть результати президентських виборів в Україні.
«Є величезним мінусом політична нестабільність, – каже експерт інституту Володимир Горбач, – адже це означає непередбачуваність, у тому числі – у сфері безпеки. І ще правові аспекти. З одного боку, Україна декларує, що вона є правова держава. Адже це теж є елемент безпеки. Проте, з іншого – функціональність цієї правової держави викликає запитання не лише в Брюсселі, а й в багатьох українських громадян».
Новий генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Андерс Фоґ Расмуссен раніше заявив, що з часом Україна та Грузія зможуть стати членами НАТО. Проте наразі вони не досягли відповідних критеріїв для членства в Альянсі.
(Київ – Прага)