Київ – 24 українські моряки – екіпаж захопленого піратами судна «Аріана» – потерпають від дефіциту води та продовольства. Частина з них важко хворі, йдеться в повідомленнях, які отримують від полонених їхні близькі. Тим часом переговори щодо звільнення «Аріани» тривають вже три місяці. Хто винен у такому затягуванні? І як убезпечити українців від подальших піратських нападів?
Жителька Одеси Лариса Салинська разом зі своїм чоловіком-моряком влаштувалася кухарем на вантажний корабель «Аріана», який належить грецькій компанії «Ол Оушн Шіпінг». 2 травня, коли поблизу Сомалі судно захопили пірати, Лариса була вагітною. Через постійне хвилювання та погані умови вона народила мертву дитину, почалася кровотеча. Ліки, потрібні для її порятунку, на корабель досі не передали. Ларисі вдалося телексом відправити з корабля листа, у якому вона говорить, що на «Аріані» закінчуються вода, харчі та пальне, тож днями екіпаж може загинути від жахливих умов або ж від свавілля піратів.
Про ситуацію на кораблі довідався друг і колишній колега Лариси Сергій Юзвак, який зараз підтримує зв’язок із полоненими моряками.
«Із того часу, як Лариса надіслала першого листа, ситуація на кораблі погіршилася. Стан здоров’я Лариси критичний, в іншого члена команди серцевий напад, решта моряків фізично та психічно виснажені. Ми можемо цю команду взагалі не дочекатися», – розповів друг полоненої.
Власник «Аріани»: переговори успішні, всі моряки здорові
У своїх листах полонені моряки просять допомоги у міжнародної спільноти та українського уряду. Проте Міністерство закордонних справ України декілька днів поспіль відмовляється від коментарів.
«Ми не надаємо коментарів. У нас нових даних щодо «Аріани» немає, звертайтеся до судновласника, нехай він коментує», – таку відповідь отримало Радіо Свобода у прес-службі МЗС.
Натомість у компанії судновласника сповнені оптимізму. Екіпажу «Аріани» нічого не загрожує, заявив Радіо Свобода пан Мінаш, представник компанії «Ол Оушн Шіпінг».
«Від того часу, як екіпаж потрапив до полону, ми не припиняємо переговорів. Вони загалом успішні, але надто повільні, бо пірати постійно змінюють свої позиції щодо суми викупу. За нашою інформацією, екіпаж почувається добре, всі здорові. Хоча ми не виключаємо, що пірати змушують моряків говорити те чи інше, що їм вигідно», – зазначає представник компанії-власника захопленого судна.
На сьогодні пірати, які захопили «Аріану», вимагають 8 мільйонів доларів викупу, компанія «Ол Оушн Шіпінг» згодна надати лише 1 мільйон.
Байдужість судновласника загрожує життю моряків – омбудсмен
У переговорах з піратами беруть участь Міністерство закордонних справ України, українське посольство у Греції, спецслужби кількох держав та судновласник. Останній чи не найбільше винен у затягуванні переговорів, вважає Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова.
«Я особисто як омбудсмен України хочу звернутися до судновласника-грека, який фактично самоусунувся від вирішення долі українського екіпажу, особливо двох жінок на судні, – каже пані Крпачова. – Він цілком міг би домовитися про викуп частини команди, хоча б двох жінок, життя яких зараз під загрозою, якщо він поки що не може дійти згоди про викуп усього українського екіпажу».
За словами Ніни Карпачової, попри її неодноразові звернення до усіх гілок влади, в Україні досі не створений міжвідомчий координаційний орган, який має опікуватися захистом українських моряків. Зокрема він міг би взяти під контроль крюїнгові компанії, які вербують українців для закордонних судновласників, контролювати переговори щодо звільнення моряків, а головне – сприяти боротьбі з піратством на міжнародному рівні.
Найбільша перепона у знищенні піратства – те, що міжнародна спільнота досі не дійшла згоди щодо спільної стратегії, вважає російський експерт з питань боротьби з піратами Михайло Войтенко.
«Існують ефективні методи боротьби з піратством, але їхня реалізація потребує єдності й доброї волі кількох держав, – зазначає експерт. – Які, здавалося б, можуть бути розбіжності в боротьбі з піратством? Але й тут кожен боїться, що інша сторона матиме якийсь зиск. Щодо повідомлень, що на «Аріані» панують спрага і голод – це стара практика дезінформації з боку піратів, вони сприяють поширенню подібних повідомлень, і тут їхні інтереси збігаються з інтересами заручників. Щодо хвороб – це, скоріше, правда. Але навіть на нігерійському судні, яке стояло 10 місяців і власник на нього махнув рукою, люди не голодували».
Михайло Войтенко вважає, що загалом власник «Аріани» обрав правильну стратегію: якщо погодитися на вимоги піратів і заплатити більше, наступного разу вони вимагатимуть взагалі нереальної суми викупу.
Моряки радять не платити піратам, а воювати з ними!
Але українці, які побували у піратському полоні, думають зовсім інакше.
Віталій Рудниченко, старший механік корабля «Леман Тімбер», перебував у піратському полоні у травні-червні минулого року.
«Наш судновласник те ж саме говорив: погодимося на їхні умови – вони іще збільшать викуп! А врешті вистачило навіть меншої суми, ніж вимагали спочатку, – каже Віталій Рудниченко. – А взагалі з піратами треба вчиняти так, як французи. Їхній спецназ, поки ми були в полоні, за тиждень звільнив від зловмисників два кораблі. Серед екіпажу не було жодної жертви, а другий корабель взагалі взяли без єдиного пострілу. Доброї військової підготовки у піратів немає, до того ж вони постійно вживають наркотики. Там більше амбіцій, аніж підготовки».
За даними аналітиків «Морського бюлетеня Совфрахт», за рік у світі до піратського полону потрапляють понад 30 кораблів. Середня сума викупу за одне судно складає 2 мільйони доларів. Причому українські моряки чи не найбільше ризикують потрапити в полон, бо їх у великих кількостях наймають судновласники усього світу.
(Київ – Прага)
Про ситуацію на кораблі довідався друг і колишній колега Лариси Сергій Юзвак, який зараз підтримує зв’язок із полоненими моряками.
«Із того часу, як Лариса надіслала першого листа, ситуація на кораблі погіршилася. Стан здоров’я Лариси критичний, в іншого члена команди серцевий напад, решта моряків фізично та психічно виснажені. Ми можемо цю команду взагалі не дочекатися», – розповів друг полоненої.
Власник «Аріани»: переговори успішні, всі моряки здорові
У своїх листах полонені моряки просять допомоги у міжнародної спільноти та українського уряду. Проте Міністерство закордонних справ України декілька днів поспіль відмовляється від коментарів.
«Ми не надаємо коментарів. У нас нових даних щодо «Аріани» немає, звертайтеся до судновласника, нехай він коментує», – таку відповідь отримало Радіо Свобода у прес-службі МЗС.
Натомість у компанії судновласника сповнені оптимізму. Екіпажу «Аріани» нічого не загрожує, заявив Радіо Свобода пан Мінаш, представник компанії «Ол Оушн Шіпінг».
«Від того часу, як екіпаж потрапив до полону, ми не припиняємо переговорів. Вони загалом успішні, але надто повільні, бо пірати постійно змінюють свої позиції щодо суми викупу. За нашою інформацією, екіпаж почувається добре, всі здорові. Хоча ми не виключаємо, що пірати змушують моряків говорити те чи інше, що їм вигідно», – зазначає представник компанії-власника захопленого судна.
На сьогодні пірати, які захопили «Аріану», вимагають 8 мільйонів доларів викупу, компанія «Ол Оушн Шіпінг» згодна надати лише 1 мільйон.
Байдужість судновласника загрожує життю моряків – омбудсмен
У переговорах з піратами беруть участь Міністерство закордонних справ України, українське посольство у Греції, спецслужби кількох держав та судновласник. Останній чи не найбільше винен у затягуванні переговорів, вважає Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова.
«Я особисто як омбудсмен України хочу звернутися до судновласника-грека, який фактично самоусунувся від вирішення долі українського екіпажу, особливо двох жінок на судні, – каже пані Крпачова. – Він цілком міг би домовитися про викуп частини команди, хоча б двох жінок, життя яких зараз під загрозою, якщо він поки що не може дійти згоди про викуп усього українського екіпажу».
За словами Ніни Карпачової, попри її неодноразові звернення до усіх гілок влади, в Україні досі не створений міжвідомчий координаційний орган, який має опікуватися захистом українських моряків. Зокрема він міг би взяти під контроль крюїнгові компанії, які вербують українців для закордонних судновласників, контролювати переговори щодо звільнення моряків, а головне – сприяти боротьбі з піратством на міжнародному рівні.
Найбільша перепона у знищенні піратства – те, що міжнародна спільнота досі не дійшла згоди щодо спільної стратегії, вважає російський експерт з питань боротьби з піратами Михайло Войтенко.
«Існують ефективні методи боротьби з піратством, але їхня реалізація потребує єдності й доброї волі кількох держав, – зазначає експерт. – Які, здавалося б, можуть бути розбіжності в боротьбі з піратством? Але й тут кожен боїться, що інша сторона матиме якийсь зиск. Щодо повідомлень, що на «Аріані» панують спрага і голод – це стара практика дезінформації з боку піратів, вони сприяють поширенню подібних повідомлень, і тут їхні інтереси збігаються з інтересами заручників. Щодо хвороб – це, скоріше, правда. Але навіть на нігерійському судні, яке стояло 10 місяців і власник на нього махнув рукою, люди не голодували».
Михайло Войтенко вважає, що загалом власник «Аріани» обрав правильну стратегію: якщо погодитися на вимоги піратів і заплатити більше, наступного разу вони вимагатимуть взагалі нереальної суми викупу.
Моряки радять не платити піратам, а воювати з ними!
Але українці, які побували у піратському полоні, думають зовсім інакше.
Віталій Рудниченко, старший механік корабля «Леман Тімбер», перебував у піратському полоні у травні-червні минулого року.
«Наш судновласник те ж саме говорив: погодимося на їхні умови – вони іще збільшать викуп! А врешті вистачило навіть меншої суми, ніж вимагали спочатку, – каже Віталій Рудниченко. – А взагалі з піратами треба вчиняти так, як французи. Їхній спецназ, поки ми були в полоні, за тиждень звільнив від зловмисників два кораблі. Серед екіпажу не було жодної жертви, а другий корабель взагалі взяли без єдиного пострілу. Доброї військової підготовки у піратів немає, до того ж вони постійно вживають наркотики. Там більше амбіцій, аніж підготовки».
За даними аналітиків «Морського бюлетеня Совфрахт», за рік у світі до піратського полону потрапляють понад 30 кораблів. Середня сума викупу за одне судно складає 2 мільйони доларів. Причому українські моряки чи не найбільше ризикують потрапити в полон, бо їх у великих кількостях наймають судновласники усього світу.
(Київ – Прага)