У часи економічної кризи туристична галузь не занепадає, а, навпаки, розвивається. У цьому переконують керівники Державної служби туризму і курортів. За даними першого заступника глави Державної служби туризму і курортів Ольги Соколової, частка туристичної індустрії у ВВП України становить півтора відсотка, що складає 15 мільярдів гривень.
Зелений туризм
Туристична галузь у кожному регіоні розвивається по-різному. Наприклад, у центрі та на сході усе популярнішим стає «зелений туризм», стверджує перший заступник глави Держслужби туризму і курортів Ольга Соколова. Мешканці Рівненщини і Волині вміють організовувати відпочинок удома. І чекають від держави кроків щодо підтримки саме зеленого туризму. В одному з невідомих широкому загалу куточків для зеленого туризму, що розкинувся на межі Рівненщини і Волині, побувала кореспондентка Радіо Свобода Валентина Одарченко. «Мальовниче Настир’я вабить туристів ще з 1958-го року, коли на березі поблизу села Хрінники спорудили невеличку дамбу і швидкоплинний Стир розлився по заплавах аж до пагорбів, на яких розташовані одні з найдавніших населених пунктів краю. Про унікальність навколишніх сіл можна судити з розкопок, які й досі ведуть фахівці Київського інституту археології: тут знайшли сліди готських поселень та кілька свідчень трипільської культури; а за вісім кілометрів можна відвідати козацькі могили на місці Берестецької битви. Численних відпочивальників приваблює чистісіньке річкове плесо і багатющі лісові дари. Якщо не рахувати дитячого санаторію «Хрінники» з лікувальними грязями, досі туристи тут відпочивали «дикунами» і поводили себе, як розповідає господиня «зеленого» обійстя в Товпижині Тетяна Рабчук, не вельми чемно.
Найбільш ефективною боротьбою проти сучасного дикунства громади навколишніх сіл обрали… гостинність. Тетяна Рабчук разом з донькою Світланою першою взялася за облаштування старенької хати для відпочивальників. Коли потрапляєш у хатинку, де все – від дерев’яних балок під стелею до охайної грубки – нагадує охайну господу позаминулого століття, забуваєш про суєту міського життя. Цього року «зелені» туристи вже протоптали стежку до Товпижина. Згодом з’явилися подібні обійстя і в Хрінниках, Боремелі та Вербені. Як розповіла завідувачка відділу Демидівської районної адміністрації, а водночас волонтер Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація маркетингу» Тетяна Грегусь, саме на зелений туризм поряд із сільським господарством і роблять ставку у районі, розуміючи його перспективи в екологічно чистій та історично багатій місцевості.
У Боремелі, наприклад, де давні кургани, церкви і пам’ятники, приваблюють численних краєзнавців, можна не тільки ознайомитися з пам’ятками, а й відпочити в сауні господаря Василя Черняка.
Крихта за крихтою долучають городян до цивілізованого відпочинку мешканці краю, багатого легендами, цілющими джерелами, історичними пам’ятками та лісовими дарами. Перші кроки в галузі зеленого туризму непрості, однак селяни сподіваються, що після ухвалення проекту Закону «Про сільський зелений туризм» вони зможуть не тільки розвинути нову для них справу, а й отримувати з неї прибутки. А поки що всі скромні кошти, вилучені за літо, ідуть на розвиток перспективної справи».
Чи загрожує криза туризму?
Закордон українці подорожують менше, проте в сфері внутрішнього туризму під час економічної кризи ніякої стагнації немає, заявляє перший заступник глави Державної служби туризму і курортів Ольга Соколова. Зі свого боку, Андрій Шенін, керівник управління Міністерства культури і туризму України, налаштований менш оптимістично. Він каже, що, хоч підсумки туристичного сезону підбивати ще зарано, та криза може датися взнаки. «Наприкінці вересня будемо знати, провалився сезон чи ні. Зараз багато турфірм скасували або тимчасово зупинили ліцензії, тож ситуація за рахунок цього ускладнилася. Минулого року також такі скасування були, але на 10% менше».
Менеджер однієї з українських турфірм Ольга констатує, що кількість охочих поїхати на відпочинок порівняно з минулим роком майже не зменшилася. Інша річ, що їм доводиться економити. «Люди все одно хочуть їздити, подорожувати. Однак, хочуть і зекономити, наприклад, на перельоті. Тому більше питають про різні автобусні тури».
Киянка Надія завжди проводить свої відпустки в мандрах. Криза примусила її зважити свої фінансової можливості, але від подорожей вона не відмовляється. «Раніше більше думали про комфорт, про хороші умови, зараз же: тільки б поїхати! Краще економити на одязі, розвагах, але подорожі – це те, на чому я буду економити в останню чергу».
Фінансова криза, кажуть у Державній службі туризму та курортів, змушує українських відпочивальників економити на закордонних поїздках і придивлятися до краси рідного краю. Трійку лідерів у сфері внутрішнього туризму склали Крим, Карпати і Волинь. За даними Міністерства курортів і туризму Автономної Республіки Крим, з початку року півострів уже відвідали 1 мільйон осіб. Щоправда, за словами чиновників, це на 17% менше, ніж торік.
Туристична галузь у кожному регіоні розвивається по-різному. Наприклад, у центрі та на сході усе популярнішим стає «зелений туризм», стверджує перший заступник глави Держслужби туризму і курортів Ольга Соколова. Мешканці Рівненщини і Волині вміють організовувати відпочинок удома. І чекають від держави кроків щодо підтримки саме зеленого туризму. В одному з невідомих широкому загалу куточків для зеленого туризму, що розкинувся на межі Рівненщини і Волині, побувала кореспондентка Радіо Свобода Валентина Одарченко. «Мальовниче Настир’я вабить туристів ще з 1958-го року, коли на березі поблизу села Хрінники спорудили невеличку дамбу і швидкоплинний Стир розлився по заплавах аж до пагорбів, на яких розташовані одні з найдавніших населених пунктів краю. Про унікальність навколишніх сіл можна судити з розкопок, які й досі ведуть фахівці Київського інституту археології: тут знайшли сліди готських поселень та кілька свідчень трипільської культури; а за вісім кілометрів можна відвідати козацькі могили на місці Берестецької битви. Численних відпочивальників приваблює чистісіньке річкове плесо і багатющі лісові дари. Якщо не рахувати дитячого санаторію «Хрінники» з лікувальними грязями, досі туристи тут відпочивали «дикунами» і поводили себе, як розповідає господиня «зеленого» обійстя в Товпижині Тетяна Рабчук, не вельми чемно.
Найбільш ефективною боротьбою проти сучасного дикунства громади навколишніх сіл обрали… гостинність. Тетяна Рабчук разом з донькою Світланою першою взялася за облаштування старенької хати для відпочивальників. Коли потрапляєш у хатинку, де все – від дерев’яних балок під стелею до охайної грубки – нагадує охайну господу позаминулого століття, забуваєш про суєту міського життя. Цього року «зелені» туристи вже протоптали стежку до Товпижина. Згодом з’явилися подібні обійстя і в Хрінниках, Боремелі та Вербені. Як розповіла завідувачка відділу Демидівської районної адміністрації, а водночас волонтер Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація маркетингу» Тетяна Грегусь, саме на зелений туризм поряд із сільським господарством і роблять ставку у районі, розуміючи його перспективи в екологічно чистій та історично багатій місцевості.
У Боремелі, наприклад, де давні кургани, церкви і пам’ятники, приваблюють численних краєзнавців, можна не тільки ознайомитися з пам’ятками, а й відпочити в сауні господаря Василя Черняка.
Крихта за крихтою долучають городян до цивілізованого відпочинку мешканці краю, багатого легендами, цілющими джерелами, історичними пам’ятками та лісовими дарами. Перші кроки в галузі зеленого туризму непрості, однак селяни сподіваються, що після ухвалення проекту Закону «Про сільський зелений туризм» вони зможуть не тільки розвинути нову для них справу, а й отримувати з неї прибутки. А поки що всі скромні кошти, вилучені за літо, ідуть на розвиток перспективної справи».
Чи загрожує криза туризму?
Закордон українці подорожують менше, проте в сфері внутрішнього туризму під час економічної кризи ніякої стагнації немає, заявляє перший заступник глави Державної служби туризму і курортів Ольга Соколова. Зі свого боку, Андрій Шенін, керівник управління Міністерства культури і туризму України, налаштований менш оптимістично. Він каже, що, хоч підсумки туристичного сезону підбивати ще зарано, та криза може датися взнаки. «Наприкінці вересня будемо знати, провалився сезон чи ні. Зараз багато турфірм скасували або тимчасово зупинили ліцензії, тож ситуація за рахунок цього ускладнилася. Минулого року також такі скасування були, але на 10% менше».
Менеджер однієї з українських турфірм Ольга констатує, що кількість охочих поїхати на відпочинок порівняно з минулим роком майже не зменшилася. Інша річ, що їм доводиться економити. «Люди все одно хочуть їздити, подорожувати. Однак, хочуть і зекономити, наприклад, на перельоті. Тому більше питають про різні автобусні тури».
Киянка Надія завжди проводить свої відпустки в мандрах. Криза примусила її зважити свої фінансової можливості, але від подорожей вона не відмовляється. «Раніше більше думали про комфорт, про хороші умови, зараз же: тільки б поїхати! Краще економити на одязі, розвагах, але подорожі – це те, на чому я буду економити в останню чергу».
Фінансова криза, кажуть у Державній службі туризму та курортів, змушує українських відпочивальників економити на закордонних поїздках і придивлятися до краси рідного краю. Трійку лідерів у сфері внутрішнього туризму склали Крим, Карпати і Волинь. За даними Міністерства курортів і туризму Автономної Республіки Крим, з початку року півострів уже відвідали 1 мільйон осіб. Щоправда, за словами чиновників, це на 17% менше, ніж торік.