Брюссель – У середу, 29 липня, громадяни Молдови знову обиратимуть членів парламенту. Останні вибори, що відбулися у квітні, супроводжувалися потужною хвилею масових протестів, вандалізму та насилля. Причиною цього була незгода прихильників опозиції з оголошеними офіційними результатами виборів. Нинішні повторні голосування у Молдові привертають увагу всіх європейських політичних кіл. Адже це буде своєрідним тестом для країни, що є частиною щойно розпочатої ініціативи «Східного партнерства».
29 липня покаже, чи поділяють молдовські політичні лідери демократичні цінності та європейські стандарти. Проте, аналізи перебігу теперішньої передвиборчої кампанії свідчать, що атмосфера у політичному житті країни не покращилася. «Представники прокомуністичного уряду та лідери опозиції закидають одне одного звинуваченнями, а свобода та професіоналізм преси після квітневих масових хвилювань значно погіршилися», – заявив спеціальний представник ЄС у Молдові Кальман Мішей.
У європейських дипломатичних колах дотримуються думки, що офіційний Кишинів не спроможний провести повноцінне розслідування подій квітня, а правляча Комуністична партія продовжує свою передвиборну кампанію, одноосібно використовуючи свій власний телевізійний канал. Тому європейські установи, кожна зі свого боку, заявляють про те, що повторне голосування стане тестом для Молдови, що має підтвердити або відкинути свої прагнення наблизитися до Європейського Союзу.
Молдова – тест і для європейської політики сусідства
«Я повторюю про важливість, яку ми надаємо завтрашнім перевиборам у Молдові, – заявив у вівторок Карл Більдт, міністр закордонних справ Швеції, яка нині керує Радою Євросоюзу. – Сподіваємося, вони будуть вільними й справедливими і не хочемо бачити повторення того, свідками чого ми були у квітні. Добре було б, щоб влада Молдови, скористашись нагодою, продемонструвала свою готовність іти далі у всіх напрямках нашої спільної європейської співпраці».
Важливість стабільної та прозорої політики Кишинева для об’єднаної Європи дуже велика. Молдова – це одна із 6 країн-учасниць започаткованої у травні схеми поглиблення сусідських відносин Європи під назвою «Східне партнерство». По-друге, Молдова межує з Румунією, членом ЄС, із якою після квітневих подій офіційний Кишинів істотно погіршив стосунки. По-третє, все ще невизначеним залишається доля Придністров’я, що вважається хоч і найлегшим та все ж «замороженим конфліктом».
Брюссель насторожено спостерігає за симпатіями, які демонструють лідери Молдови у бік Кремля. Невипадково, звинувачуючи сусідню Румунію у втручанні у внутрішні справи Молдови, її президент Володимир Воронін за останні дві місяці вже двічі побував у Москві.
Вибори визначать напрямок для Кишинева
Тому вибори 29 липня матимуть вирішальне значення у сенсі напрямку, яким далі рухатиметься Молдова.
«Тепер все в руках Молдови, щоб довести міжнародній спільноті, що ця країна може бути стабільною і дієвою демократією. А все решта додасться. Наслідки цього будуть очевидні у сенсі стабільності, добробуту громадян, а також у сенсі співпраці із міжнародними структурами, такими як Європейський Союз», – каже речник Європейської Комісії Амадеу Алтафай Тардіо.
Тим часом, зовнішня фінансова допомога Молдові, економіка якої перебуває у глибокій рецесії, виглядає все примарнішою. Безперервні витрати уряду на виборчу кампанію віддаляють можливість отримання позики Міжнародного валютного фонду. Водночас Кишинів отримав підтвердження Москви, котра має надати Молдові фінансову допомогу в розмірі 500 мільйонів доларів. Причому половина цієї позики вже надійшла на рахунок Молдови.
(Брюссель – Прага – Київ)
У європейських дипломатичних колах дотримуються думки, що офіційний Кишинів не спроможний провести повноцінне розслідування подій квітня, а правляча Комуністична партія продовжує свою передвиборну кампанію, одноосібно використовуючи свій власний телевізійний канал. Тому європейські установи, кожна зі свого боку, заявляють про те, що повторне голосування стане тестом для Молдови, що має підтвердити або відкинути свої прагнення наблизитися до Європейського Союзу.
Молдова – тест і для європейської політики сусідства
«Я повторюю про важливість, яку ми надаємо завтрашнім перевиборам у Молдові, – заявив у вівторок Карл Більдт, міністр закордонних справ Швеції, яка нині керує Радою Євросоюзу. – Сподіваємося, вони будуть вільними й справедливими і не хочемо бачити повторення того, свідками чого ми були у квітні. Добре було б, щоб влада Молдови, скористашись нагодою, продемонструвала свою готовність іти далі у всіх напрямках нашої спільної європейської співпраці».
Важливість стабільної та прозорої політики Кишинева для об’єднаної Європи дуже велика. Молдова – це одна із 6 країн-учасниць започаткованої у травні схеми поглиблення сусідських відносин Європи під назвою «Східне партнерство». По-друге, Молдова межує з Румунією, членом ЄС, із якою після квітневих подій офіційний Кишинів істотно погіршив стосунки. По-третє, все ще невизначеним залишається доля Придністров’я, що вважається хоч і найлегшим та все ж «замороженим конфліктом».
Брюссель насторожено спостерігає за симпатіями, які демонструють лідери Молдови у бік Кремля. Невипадково, звинувачуючи сусідню Румунію у втручанні у внутрішні справи Молдови, її президент Володимир Воронін за останні дві місяці вже двічі побував у Москві.
Вибори визначать напрямок для Кишинева
Тому вибори 29 липня матимуть вирішальне значення у сенсі напрямку, яким далі рухатиметься Молдова.
«Тепер все в руках Молдови, щоб довести міжнародній спільноті, що ця країна може бути стабільною і дієвою демократією. А все решта додасться. Наслідки цього будуть очевидні у сенсі стабільності, добробуту громадян, а також у сенсі співпраці із міжнародними структурами, такими як Європейський Союз», – каже речник Європейської Комісії Амадеу Алтафай Тардіо.
Тим часом, зовнішня фінансова допомога Молдові, економіка якої перебуває у глибокій рецесії, виглядає все примарнішою. Безперервні витрати уряду на виборчу кампанію віддаляють можливість отримання позики Міжнародного валютного фонду. Водночас Кишинів отримав підтвердження Москви, котра має надати Молдові фінансову допомогу в розмірі 500 мільйонів доларів. Причому половина цієї позики вже надійшла на рахунок Молдови.
(Брюссель – Прага – Київ)