Угорщина – Угорщина звернулася зі скаргою в ОБСЄ на Словаччину, де нещодавно ухвалили зміни до закону про нацменшини. Йдеться, зокрема, про використання словацької мови у державних установах. У Будапешті вважають такі нормативні нововведення дискримінаційними щодо угорської етнічної громади в Словаччині.
Не дивлячись на підписання базового договору між Угорщиною і Словаччиною в середині 1990-х років, партнерство у євроатлантичних структурах та «Вишеградській четвірці», безхмарними угорсько-словацькі стосунки бувають не завжди. До того ж Словаччина відмовилася робити будь-яку ревізію післявоєнних декретів чехословацького президента Едуарда Бенеша, внаслідок яких були примусово виселені за межі ЧССР десятки тисяч етнічних угорців та судетських німців.
Нині напруження нерідко виникає після різного роду інцидентів на національному ґрунті, адже в Словаччині мешкає понад півмільйона етнічних угорців і, відповідно, до 100 тисяч словаків становлять нацменшину в Угорщині.
Наприкінці червня словацький парламент вніс доповнення до чинного закону про використання державної мови. За недотримання цих положень, спотворення окремих слів чи висловів в офіційних установах Словаччини будуть штрафувати на 5 тисяч євро. В Угорщині це розцінили, як замах на права етнічних угорців, стверджуючи, що словацька влада взагалі забороняє угорську мову.
ОБСЄ хоче задіяти механізм тристоронніх консультацій
Реакція з Братислави була миттєвою. Словацький прем’єр Роберт Фіцо назвав перебільшенням деякі заяви угорських політиків, а тамтешня опозиція кваліфікувала їх як втручання у внутрішні справи країни. Оскільки прямі офіційні контакти з цього приводу між двома сторонами завершилися невдачею, Угорщина делегувала цими днями до Гааги представників уряду й парламенту, які зустрілися в ОБСЄ з Верховним комісаром з питань національних меншин Кнутом Воллебеком.
Мотиви угорської сторони пояснив глава МЗС Угорщини Петер Балаж: «Між державами немає іншого засобу, крім переговорів. Я написав листа своєму словацькому колезі, де докладно за допомогою юристів вказав, де було б добре щось змінити. Цього не взяли до уваги, натомість з’явився модифікований закон».
Верховний комісар ОБСЄ Кнут Воллебек повідомив, що ОБСЄ має намір задіяти у цій справі механізм тристоронніх консультацій. Водночас у Гаазі вивчать видозмінений словацький закон про нацменшини, його реалізацію та вплив на громадську думку для того, щоб у подальшому можна було відновити баланс інтересів між етнічною громадою та словацькою державою. Дата наступної зустрічі у Гаазі між комісаром ОБСЄ та керівником МЗС Угорщини Петером Балажем призначена на 15 вересня у Будапешті.
(Угорщина – Прага – Київ)
Нині напруження нерідко виникає після різного роду інцидентів на національному ґрунті, адже в Словаччині мешкає понад півмільйона етнічних угорців і, відповідно, до 100 тисяч словаків становлять нацменшину в Угорщині.
Наприкінці червня словацький парламент вніс доповнення до чинного закону про використання державної мови. За недотримання цих положень, спотворення окремих слів чи висловів в офіційних установах Словаччини будуть штрафувати на 5 тисяч євро. В Угорщині це розцінили, як замах на права етнічних угорців, стверджуючи, що словацька влада взагалі забороняє угорську мову.
ОБСЄ хоче задіяти механізм тристоронніх консультацій
Реакція з Братислави була миттєвою. Словацький прем’єр Роберт Фіцо назвав перебільшенням деякі заяви угорських політиків, а тамтешня опозиція кваліфікувала їх як втручання у внутрішні справи країни. Оскільки прямі офіційні контакти з цього приводу між двома сторонами завершилися невдачею, Угорщина делегувала цими днями до Гааги представників уряду й парламенту, які зустрілися в ОБСЄ з Верховним комісаром з питань національних меншин Кнутом Воллебеком.
Мотиви угорської сторони пояснив глава МЗС Угорщини Петер Балаж: «Між державами немає іншого засобу, крім переговорів. Я написав листа своєму словацькому колезі, де докладно за допомогою юристів вказав, де було б добре щось змінити. Цього не взяли до уваги, натомість з’явився модифікований закон».
Верховний комісар ОБСЄ Кнут Воллебек повідомив, що ОБСЄ має намір задіяти у цій справі механізм тристоронніх консультацій. Водночас у Гаазі вивчать видозмінений словацький закон про нацменшини, його реалізацію та вплив на громадську думку для того, щоб у подальшому можна було відновити баланс інтересів між етнічною громадою та словацькою державою. Дата наступної зустрічі у Гаазі між комісаром ОБСЄ та керівником МЗС Угорщини Петером Балажем призначена на 15 вересня у Будапешті.
(Угорщина – Прага – Київ)