Лондон – На нинішній американській поп-сцені певний успіх мають вихідці з колишнього Радянського Союзу, такі як Євген Гудзь із групи Gogol Bordello, Реджина Спектор та інші. Нині вони, різною мірою додавши до американської музики свою етнічну спадщину, вже перетворюються на мейнстрім.
На американській музичній сцені нині є багато вихідців із пострадянського простору, але треба добре придивитися, щоб це побачити.
Це тому, що багато музикантів, народжених в екс-СРСР, в Україні зокрема, позбуваються своєї етнічної спадщини, щоб бути прийнятими широкими верствами споживачів на ринку американської поп-музики.
Однією з таких виконавців є Реджина (або ж Реґіна) Спектор, третій альбом якої, що вийшов у червні (під назвою Far), здобув велику прихильність критиків.
Піаністка і співачка Спектор народилася 1980 року у Москві. Вона разом із батьками емігрувала до США у 9-річному віці. Вона має легкий, мелодійний голос. Але, крім деяких посилань на Бориса Пастернака та деяких елементів російської та єврейської фольклорної музики, мало що вказує на її московське коріння.
Два шляхи виконавців
Михайло Ідов, російсько-американський музикант, який походить із Латвії, а живе у Нью-Йорку, зазначає, що російські виконавці у США йдуть одним із двох шляхів. «Один шлях – це зовсім забути, що вони росіяни, цілком відмовитися від російського досвіду, – каже він. – Інший шлях – це робити все можливе, щоб нагадати слухачам, що вони росіяни. Таким є етнічний водевіль, який бачимо у виконанні музичних груп на кшталт Gogol Bordello. Це музиканти, що будують кар’єру на своїй власній екзотичній слов’янській натурі».
Gogol Bordello є серед найуспішніших американських музичних груп пострадянського походження. Засновник колективу Євген Гудзь якраз є не росіянином, а українцем, уродженцем Київської області. Його гурт існує вже 10 років, а серед музикантів, крім самого Гудзя, є представники Росії, Ефіопії, Ізраїлю, США і навіть напів-японець, напів-румун.
Євген Гудзь окреслює стиль своєї групи як «циганський панк». Gogol Bordello завжди наголошує на багатокультурності своєї музики, як це видно зокрема у композиції «Іммігрантський панк».
Gogol Bordello і Реджина Спектор – це найвідоміші виконавці пострадянського походження. А є ще другий ешелон, що поступово здобуває популярність на нью-йоркській сцені. Це, наприклад, народжена в Україні Аліна Симоне, згаданий уже Михайло Ідов – лідер групи Spielerfrau та росіянин Ілля Біс, який виступає під сценічним іменем Tonearm. Всі вони вже мають своїх відданих прихильників.
(Лондон – Прага – Київ)
Це тому, що багато музикантів, народжених в екс-СРСР, в Україні зокрема, позбуваються своєї етнічної спадщини, щоб бути прийнятими широкими верствами споживачів на ринку американської поп-музики.
Однією з таких виконавців є Реджина (або ж Реґіна) Спектор, третій альбом якої, що вийшов у червні (під назвою Far), здобув велику прихильність критиків.
Піаністка і співачка Спектор народилася 1980 року у Москві. Вона разом із батьками емігрувала до США у 9-річному віці. Вона має легкий, мелодійний голос. Але, крім деяких посилань на Бориса Пастернака та деяких елементів російської та єврейської фольклорної музики, мало що вказує на її московське коріння.
Два шляхи виконавців
Михайло Ідов, російсько-американський музикант, який походить із Латвії, а живе у Нью-Йорку, зазначає, що російські виконавці у США йдуть одним із двох шляхів. «Один шлях – це зовсім забути, що вони росіяни, цілком відмовитися від російського досвіду, – каже він. – Інший шлях – це робити все можливе, щоб нагадати слухачам, що вони росіяни. Таким є етнічний водевіль, який бачимо у виконанні музичних груп на кшталт Gogol Bordello. Це музиканти, що будують кар’єру на своїй власній екзотичній слов’янській натурі».
Gogol Bordello є серед найуспішніших американських музичних груп пострадянського походження. Засновник колективу Євген Гудзь якраз є не росіянином, а українцем, уродженцем Київської області. Його гурт існує вже 10 років, а серед музикантів, крім самого Гудзя, є представники Росії, Ефіопії, Ізраїлю, США і навіть напів-японець, напів-румун.
Євген Гудзь окреслює стиль своєї групи як «циганський панк». Gogol Bordello завжди наголошує на багатокультурності своєї музики, як це видно зокрема у композиції «Іммігрантський панк».
Gogol Bordello і Реджина Спектор – це найвідоміші виконавці пострадянського походження. А є ще другий ешелон, що поступово здобуває популярність на нью-йоркській сцені. Це, наприклад, народжена в Україні Аліна Симоне, згаданий уже Михайло Ідов – лідер групи Spielerfrau та росіянин Ілля Біс, який виступає під сценічним іменем Tonearm. Всі вони вже мають своїх відданих прихильників.
(Лондон – Прага – Київ)