Місто сотні церков і батьківщина Пуччіні

Лукка, панорама міста з виглядом на вежу Ґуїніджі із садом

Лукка – Рим – Чи не траплялося вам, буваючи у мандрах, завітати до маловідомих місць, де немає масового туризму? І потім, потрапивши туди, дивуєшся: чому така перлина залишається осторонь туристичних маршрутів? Це можна сказати про мальовниче італійське містечко Лукка в долині Північних Апеннін регіону Тоскана.
Про місто іронічно кажуть, що воно непідступне. Лукка ніби ховається за своїм грандіозним оборонним муром завдовжки понад 4 кілометри і заввишки 12 метрів. Масивні цегляні стіни епохи Відродження прекрасно збереглися до наших днів і оточують затишний історичний центр.

На щастя, міська фортеця не піддавалася воєнним нападам. Її стіни захищали місто від повеней, адже Лукка розташоване в долині річки Серкіо. Перші поселенці з’явилися у цій місцевості ще за доби палеоліту. Згодом ці краї заполонили лігурійці, етруски та римляни, і в 180 році до н.е. Лукка вважалося провідним військовим табором Римської імперії. Тепер оборонні укріплення – місце пішохідних прогулянок із широкими зеленими алеями та ігровими майданчиками. Колись була гордість Імперії, а нині місцем пишаються жителі, бо ж бульвар визнаний унікальним на всю Італію.

Колись місто нагадувало кам’яний ліс багатометрових веж

Годі говорити про фортецю, хоч вона дійсно справляє сильне перше враження. Але у межах цегляного муру ще більше приємних несподіванок. Заглиблюючись у вузенькі вулички, легко натрапити на древній храм або церкву з надмірними скульптурними декораціями. Лукку ще називають «містом ста церков». На площі Сан Джованні я завітала до собору святих Іоанна і Репарати.

Годинникова вежа
Виявилося, що це був перший кафедральний храм у місті. Хранителька собору Франческа Бандуччі зазначає: «Церква – дуже важлива історична пам’ятка, тому що всередині зберігається археологічна зона, яка демонструє історію міста Лукки за період дванадцяти століть. Ця зона відкрита для відвідування. Вона складається з п’яти археологічних пластів, починаючи від I століття до н. е. і закінчуючи XII століттям».

Над червоними дахами з черепиці височіють вежі і дзвіниці церков. Така класична панорама тосканського міста відкривається з висоти середньовічної Годинникової вежі. Про особливість споруди розповіла організатор екскурсій Серена Фабрі: «Це найвища вежа міста заввишки приблизно 47 метрів. Збудували її наприкінці XIV століття. На гору до оглядового майданчика ведуть 207 сходинок. Назва вежі пов’язана з тим, що на ній встановили перший у місті годинник».

Поблизу важко не помітити іншу цікавішу вежу Ґуїніджі. На її даху, на висоті 41 метра, росте зелений сад. Колись споруда і палац біля неї належали родині Ґуїніджі, яка правила містом. Ці дві вежі – єдині, котрі збереглися. Сімсот років тому їх було понад сто, і місто Лукка нагадувало кам’яний ліс багатометрових веж.

Пуччіні плідно працював із Соломією Крушельницькою


Церква Сан Мікеле ін Форо із дзвіницею
У цьому приємному містечку в родині музикантів народився видатний італійський композитор Джакомо Пуччіні (1858-1924), який плідно працював із українською співачкою Соломією Крушельницькою. Тут маестро виріс, отримав музичну освіту і створив перші оперні твори. Біля церкви Сан-Мікеле знаменитому уродженцю Лукки встановили пам’ятник.

На згадку про Пуччіні у місті проводять літній музичний фестиваль. Серед гостей свята бували популярні співаки Джордж Майкл та Елтон Джон.

(Лукка – Рим – Прага – Київ)