Київ – На сьогодні українські зварювальні технології є найсучаснішими у світі. Експерти прогнозують, що до середини ХХІ століття вони дадуть змогу збирати великі зорельоти безпосередньо у космосі. Перший експеримент зі зварювання та обробки металу у відкритому космосі здійснювали 25 років тому саме за допомогою обладнання, виготовленого в Україні, й за українськими технологіями. Нині в Києві відсвяткували цей ювілей.
Українські космічні технології зварювання дозволяють робити ремонт і монтаж будь-якого рівня складності просто на орбіті, каже президент НАН України, директор Інституту зварювання Борис Патон.
«Програми опанування космічного простору передбачають створення до середини ХХІ століття великогабаритних космічних кораблів та поселень на Місяці. Збирання та ремонт подібних конструкцій відбуватиметься просто у космосі – в умовах невагомості або відсутності атмосфери. Саме для цього в Інституті зварювання НАН України створений універсальний інструмент електронно-променевої дії», – сказав він у вівторок на святкуванні 25-річчя першого експерименту зі зварювання у відкритому космосі. Хто саме вже спланував такі амбітні програми, Борис Патон, щоправда, не уточнив.
Розроблений у Києві перший у світі прилад для обробки металу в умовах космосу за допомогою пучка променів був здатний різати, зварювати, паяти і наносити металеве покриття. При цьому важив він не більше кілограма, і працювати ним було зовсім легко, пригадала учасниця першого експерименту зі зварювання в космосі, космонавт колишнього Радянського Союзу Світлана Савицька.
«Нам запропонували взяти участь у випробуванні ручного інструмента, створеного Інститутом зварювання імені Патона. Ці технології були проривом світового масштабу. Працювали ми у відкритому космосі три з половиною години. Проте обробка металу йшла так легко, що хотілося продовжити експеримент. Коли ми виходили у космос, все було відпрацьовано до дрібниць, техніка доведена до досконалості. Тож нам залишалося просто виконати свою справу», – розповіла Світлана Савицька.
Космічні технології рентабельні, але коштів на них мало
Нині розробленими в Україні зварювальними апаратами обладнана більшість космічних кораблів світу. Нещодавно найсучасніші українські зварювальні технології випробували й космонавти Сполучених Штатів.
Українська аерокосмічна галузь є однією з найпотужніших у світі, тож має величезні перспективи, вважає Герой України, український космонавт Леонід Каденюк.
«У світі 140 держав розвивають космічні технології, але лише 5–6 держав мають повний цикл вироблення космічної техніки, в тому числі й Україна. Якщо за останній рік держава надала на цю галузь 260 мільйонів гривень, то вона дала прибутків на півтора мільярда. Космічні технології є надзвичайно рентабельними!» – наголошує Каденюк.
На переконання космонавта, держава має інвестувати у космічні технології: це і науку рухає вперед, і приносить цілком конкретну вигоду. Обладнання для аерокосмічної галузі Україна вже постачає в усі куточки світу. Більше того: наявні технології дозволяють Україні при потребі самотужки створити й запустити власний пілотований космічний корабель, вважає Леонід Каденюк.
У липні 2007 року Кабінет Міністрів схвалив космічну програму на 2008–2012 роки, яка передбачає посилення бюджетної підтримки галузі до 300 мільйонів гривень на рік. Але ця сума значно менша, ніж у країнах, де космічні технології розвиваються так само інтенсивно.
(Київ – Прага)
«Програми опанування космічного простору передбачають створення до середини ХХІ століття великогабаритних космічних кораблів та поселень на Місяці. Збирання та ремонт подібних конструкцій відбуватиметься просто у космосі – в умовах невагомості або відсутності атмосфери. Саме для цього в Інституті зварювання НАН України створений універсальний інструмент електронно-променевої дії», – сказав він у вівторок на святкуванні 25-річчя першого експерименту зі зварювання у відкритому космосі. Хто саме вже спланував такі амбітні програми, Борис Патон, щоправда, не уточнив.
Розроблений у Києві перший у світі прилад для обробки металу в умовах космосу за допомогою пучка променів був здатний різати, зварювати, паяти і наносити металеве покриття. При цьому важив він не більше кілограма, і працювати ним було зовсім легко, пригадала учасниця першого експерименту зі зварювання в космосі, космонавт колишнього Радянського Союзу Світлана Савицька.
«Нам запропонували взяти участь у випробуванні ручного інструмента, створеного Інститутом зварювання імені Патона. Ці технології були проривом світового масштабу. Працювали ми у відкритому космосі три з половиною години. Проте обробка металу йшла так легко, що хотілося продовжити експеримент. Коли ми виходили у космос, все було відпрацьовано до дрібниць, техніка доведена до досконалості. Тож нам залишалося просто виконати свою справу», – розповіла Світлана Савицька.
Космічні технології рентабельні, але коштів на них мало
Нині розробленими в Україні зварювальними апаратами обладнана більшість космічних кораблів світу. Нещодавно найсучасніші українські зварювальні технології випробували й космонавти Сполучених Штатів.
Українська аерокосмічна галузь є однією з найпотужніших у світі, тож має величезні перспективи, вважає Герой України, український космонавт Леонід Каденюк.
«У світі 140 держав розвивають космічні технології, але лише 5–6 держав мають повний цикл вироблення космічної техніки, в тому числі й Україна. Якщо за останній рік держава надала на цю галузь 260 мільйонів гривень, то вона дала прибутків на півтора мільярда. Космічні технології є надзвичайно рентабельними!» – наголошує Каденюк.
На переконання космонавта, держава має інвестувати у космічні технології: це і науку рухає вперед, і приносить цілком конкретну вигоду. Обладнання для аерокосмічної галузі Україна вже постачає в усі куточки світу. Більше того: наявні технології дозволяють Україні при потребі самотужки створити й запустити власний пілотований космічний корабель, вважає Леонід Каденюк.
У липні 2007 року Кабінет Міністрів схвалив космічну програму на 2008–2012 роки, яка передбачає посилення бюджетної підтримки галузі до 300 мільйонів гривень на рік. Але ця сума значно менша, ніж у країнах, де космічні технології розвиваються так само інтенсивно.
(Київ – Прага)