Лондон – Група британських науковців заявила, що їй вдалося створити людську сперму, використавши ембріонні стовбурові клітини. Інші вчені ставлять під сумнів це відкриття. Якщо твердження все-таки відповідає дійсності і створено повноцінні штучні сперматозоїди, то йдеться про історичне досягнення у ділянці медицини.
Команда науковців на чолі з професором Карімом Наєрнією з університету міста Ньюкасла заявила, що виробила нову технологію, яка дозволяє створювати людську сперму в лабораторії. Професор Наєрнія каже, що отримана клітина має головні притаманні сперматозоїду характеристики, як-от протеїн та подібну форму, тобто голову та хвіст. Хвіст клітина використовує для пересування.
Науковець пояснив, для чого використовуватиметься штучно створена сперма. «За її допомогою ми зможемо краще зрозуміти неплідність у чоловіків, бо можемо мати моделі різних ступенів розвитку сперми в лабораторії, – каже він. – Зможемо стежити за різними етапами формування сперми. Це дозволить побачити вплив різних чинників на формування сперми, таких, як генетичні фактори чи вплив довкілля».
За словами професора, краще розуміння неплідності у чоловіків, у свою чергу, може сприяти розвиткові нових методів, які допомогли б неплідним парам мати дітей. Він також зазначив, що потрібні дальші дослідження, щоб визначити, чи можна використовувати одержану в лабораторії сперму для лікування неплідності, наприклад, у юнаків, що стали неплідними внаслідок лікування раку за допомогою хіміотерапії. Також він наголосив, що потрібне відповідне законодавство, щоб нова технологія могла одержати ліцензію.
Результати дослідження було оприлюднено у середу в спеціалізованому журналі Stem Cells and Development (тобто «Стовбурові клітини і розвиток»).
Відкриття могло б також допомогти кращому розумінню того, яким саме чином генетичні хвороби передаються наступним поколінням.
Однак деякі вчені висловлюють сумніви щодо відкриття. Зокрема, доктор Аллен Пейсі, який є викладачем андрології в університеті міста Шеффілда, заявив: на підставі публікації у журналі він не переконаний, що клітини, одержані групою професора Наєрнії, можна точно назвати сперматозоїдами.
Він погодився, що ці клітини, можливо, мають деякі характерні генетичні і молекулярні риси, властиві спермі, проте людський сперматозоїд має специфічну клітинну морфологію, поведінку і функцію, що не описані у статті. Отже, наукова дискусія триває.
(Лондон – Прага – Київ)
Науковець пояснив, для чого використовуватиметься штучно створена сперма. «За її допомогою ми зможемо краще зрозуміти неплідність у чоловіків, бо можемо мати моделі різних ступенів розвитку сперми в лабораторії, – каже він. – Зможемо стежити за різними етапами формування сперми. Це дозволить побачити вплив різних чинників на формування сперми, таких, як генетичні фактори чи вплив довкілля».
За словами професора, краще розуміння неплідності у чоловіків, у свою чергу, може сприяти розвиткові нових методів, які допомогли б неплідним парам мати дітей. Він також зазначив, що потрібні дальші дослідження, щоб визначити, чи можна використовувати одержану в лабораторії сперму для лікування неплідності, наприклад, у юнаків, що стали неплідними внаслідок лікування раку за допомогою хіміотерапії. Також він наголосив, що потрібне відповідне законодавство, щоб нова технологія могла одержати ліцензію.
Результати дослідження було оприлюднено у середу в спеціалізованому журналі Stem Cells and Development (тобто «Стовбурові клітини і розвиток»).
Відкриття могло б також допомогти кращому розумінню того, яким саме чином генетичні хвороби передаються наступним поколінням.
Однак деякі вчені висловлюють сумніви щодо відкриття. Зокрема, доктор Аллен Пейсі, який є викладачем андрології в університеті міста Шеффілда, заявив: на підставі публікації у журналі він не переконаний, що клітини, одержані групою професора Наєрнії, можна точно назвати сперматозоїдами.
Він погодився, що ці клітини, можливо, мають деякі характерні генетичні і молекулярні риси, властиві спермі, проте людський сперматозоїд має специфічну клітинну морфологію, поведінку і функцію, що не описані у статті. Отже, наукова дискусія триває.
(Лондон – Прага – Київ)