Гість Свободи: Посол Литви в Україні Альґірдас Кумжа
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Інна Кузнецова: Який був цей міленіум?
Власне, це тільки згадка про Литву була тисячу років тому, але тепер були дуже гарні урочистості, наскільки я знаю.
Альґірдас Кумжа: Так, я сьогодні у літаку розмовляв з українцями, які в нас були і бачили наше свято, слухали, дивилися, і всі говорять в першу чергу, що все відбулося дуже спокійно, організовано. І всі помітили великий патріотизм литовців.
І ще масовість, що дуже багато танцюристів, співаків, різного віку: і молодих, і старшого покоління бачили на наших вулицях у народних костюмах з інструментами в руках, вони співали, грали і ніч, і день. І все відбувалося дуже гарно, дуже весело і організовано.
– Я думаю, що пили дуже мало.
– Втім, те, скільки і чого пили – це не тема нашої розмови.
Цей день було обрано недарма. В День держави ви відзначали День тисячоліття. Це якраз день коронації короля Міндауґаса.
Чому от саме так вирішили це робити, що це літо, не в День незалежності?
– У нас така стародавня традиція. 6 липня Литва відзначає День держави. У цей день в далекому 1253 році відбулася коронація князя Міндовга, і тоді почався відлік історії Великого Князівства Литовського. Це одне.
А по-друге, ми святкували тисячоліття імені Литви, це не Литви і не держави, а імені Литви, тому що перша згадка про Литву датована 1009 роком. І ми святкували цей день.
Безумовно, Литва існувала і до 1009 року, а держава була заснована у нас в 13-му столітті, але цей 1009 рік для нас дуже важливий.
І ще у нас є стара, стародавня традиція влаштовувати свято пісні. І перше таке свято було влаштоване у 1924 році. І свято не було забуте і під час (радянської) окупації. І дуже цікаво, і драматично, що пісень свято було влаштоване і в Сибіру в 1953 році. Тоді там люди, литовці, співали і танцювали, наскільки це було можливо.
– Але 2009 року так само і в Сибіру, і в Україні литовці, які живуть тут, так само співали гімн Литви, наскільки я знаю. Поки Ви були там.
– Так. І в урочистостях брали участь співаки, танцюристи і з інших країн: і литовці, і інших національностей. В цьому році у нас було дуже багато людей, дуже багато митців.
І такі свята організовують і естонці, і латвійці. Але вони сказали нам, що у нас масовість була більша і свято було більше.
– Але, окрім митців, було дуже багато високих гостей політичного рангу, перші особи держав і…
– Так. І королі, і президенти. Нам дуже приємно, що до нас завітав і Президент України Віктор Ющенко.
– А нам в свою чергу дуже приємно, що лише він і президент Польщі мали можливість виступити на святі.
– Так, на головному майдані виступив наш президент Валдас Адамкус з промовою, президент Польщі і президент України.
Я думаю, що це не випадково, що наш президент запросив польського і українського президентів. Це символічно. Це говорить про наше спільне минуле, про нашу таку величезну історію, і говорить про те, що й сьогодні наші відносини дуже теплі і стратегічні.
– З президентом Адамкусом в історії українсько-литовських відносин пов’язані найтепліші стосунки. Втім, президента Адамкуса нагородили орденом Свободи кілька днів тому. І, на жаль, чи як сталося, так мало статися, що з понеділка в Литві буде новий президент пані Даля Ґрібаускайте.
На що можна очікувати в цих нових відносинах?
– Даля Ґрібаускайте дуже досвідчений політик. Вона була єврокомісаром зі справ бюджету. Я думаю, що ніхто з литовців краще за неї не знає коридорів влади ЄС і ніхто краще не знає фінансових можливостей ЄС.
Я думаю, що в її особі Україна вже отримала дуже досвідченого і конкретного партнера.
– Президент України Ющенко зустрічався з пані Ґрібаускайте. Наскільки я знаю, він запросив здійснити свій перший закордонний візит саме в Україну. Йшлося про те, щоб дорожня карта, яка була підписана в грудні минулого року між паном Адамкусом і паном Ющенком, виконувалася надалі.
Яки Ви думаєте, це буде виконуватися?
Звичайно, що ця дорожня карта містить перелік документів, там купа пунктів… Це не настільки цікаво, очевидно, пересічному громадянину, але це дуже важливо для міждержавних стосунків.
– Треба підкреслити, що за 20 років незалежної Литви наша зовнішня політика завжди була послідовна і стабільна. Я думаю, що вона така і залишиться.
Хоча, як я сказав, Ґрібаускайте – це яскравий політик, дуже досвідчений політик. Я впевнений, вона збагатить наші відносини і своїм досвідом, і своїм баченням, і своєю енергетикою.
– Ви говорите дуже тепло про пані Ґрібаускайте. Однак чи буде Литва за президентства Ґрібаускайте все-таки таким же адвокатом України?
Тому що в мене складалося останні роки таке враження, що між Польщею і Литвою відбувається таке собі змагання, хто більший друг України.
– Ми всі друзі. Ми любимо Україну. Я думаю, що Даля Ґрібаускайте збагатить наші відносини і євроінтеграцію України конкретними речами, тому що, як я і сказав, вона дуже добре знає Єврокомісію, ЄС, усі можливості і усі коридори.
– Маємо дзвіночки.
Слухачка: Я Юлія Кулик з Києва.
Чому українцям так важко оформити візу? Чи буде нам якесь полегшення?
– Отаке запитання.
– Я не думаю, що…
Ми працюємо за загальними домовленостями, які були зроблені між офіційним Києвом і ЄС, Брюсселем. І ми надаємо шенгенські візи.
У нас черг у посольств немає. Треба подзвонити або інтернетом записатися і прийти в призначений час.
Я хочу сказати, що ми даємо багато безкоштовних віз і дуже мало відмовляємося.
Можна сказати, що зі 100 заяв, які подали українці, наші консули відмовляються видати візу тільки у 2–3 випадках, і тільки у таких випадках, коли громадяни до нас несуть фальшиві документи.
– Навіть таке буває?
– Буває. І фальшиві документи з банку чи фальшиве запрошення. А так всі у нас дуже культурно обслуговуються.
– Між тим, коли Президент України зустрічався з пані Ґрібаускайте, він говорив про те, що під час її майбутнього візиту мали б обговорюватися і можливості полегшення візового режиму. Чи, можливо, це йдеться про якісь національні візи?
– Про національні. Ми готові підписати угоду про полегшення стосовно національних віз.
– Якими будуть ці візи? Тобто, в’їзд в Литву на якийсь час?
– На деякий час, для роботи, для інших потреб. Але головна тема залишиться – шенгенська віза. І там вже не Литва вирішує такі питання.
– Тобто, з цією національною візою не можна буде перетнути кордон Литви і переїхати в Латвію…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Інна Кузнецова: Який був цей міленіум?
Власне, це тільки згадка про Литву була тисячу років тому, але тепер були дуже гарні урочистості, наскільки я знаю.
Альґірдас Кумжа: Так, я сьогодні у літаку розмовляв з українцями, які в нас були і бачили наше свято, слухали, дивилися, і всі говорять в першу чергу, що все відбулося дуже спокійно, організовано. І всі помітили великий патріотизм литовців.
І ще масовість, що дуже багато танцюристів, співаків, різного віку: і молодих, і старшого покоління бачили на наших вулицях у народних костюмах з інструментами в руках, вони співали, грали і ніч, і день. І все відбувалося дуже гарно, дуже весело і організовано.
–
І зовсім мало пили. Так?– Я думаю, що пили дуже мало.
– Втім, те, скільки і чого пили – це не тема нашої розмови.
Цей день було обрано недарма. В День держави ви відзначали День тисячоліття. Це якраз день коронації короля Міндауґаса.
Чому от саме так вирішили це робити, що це літо, не в День незалежності?
– У нас така стародавня традиція. 6 липня Литва відзначає День держави. У цей день в далекому 1253 році відбулася коронація князя Міндовга, і тоді почався відлік історії Великого Князівства Литовського. Це одне.
Альґірдас Кумжа: Перша згадка про Литву датована 1009 роком. Литва існувала і до 1009 року, а держава була заснована у нас в 13-му столітті, але цей 1009 рік для нас дуже важливий.
Безумовно, Литва існувала і до 1009 року, а держава була заснована у нас в 13-му столітті, але цей 1009 рік для нас дуже важливий.
І ще у нас є стара, стародавня традиція влаштовувати свято пісні. І перше таке свято було влаштоване у 1924 році. І свято не було забуте і під час (радянської) окупації. І дуже цікаво, і драматично, що пісень свято було влаштоване і в Сибіру в 1953 році. Тоді там люди, литовці, співали і танцювали, наскільки це було можливо.
– Але 2009 року так само і в Сибіру, і в Україні литовці, які живуть тут, так само співали гімн Литви, наскільки я знаю. Поки Ви були там.
– Так. І в урочистостях брали участь співаки, танцюристи і з інших країн: і литовці, і інших національностей. В цьому році у нас було дуже багато людей, дуже багато митців.
І такі свята організовують і естонці, і латвійці. Але вони сказали нам, що у нас масовість була більша і свято було більше.
– Але, окрім митців, було дуже багато високих гостей політичного рангу, перші особи держав і…
– Так. І королі, і президенти. Нам дуже приємно, що до нас завітав і Президент України Віктор Ющенко.
– А нам в свою чергу дуже приємно, що лише він і президент Польщі мали можливість виступити на святі.
Альґірдас Кумжа: На головному майдані виступив наш президент Валдас Адамкус з промовою, президент Польщі і президент України. Це символічно. Це говорить про наше спільне минуле, про те, що й сьогодні наші відносини дуже теплі і стратегічні.
– Так, на головному майдані виступив наш президент Валдас Адамкус з промовою, президент Польщі і президент України.
Я думаю, що це не випадково, що наш президент запросив польського і українського президентів. Це символічно. Це говорить про наше спільне минуле, про нашу таку величезну історію, і говорить про те, що й сьогодні наші відносини дуже теплі і стратегічні.
– З президентом Адамкусом в історії українсько-литовських відносин пов’язані найтепліші стосунки. Втім, президента Адамкуса нагородили орденом Свободи кілька днів тому. І, на жаль, чи як сталося, так мало статися, що з понеділка в Литві буде новий президент пані Даля Ґрібаускайте.
На що можна очікувати в цих нових відносинах?
Альґірдас Кумжа: Даля Ґрібаускайте була єврокомісаром зі справ бюджету. Ніхто з литовців краще за неї не знає коридорів влади ЄС і ніхто краще не знає фінансових можливостей ЄС. В її особі Україна вже отримала дуже досвідченого і конкретного партнера.
– Даля Ґрібаускайте дуже досвідчений політик. Вона була єврокомісаром зі справ бюджету. Я думаю, що ніхто з литовців краще за неї не знає коридорів влади ЄС і ніхто краще не знає фінансових можливостей ЄС.
Я думаю, що в її особі Україна вже отримала дуже досвідченого і конкретного партнера.
– Президент України Ющенко зустрічався з пані Ґрібаускайте. Наскільки я знаю, він запросив здійснити свій перший закордонний візит саме в Україну. Йшлося про те, щоб дорожня карта, яка була підписана в грудні минулого року між паном Адамкусом і паном Ющенком, виконувалася надалі.
Яки Ви думаєте, це буде виконуватися?
Звичайно, що ця дорожня карта містить перелік документів, там купа пунктів… Це не настільки цікаво, очевидно, пересічному громадянину, але це дуже важливо для міждержавних стосунків.
– Треба підкреслити, що за 20 років незалежної Литви наша зовнішня політика завжди була послідовна і стабільна. Я думаю, що вона така і залишиться.
Хоча, як я сказав, Ґрібаускайте – це яскравий політик, дуже досвідчений політик. Я впевнений, вона збагатить наші відносини і своїм досвідом, і своїм баченням, і своєю енергетикою.
– Ви говорите дуже тепло про пані Ґрібаускайте. Однак чи буде Литва за президентства Ґрібаускайте все-таки таким же адвокатом України?
Тому що в мене складалося останні роки таке враження, що між Польщею і Литвою відбувається таке собі змагання, хто більший друг України.
– Ми всі друзі. Ми любимо Україну. Я думаю, що Даля Ґрібаускайте збагатить наші відносини і євроінтеграцію України конкретними речами, тому що, як я і сказав, вона дуже добре знає Єврокомісію, ЄС, усі можливості і усі коридори.
– Маємо дзвіночки.
Слухачка: Я Юлія Кулик з Києва.
Чому українцям так важко оформити візу? Чи буде нам якесь полегшення?
– Отаке запитання.
– Я не думаю, що…
Ми працюємо за загальними домовленостями, які були зроблені між офіційним Києвом і ЄС, Брюсселем. І ми надаємо шенгенські візи.
Альґірдас Кумжа: У нас черг у посольств немає. Треба подзвонити або інтернетом записатися і прийти в призначений час. Ми даємо багато безкоштовних віз і дуже мало відмовляємося.
У нас черг у посольств немає. Треба подзвонити або інтернетом записатися і прийти в призначений час.
Я хочу сказати, що ми даємо багато безкоштовних віз і дуже мало відмовляємося.
Можна сказати, що зі 100 заяв, які подали українці, наші консули відмовляються видати візу тільки у 2–3 випадках, і тільки у таких випадках, коли громадяни до нас несуть фальшиві документи.
– Навіть таке буває?
– Буває. І фальшиві документи з банку чи фальшиве запрошення. А так всі у нас дуже культурно обслуговуються.
– Між тим, коли Президент України зустрічався з пані Ґрібаускайте, він говорив про те, що під час її майбутнього візиту мали б обговорюватися і можливості полегшення візового режиму. Чи, можливо, це йдеться про якісь національні візи?
Альґірдас Кумжа: Ми готові підписати угоду про полегшення стосовно національних віз.
– Про національні. Ми готові підписати угоду про полегшення стосовно національних віз.
– Якими будуть ці візи? Тобто, в’їзд в Литву на якийсь час?
– На деякий час, для роботи, для інших потреб. Але головна тема залишиться – шенгенська віза. І там вже не Литва вирішує такі питання.
– Тобто, з цією національною візою не можна буде перетнути кордон Литви і переїхати в Латвію…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)