Сьогодні - Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками. В Україні тих, хто «сидить на голці» й затягується не лише тютюном - 150 тисяч осіб, за офіційними даними. Що спонукає людину «сідати на голку»? Що робить влада для допомоги наркозалежним? Як вони повертаються до нормального життя?
Офіційна та неофіційна статистика
В Україні на обліку перебувають 150 – 170 тисяч наркозалежних, констатує нарколог, заввідділом експериментальної наркології Інституту соціальної і судової психіатрії Михайло Ігнатов. «Ми вже пройшли найактивніший етап максимально швидкого накопичення наркозалежних. Після різкого підйому, як і в будь-якій епідемії, нині у нас – етап стабілізації. Біда в тому, що кожного року, місяця чи кварталу виникають нові проблеми (наприклад, нові психо-активні речовини)».
Наркоманія в Україні як була, так і залишається епідемією, стверджує, зі свого боку, Валерій Кравченко, генерал запасу СБУ, віце-президент громадської організації «Рух батьків проти аморальності». Він зазначив Радіо Свобода, що нині в державі нараховується більше 1,5 мільйона наркозалежних. «Свого часу СБУ та МВС цієї цифри не заперечували. 160 тисяч – це офіційна кількість людей, які стоять на обліку. Але на кожного зареєстрованого наркозалежного припадає 10-12 незареєстрованих – це скаже будь-який нарколог, наркозалежний чи директор реабілітаційного центру. Кожна десята людина в Україні так чи інакше пов’язана з цією проблемою (співзалежні, родичі)».
Наркоманія охоплює дедалі молодше покоління
На Львівщині діють 4 реабілітаційних центри для наркозалежних, із них 3 – релігійні, 1 - державний, який працює вже 10 років, розповідає львівська кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук.
Пацієнтами центру переважно є молоді люди, середній вік 20-25 років. Вони проходять психологічну, духовну, соціальну і фізичну реабілітацію. Фахівці працюють з сім’ями своїх пацієнтів. Адже переконані, що наркоманія – сімейна хвороба і вражає всю родину.
Цікаво, що 50 % персоналу реабілітаційного центру колишні випускники, які самі вийшли з наркоманії за допомогою цієї програми і тепер допомагають іншим.
Соціальний працівник центру Олег Мельник зауважив, що наркоманія сьогодні охоплює дедалі молодше покоління. «Судячи з того, як до нас звертаються люди, то молодшає покоління. Колись були 20-25, нині 13 років».
Центр існує за пожертви меценатів, надає послуги безкоштовно. Якщо ще 5 років тому чимало людей возили своїх наркозалежних рідних на лікування у Польщу, то нині достатня кількість як лікувальних закладів, так і реабілітаційних центрів у Західному регіоні.
Державна допомога
Українська влада – безвідповідальна у боротьбі з наркоманією, переконував в ефірі Радіо Свобода Валерій Кравченко, генерал запасу СБУ, віце-президент громадської організації «Рух батьків проти аморальності». За його твердженням, представники різних громадських організацій зверталися до президента ще рік тому, говорили, що це питання треба порушити на рівні РНБО. Але й досі нічого не зроблено, говорить генерал запасу СБУ. «Що стосується коштів - Міністерство охорони здоров’я їх вибиває. І воно вибило, а може й в майбутньому буде вибивати, на замісну терапію, так звану «метадонову програму». Але Міністерство охорони здоров’я нічого не робить там, де проблему вирішують не тільки гроші, де потрібно ще й працювати. Адже реабілітаційний центр – це підготовка кадрів, приміщення… - цим чиновники займатися не хочуть».
Держава надає наркозалежним усю можливу допомогу, зауважує, натомість, нарколог, заввідділом експериментальної наркології Інституту соціальної і судової психіатрії Михайло Ігнатов. Медична допомога таким хворим є доступною практично в усіх регіонах України. «Допомога є різного рівня та різної якості, але доступна, якщо хворий хоче лікуватися. Реабілітаційна допомога – довготривала (мінімум 3-6 місяців), тому існуючих закладів не вистачає».
Захоплення наркотиками подолати можна!
Подолати захоплення наркотиками, як би це важко не було, можна. Переконує на своєму досвіді киянин Леонід. «Наркоман повинен зізнатися собі в наявності страхів, злості та образ. Він повинен визначити, на кого й на що він ображається: на тата, на маму, на бабусю, на дідуся, на Бога чи на друзів, які його зрадили. В результаті йому пояснюють, що він неправильно себе поводив, тому друзі мали право так повестися; йому пояснюють, які людина має права, оскільки він усіх (і себе) позбавляє цих прав».
Польський метод боротьби - «групова терапія»
У Польщі від наркозалежності вдається вилікувати у деяких клініках кожного п’ятого хворого, розповідає варшавська кореспондентка Радіо Свобода Єва Поштар.
За даними міністерського Управління з питань боротьби з наркоманією у 2004 році в Польщі було близько 33-75 тисяч наркоманів, нині - в межах 100-120 тисяч. Реальне число може бути набагато більшим, зауважують фахівці.
У Польщі функціонує 80 центрів лікування наркоманів для 3 тисяч людей. Там лікують наркоманів за принципом «групової терапії». Фахівці оцінюють успіх такої терапії у середньому на 5-20%.
Україна є другою після Росії державою за кількістю людей, які вживають опіати. Їхня кількість може сягати понад 1% населення. Ця проблема залишається гострою і кількість ін'єкційних наркоманів продовжує зростати, відповідно до звіту ООН.
В Україні на обліку перебувають 150 – 170 тисяч наркозалежних, констатує нарколог, заввідділом експериментальної наркології Інституту соціальної і судової психіатрії Михайло Ігнатов. «Ми вже пройшли найактивніший етап максимально швидкого накопичення наркозалежних. Після різкого підйому, як і в будь-якій епідемії, нині у нас – етап стабілізації. Біда в тому, що кожного року, місяця чи кварталу виникають нові проблеми (наприклад, нові психо-активні речовини)».
Наркоманія в Україні як була, так і залишається епідемією, стверджує, зі свого боку, Валерій Кравченко, генерал запасу СБУ, віце-президент громадської організації «Рух батьків проти аморальності». Він зазначив Радіо Свобода, що нині в державі нараховується більше 1,5 мільйона наркозалежних. «Свого часу СБУ та МВС цієї цифри не заперечували. 160 тисяч – це офіційна кількість людей, які стоять на обліку. Але на кожного зареєстрованого наркозалежного припадає 10-12 незареєстрованих – це скаже будь-який нарколог, наркозалежний чи директор реабілітаційного центру. Кожна десята людина в Україні так чи інакше пов’язана з цією проблемою (співзалежні, родичі)».
Наркоманія охоплює дедалі молодше покоління
На Львівщині діють 4 реабілітаційних центри для наркозалежних, із них 3 – релігійні, 1 - державний, який працює вже 10 років, розповідає львівська кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук.
Пацієнтами центру переважно є молоді люди, середній вік 20-25 років. Вони проходять психологічну, духовну, соціальну і фізичну реабілітацію. Фахівці працюють з сім’ями своїх пацієнтів. Адже переконані, що наркоманія – сімейна хвороба і вражає всю родину.
Цікаво, що 50 % персоналу реабілітаційного центру колишні випускники, які самі вийшли з наркоманії за допомогою цієї програми і тепер допомагають іншим.
Соціальний працівник центру Олег Мельник зауважив, що наркоманія сьогодні охоплює дедалі молодше покоління. «Судячи з того, як до нас звертаються люди, то молодшає покоління. Колись були 20-25, нині 13 років».
Центр існує за пожертви меценатів, надає послуги безкоштовно. Якщо ще 5 років тому чимало людей возили своїх наркозалежних рідних на лікування у Польщу, то нині достатня кількість як лікувальних закладів, так і реабілітаційних центрів у Західному регіоні.
Державна допомога
Українська влада – безвідповідальна у боротьбі з наркоманією, переконував в ефірі Радіо Свобода Валерій Кравченко, генерал запасу СБУ, віце-президент громадської організації «Рух батьків проти аморальності». За його твердженням, представники різних громадських організацій зверталися до президента ще рік тому, говорили, що це питання треба порушити на рівні РНБО. Але й досі нічого не зроблено, говорить генерал запасу СБУ. «Що стосується коштів - Міністерство охорони здоров’я їх вибиває. І воно вибило, а може й в майбутньому буде вибивати, на замісну терапію, так звану «метадонову програму». Але Міністерство охорони здоров’я нічого не робить там, де проблему вирішують не тільки гроші, де потрібно ще й працювати. Адже реабілітаційний центр – це підготовка кадрів, приміщення… - цим чиновники займатися не хочуть».
Держава надає наркозалежним усю можливу допомогу, зауважує, натомість, нарколог, заввідділом експериментальної наркології Інституту соціальної і судової психіатрії Михайло Ігнатов. Медична допомога таким хворим є доступною практично в усіх регіонах України. «Допомога є різного рівня та різної якості, але доступна, якщо хворий хоче лікуватися. Реабілітаційна допомога – довготривала (мінімум 3-6 місяців), тому існуючих закладів не вистачає».
Захоплення наркотиками подолати можна!
Подолати захоплення наркотиками, як би це важко не було, можна. Переконує на своєму досвіді киянин Леонід. «Наркоман повинен зізнатися собі в наявності страхів, злості та образ. Він повинен визначити, на кого й на що він ображається: на тата, на маму, на бабусю, на дідуся, на Бога чи на друзів, які його зрадили. В результаті йому пояснюють, що він неправильно себе поводив, тому друзі мали право так повестися; йому пояснюють, які людина має права, оскільки він усіх (і себе) позбавляє цих прав».
Польський метод боротьби - «групова терапія»
У Польщі від наркозалежності вдається вилікувати у деяких клініках кожного п’ятого хворого, розповідає варшавська кореспондентка Радіо Свобода Єва Поштар.
За даними міністерського Управління з питань боротьби з наркоманією у 2004 році в Польщі було близько 33-75 тисяч наркоманів, нині - в межах 100-120 тисяч. Реальне число може бути набагато більшим, зауважують фахівці.
У Польщі функціонує 80 центрів лікування наркоманів для 3 тисяч людей. Там лікують наркоманів за принципом «групової терапії». Фахівці оцінюють успіх такої терапії у середньому на 5-20%.
Україна є другою після Росії державою за кількістю людей, які вживають опіати. Їхня кількість може сягати понад 1% населення. Ця проблема залишається гострою і кількість ін'єкційних наркоманів продовжує зростати, відповідно до звіту ООН.