Київ – Твердження про те, що саме Конституція є України є джерелом кризи останніх років, не зовсім коректна, наголошує в газеті «День» міністр юстиції Микола Оніщук. Він переконаний, що витоки сучасної політичної та соціально-економічної кризи полягають у правовому нігілізмі та деформації низки конституційно-правових ідей. Водночас, зазначає далі міністр, Конституція України приречена на вдосконалення. В чому саме, на його думку, її потрібно вдосконалити, розповідається в статті «Закон один для всіх?»
Завтра відбудеться з’їзд «Нашої України». Чи підтримають його делегати вихід партії з коаліції? І чи відкличуть своїх міністрів із уряду? Це, як зазначає газета «День», головна інтрига з’їзду. Хоча й прогнозувати журналістам щось важко, оскільки, як пише газета, «Наша Україна» завжди славилася тим, що не піддавалася ніяким розрахункам та прогнозам». Але все ж газетярі переконані, що про вихід із коаліції заявлено не буде. Так само навряд чи варто очікувати рішення про вихід міністрів із уряду – хіба що це буде крайній захід. Докладніше про це розповідається в публікації «Особливо небезпечний з’їзд».
Сьогодні парламент, уперше після кількох місяців роботи з «руйнування Кабміну», спробує зайнятися його творенням: у планах депутатів є призначення міністра фінансів і транспорту. Не факт, що Юлії Тимошенко вдасться скласти всі елементи мозаїки у потрібну картину, однак депутати з БЮТ у розмові з кореспондентом газети «Сегодня», випромінювали оптимізм і впевненість. Про кандидатів на ці посади видання розповідає в матеріалі «Грошам і дорогам знайшли міністрів».
Українські виші підвищили вартість контрактного навчання майже в 1,5 раза. Подібна практика спостерігається не лише в столиці, але й у регіонах. Насправді ж, як стверджує газета «Діло», у багатьох вишах минулого року зменшилася кількість контрактників. Відтак утримувати загальноосвітню інфраструктуру доводиться меншій кількості студентів, тому їм і доводиться платити більше. Заголовок публікації – «Виші лякають цінами».
А ось про те, які іспити потрібно було здавати абітурієнтам Київського університету імені Святого Володимира у 1834 році, розповідає газета «Голос України». Страшно подумати, пише видання, якби ті правила діяли тепер! Вступний іспит був комбінованим. Крім закону Божого та державної російської мови, треба було показати знання латини («перекладати і тлумачити прозаїків Саллустія, Лівія і Цицерона та поетів Вергілія і Горація і вільно викласти свої думки латиною без граматичних помилок»). Після латині черга наставала на мову німецьку («розуміти і розбирати найкращих письменників на цій мові»), французьку (обсяг знань той самий). Потім – співбесіда з математики, історії всесвітньої та російської, географії, статистики та фізики. Докладніше історію київського університету імені Тараса Шевченка – у статті «175 років юності».
(Київ – Прага)
