У День медпрацівника про проблеми галузі

Архівна фотографія. Демонстрація лікарів та учителів у лютому у Києві.

Київ – Сьогодні в Україні вітають медичних працівників. У третю неділю червня вони відзначають професійне свято. Лікарі, які щодня рятують тисячі життів, самі постійно перебувають під ризиком інфекційних захворювань. До того ж, зарплата у цій професії – серед найнижчих в державі.
Волинянин Анатолій захворів на рак ротової порожнини два роки тому. Спочатку він відчув зубний біль, а коли після візиту до стоматолога та видалення зуба біль не припинявся, чоловік звернувся до обласної лікарні. Діагноз пролунав, мов вирок: рак ротової порожнини. Хвороба прогресувала швидко і вже за кілька місяців Анатолій не говорив, їсти міг лише рідину: «Була операція, була терапія, променева терапія. 9 разів лягав у лікарню за минулий рік. На цю хворобу вже витратив тисяч 15, здебільшого, звісно, пішло на ліки. Десь 10-20% витратив на гонорари. У нас взагалі медицина безкоштовна, але ж медикаменти платні».

Нині стан Анатолія стабілізувався. Хвороба не прогресує, лікарі повернули йому здатність їсти й говорити. Втім чоловік продовжує збирати кошти... для лікування на майбутнє.

Плата за «безоплатні послуги»

Однією з найгостріших проблем у медицині вже традиційно називають плату за «безоплатні послуги». Незважаючи на конституційне право лікуватись безкоштовно, пацієнт оплачує не тільки ліки, а й лікарняне ліжко та увагу лікаря. Медики не заперечують, що не все чисто у галузі, мовляв, а чи можна прожити інакше, якщо середня заробітна плата лікаря становить тисячу гривень, а старша медсестра отримує 800.

Завідуючий ревматологічним відділенням Київського міського центру кардіології та ревматології Олексій Івашківський зазначив: «Звинувачувати людей у корупції, яка напевне має місце, не створивши умов? Нехай держава бере на себе відповідальність. Молодша медсестра отримує 600 гривень у місяць. У неї є діти, є проблеми – доїхати до роботи, заплатити за комунальні послуги. Якби люди, працюючи чесно й сумлінно, могли отримувати зарплату, яку отримують медпрацівники в усьому світі, це питання знялось би автоматично».

Реформою в українській медицині не пахне

Фінансування медичної галузі щороку зростає. Цього року, порівняно з минулим, уряд виділив на медицину на 7 мільярдів гривень більше. Завідувач кафедри соціальної медицини організації та управління охорони здоров’я Дніпропетровської медакадемії Валерія Лехан вважає, що Мінохорони здоров’я витрачає частину коштів марно: «Треба змінювати порядок, систему роботи всієї охорони здоров’я, в тому числі підходи до фінансування. У нас фінансується досі по потужності – за кількість ліжок та лікарів. Ніхто не хоче їх скорочувати, оскільки всі розуміють, що зменшиться фінансування».

Як варіант, пропонує Валерія Лехан, Мінохорони здоров’я могло б виділяти кошти не за ліжка, а за кількість людей, що вилікувались. Це рішення, на її думку, могло б бути початком реформи медичної галузі. Україна, до слова, єдина на пострадянському просторі, де не відбулась медична реформа.

Між тим, у Комітеті Верховної Ради з питань охорони здоров’я зазначають, що про реформу в країні поки не йдеться. Причина традиційна – брак коштів, говорить екс-міністр з охорони здоров’я, член профільного парламентського Комітету Юрій Гайдаєв. «На програму з дитячої онкології цього року дали нуль гривень нуль копійок. Шановні колеги, ми можемо пишатись тим, що ще не все розвалене. Від усього серця бажаю вам здоров’я, бо чоботар без чобіт – це дуже погано. У вас повинні бути великі зарплати. Я б мріяв про це». То хай ваші мрії збуваються!

(Київ – Прага)