Запоріжжя – Київ – Відновлене будівництво історико-культурного комплексу «Запорозька Січ» у заповіднику «Хортиця» на Запоріжжі, яке зупинилося через фінансову кризу. Два мільйони гривень, яких не вистачає для добудови комплексу, керівництво заповідника планує зібрати за допомогою благодійної акції «Відродимо Запорозьку Січ!». І вже є перші доброчинні внески. Будівництво має завершитися 14 жовтня, на козацьке свято Покрови. Проте навіть недобудовану Січ відвідують понад 60 тисяч осіб на рік.
Фортечні мури Запорозької Січі та обриси козацької церкви на Хортиці видно за декілька кілометрів. Проте зблизька кидаються у вічі будівельні вагончики, купи деревини, щебеню та інші ознаки незавершеного будівництва. Охоронці будівельного майданчика говорять, що будівництво зупинилося з осені минулого року, і коли воно завершиться, невідомо.
Ідея збудувати на Хортиці прототип Запорозької Січі виникла ще у 1965 році. Натхненник проекту, заступник голови Запорізького облвиконкому Микола Киценко врешті був звільнений з посади зі звинуваченнями у націоналізмі.
Не дискутувати, чи потрібна новітня Січ, а будувати
Будівництво розпочалося лише у 2004 році, більшу частину коштів для нього надав комбінат «Запоріжсталь». Сьогодні на Січі завершені фортечні вали і засіки, будинок кошового отамана, практично готові козацька церква Покрови Пресвятої Богородиці і шість куренів.
Будівельники зазначають, що готовність об’єкту – понад 85 %. Проте Міністерство культури і туризму, до якого належить заповідник, припинило будь-яке фінансування будівництва. Оскільки в цьогорічному бюджеті для об’єктів Мінкульту не передбачено жодних будівельних витрат! В умовах кризи припинили вкладати кошти у Січ і запорізькі підприємства-спонсори.
Найбільше культурне лихо України – сотні незавершених, недобудованих проектів, вважає заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко. На його думку, треба закінчити найбільш значущі культурні об’єкти, які мають стати предметом національної гордості. І якщо в держави немає на це коштів, то їх знайде народ.
«Вибудовуємо три напрямки: збір коштів через благодійний фонд«Хортиця», інтернет- і смс-голосування. Хай це будуть невеличкі кошти, по 10 гривень за СМС, але кожна людина відчує, що вона доклала зусиль до відродження національних святинь. Після десятиріч балачок, чи потрібна новітня Запорозька Січ, чи ні, ми не лише зупинимо дискусії, але й покажемо, що вона є! » – каже заступник голови Верховної Ради.
Щоб привернути увагу до проекту, Микола Томенко пропонує розпочати у ЗМІ безкоштовну рекламну кампанію. І паралельно організувати на Хортиці серію культурно-мистецьких заходів, які б залучили до відновлення Січі молодь. За таких умов уже до 14 жовтня об’єкт буде добудований за народні гроші, переконаний директор Національного заповідника Хортиця Максим Остапенко.
«Сьогодні з економічних причин коштів у держави і колишніх спонсорів немає. І перед нами стоїть дилема: або консервувати будівництво (а це теж – кошти), або добудувати. Рух уперед дозволить нам відкрити «Запорозьку Січ» для відвідувачів уже 14 жовтня, на день козацтва. Потім Січ іще дороблятиметься: буде вдосконалюватися інтер’єр будівель, з’являтимуться інтерактивні об’єкти, але головне – відкрити її!» –переконаний директор заповідника «Хортиця».
Будуючи «козацьке гніздо», в Запоріжжі забули про 16 століття?
Січ треба добудувати за будь-яку ціну, бо вона має стати туристичним об’єктом міжнародного значення, переконаний провідний спеціаліст інституту історії НАН України професор Тарас Чухліб. Проте він вважає, що у нинішньому вигляді комплекс «Запорозька Січ» не повністю відтворює історію козацтва.
«На жаль, місцеві історики та керівництво заповідника наполягли на тому, щоб комплекс відтворював так звану Нову Січ, яка існувала у 18 столітті. Тому комплекс треба доробляти, щоб у ньому були елементи ранніх Січей, і відвідувачі мали правдиве уявлення про козацтво. Для добудови Січі треба залучати не лише українців, але й громадян Литви, Польщі, Росії, Туреччини – всіх тих держав, які спричинися до розвитку козацтва. Адже пам’ятку відвідуватимуть і туристи з цих держав», –каже професор Тарас Чухліб.
Перші внески у благодійний фонд зробили Микола Томенко і запорізький бізнесмен Євген Черняк. З 19 червня запрацюють сайт «Відродимо Запорозьку Січ» і гаряча телефонна лінія, які дадуть змогу долучитися до відбудови Січі усім охочим. Керівництво заповідника Хортиця пообіцяло відзначити найбільш активних поборників збору коштів: внести їхні імена в окремий реєстр, який, за давнім звичаєм, довічно зберігатиметься у козацькій церкві.
(Київ – Прага)
Ідея збудувати на Хортиці прототип Запорозької Січі виникла ще у 1965 році. Натхненник проекту, заступник голови Запорізького облвиконкому Микола Киценко врешті був звільнений з посади зі звинуваченнями у націоналізмі.
Не дискутувати, чи потрібна новітня Січ, а будувати
Будівництво розпочалося лише у 2004 році, більшу частину коштів для нього надав комбінат «Запоріжсталь». Сьогодні на Січі завершені фортечні вали і засіки, будинок кошового отамана, практично готові козацька церква Покрови Пресвятої Богородиці і шість куренів.
Будівельники зазначають, що готовність об’єкту – понад 85 %. Проте Міністерство культури і туризму, до якого належить заповідник, припинило будь-яке фінансування будівництва. Оскільки в цьогорічному бюджеті для об’єктів Мінкульту не передбачено жодних будівельних витрат! В умовах кризи припинили вкладати кошти у Січ і запорізькі підприємства-спонсори.
Найбільше культурне лихо України – сотні незавершених, недобудованих проектів, вважає заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко. На його думку, треба закінчити найбільш значущі культурні об’єкти, які мають стати предметом національної гордості. І якщо в держави немає на це коштів, то їх знайде народ.
«Вибудовуємо три напрямки: збір коштів через благодійний фонд«Хортиця», інтернет- і смс-голосування. Хай це будуть невеличкі кошти, по 10 гривень за СМС, але кожна людина відчує, що вона доклала зусиль до відродження національних святинь. Після десятиріч балачок, чи потрібна новітня Запорозька Січ, чи ні, ми не лише зупинимо дискусії, але й покажемо, що вона є! » – каже заступник голови Верховної Ради.
Щоб привернути увагу до проекту, Микола Томенко пропонує розпочати у ЗМІ безкоштовну рекламну кампанію. І паралельно організувати на Хортиці серію культурно-мистецьких заходів, які б залучили до відновлення Січі молодь. За таких умов уже до 14 жовтня об’єкт буде добудований за народні гроші, переконаний директор Національного заповідника Хортиця Максим Остапенко.
«Сьогодні з економічних причин коштів у держави і колишніх спонсорів немає. І перед нами стоїть дилема: або консервувати будівництво (а це теж – кошти), або добудувати. Рух уперед дозволить нам відкрити «Запорозьку Січ» для відвідувачів уже 14 жовтня, на день козацтва. Потім Січ іще дороблятиметься: буде вдосконалюватися інтер’єр будівель, з’являтимуться інтерактивні об’єкти, але головне – відкрити її!» –переконаний директор заповідника «Хортиця».
Будуючи «козацьке гніздо», в Запоріжжі забули про 16 століття?
Січ треба добудувати за будь-яку ціну, бо вона має стати туристичним об’єктом міжнародного значення, переконаний провідний спеціаліст інституту історії НАН України професор Тарас Чухліб. Проте він вважає, що у нинішньому вигляді комплекс «Запорозька Січ» не повністю відтворює історію козацтва.
«На жаль, місцеві історики та керівництво заповідника наполягли на тому, щоб комплекс відтворював так звану Нову Січ, яка існувала у 18 столітті. Тому комплекс треба доробляти, щоб у ньому були елементи ранніх Січей, і відвідувачі мали правдиве уявлення про козацтво. Для добудови Січі треба залучати не лише українців, але й громадян Литви, Польщі, Росії, Туреччини – всіх тих держав, які спричинися до розвитку козацтва. Адже пам’ятку відвідуватимуть і туристи з цих держав», –каже професор Тарас Чухліб.
Перші внески у благодійний фонд зробили Микола Томенко і запорізький бізнесмен Євген Черняк. З 19 червня запрацюють сайт «Відродимо Запорозьку Січ» і гаряча телефонна лінія, які дадуть змогу долучитися до відбудови Січі усім охочим. Керівництво заповідника Хортиця пообіцяло відзначити найбільш активних поборників збору коштів: внести їхні імена в окремий реєстр, який, за давнім звичаєм, довічно зберігатиметься у козацькій церкві.
(Київ – Прага)