Ужгород – Близько двох десятків років не маркували туристичні стежки в Закарпатті. Ті позначки й вказівники, що є, залишилися ще з радянських часів. Більшість із них зараз не те, що прочитати, а й побачити важко. І це попри те, що Закарпаття відвідує дедалі більше туристів, особливо з Європи. Через відсутність маркерів вони нерідко губляться. Рятують ситуацію нині переважно громадські об’єднання.
Із-поміж 32-х озер Закарпаття, високогірне Синевирське озеро – найпривабливіше, його ще називають четвертим дивом Закарпаття. Щодня помилуватися краєвидами цього дива природи приїжджають тисячі туристів. Саме навколо цього озера зараз з’явилися перші позначки та маркери, бо тут фактично «туристична Мекка» усієї області.
Представник об’єднання «Громадські ініціативи» Денис Добра зазначає: «Традиційно так складалося, що околиці Міжгірщини, а це Боржавські полонини з одного боку та з іншого регіон Колочави й Синевирського озера – це були дуже розвинуті пішохідні туристичні зони навіть за часів Радянського Союзу».
До Закарпаття приїздить чимало іноземців
Денис Добра разом зі своїми колегами з об’єднання вже не вперше намагається відновити славу туристичного Закарпаття. Торік він започаткував справу маркування туристичних стежок і залучив до цього закордонних інвесторів – чеське благодійне товариство «Людина у скруті».
Маркували Міжгірщину, бо саме цей регіон пов’язаний з ім’ям легендарного опришка Миколи Шугая, і саме сюди приїжджає чимало чеських туристів.
Директор закарпатського музею імені Ольбрахта Наталя Тумариця, говорячи про проблеми, з якими зіштовхуються закордонні гості, зауважила: «Туристам важко ходити по горах. Старі мапи, які вони привозили, не відповідають сьогоднішнім прокладеним маршрутам, це робилося давно. Нинішні дороги треба маркувати».
Маркування туристичних шляхів допомагає рятувати людей
Фахівці розповідають, що для маркування туристичних стежок залежно від складності маршруту нині використовують чотири кольори: червоний, зелений, синій та жовтий, а також встановлюють відповідні таблички.
Таким чином «Громадські ініціативи» уже в найближчій перспективі планують облаштувати близько 600 кілометрів стежок. До них цього літа мають наміри долучитися й студенти кафедри туризму Ужгородського національного університету. Кажуть, справа їхня благородна, бо запобігає травмуванню та загибелі людей. А ще тішаться з добровільних помічників пошуково-рятувальні служби: після реалізації проекту спокійніше працюватиметься.
(Ужгород – Київ – Прага)
Представник об’єднання «Громадські ініціативи» Денис Добра зазначає: «Традиційно так складалося, що околиці Міжгірщини, а це Боржавські полонини з одного боку та з іншого регіон Колочави й Синевирського озера – це були дуже розвинуті пішохідні туристичні зони навіть за часів Радянського Союзу».
До Закарпаття приїздить чимало іноземців
Денис Добра разом зі своїми колегами з об’єднання вже не вперше намагається відновити славу туристичного Закарпаття. Торік він започаткував справу маркування туристичних стежок і залучив до цього закордонних інвесторів – чеське благодійне товариство «Людина у скруті».
Маркували Міжгірщину, бо саме цей регіон пов’язаний з ім’ям легендарного опришка Миколи Шугая, і саме сюди приїжджає чимало чеських туристів.
Директор закарпатського музею імені Ольбрахта Наталя Тумариця, говорячи про проблеми, з якими зіштовхуються закордонні гості, зауважила: «Туристам важко ходити по горах. Старі мапи, які вони привозили, не відповідають сьогоднішнім прокладеним маршрутам, це робилося давно. Нинішні дороги треба маркувати».
Маркування туристичних шляхів допомагає рятувати людей
Фахівці розповідають, що для маркування туристичних стежок залежно від складності маршруту нині використовують чотири кольори: червоний, зелений, синій та жовтий, а також встановлюють відповідні таблички.
Таким чином «Громадські ініціативи» уже в найближчій перспективі планують облаштувати близько 600 кілометрів стежок. До них цього літа мають наміри долучитися й студенти кафедри туризму Ужгородського національного університету. Кажуть, справа їхня благородна, бо запобігає травмуванню та загибелі людей. А ще тішаться з добровільних помічників пошуково-рятувальні служби: після реалізації проекту спокійніше працюватиметься.
(Ужгород – Київ – Прага)