Прага – Європейська преса в понеділок звертає чи не найбільше уваги на становище в Ірані й на виголошену напередодні політичну промову прем’єр-міністра Ізраїлю. А ще європейські газети згадують про зростання цін на нафту, проблеми територіальної цілісності Грузії та зміну посла Росії в Україні.
Британський щоденник The Financial Times пише, що оголошений масштаб перемоги Махмуда Ахмадінеджада неймовірний, і владному режимові не довелося б розганяти демонстрації протесту так твердо, якби ці числа були справжні. На думку газети, владу налякав страх перед можливою «зеленою революцією» (зелений – колір кампанії чільного опозиційного кандидата Мір Хосейна Мусаві), яка могла б внести розкол у владні інституції Ірану.
Німецьке видання Der Spiegel якраз і пише про дедалі більший розкол в іранському суспільстві. Доказом цього коментатор вважає те, що опозиція не лише виступає проти переобраного президента Махмуда Ахмадінеджада, а й обрала собі за ціль Верховного керівника Ірану аятолу Алі Хаменеї. На думку автора статті, Хаменеї втратив будь-який зв’язок із широкими колами іранської молоді й не помічає її прагнення до більшої відкритості і свободи.
А британська газета The Guardian звертає увагу, що з оголошеної перемоги консерватора Махмуда Ахмадінеджада на виборах в Ірані напевне скористається прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, який прагне зменшити тиск США на його уряд.
Інший британський щоденник The Independent пише про політичну промову Нетаньягу, що в ній він уперше за свою довгу політичну кар’єру спромігся вимовити слова «палестинська держава», хоча й обставив її створення цілою низкою умов. В іншій статті, редакційному коментарі, ця ж газета зауважує, що та промова була зразком вправляння в розважливій фразеології, щоб не спричинити ні несприйняття з боку США, ні розвалу нестійкої коаліції вдома.
Тим часом газета The Daily Telegraph друкує статтю, яка прогнозує, що зростання останнім часом цін на нафту може розпалити зростання інфляції і таким чином підірвати економічне видужання світу від кризи.
А ще один британський щоденний The Times побачив інший аспект цього зростання: воно може принести відкуп від демократії. Таким багатим на нафту державам, як Іран чи Росія, не треба буде слухати свої народи, коли вони матимуть гроші, вважає коментатор. Автор статті, зокрема, пригадує, як у Росії лібералізм Бориса Єльцина став відповіддю на зниження цін на нафту, й так само авторитаризм Володимира Путіна став відповіддю на підвищення цих цін.
Європейське видання американського The Wall Street Journal нагадує, що між Москвою і Заходом далі існує незгода щодо статусу двох грузинських територій, які контролює Росія, вигравши минулорічну коротку війну, і ця незгода загрожує спричинити виведення міжнародних спостережних місій. Уже в понеділок Рада безпеки ООН має голосувати щодо поновлення мандату такої місії в Абхазії; тим часом, за словами західних дипломатів, Москва заперечує проти формулювань проекту резолюції, які б підтверджували територіальну цілісність Грузії і вимагали від усіх сторін дотримуватися умов мирної угоди, за якими, зокрема, Росія мала б вивести свої війська з усієї території Грузії, включно з сепаратистськими регіонами.
А щоденник The Moscow Times, який видають у столиці Росії представники міжнародної спільноти, згадує про звільнення Віктора Черномирдіна з посади російського посла в Україні. Автор статті висловлює думку, що його ще не призначена заміна може провадити в відносинах із Києвом твердішу лінію Москви, хоча при цьому виявляти більше ввічливості і водночас публічніше виступати на підтримку політики Росії. А ще, мовиться в статті, новий посол найімовірніше матиме за завдання дати знати, кого Росія хотіла б мати за наступного Президента України.
(Прага – Київ)
Німецьке видання Der Spiegel якраз і пише про дедалі більший розкол в іранському суспільстві. Доказом цього коментатор вважає те, що опозиція не лише виступає проти переобраного президента Махмуда Ахмадінеджада, а й обрала собі за ціль Верховного керівника Ірану аятолу Алі Хаменеї. На думку автора статті, Хаменеї втратив будь-який зв’язок із широкими колами іранської молоді й не помічає її прагнення до більшої відкритості і свободи.
А британська газета The Guardian звертає увагу, що з оголошеної перемоги консерватора Махмуда Ахмадінеджада на виборах в Ірані напевне скористається прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, який прагне зменшити тиск США на його уряд.
Інший британський щоденник The Independent пише про політичну промову Нетаньягу, що в ній він уперше за свою довгу політичну кар’єру спромігся вимовити слова «палестинська держава», хоча й обставив її створення цілою низкою умов. В іншій статті, редакційному коментарі, ця ж газета зауважує, що та промова була зразком вправляння в розважливій фразеології, щоб не спричинити ні несприйняття з боку США, ні розвалу нестійкої коаліції вдома.
Тим часом газета The Daily Telegraph друкує статтю, яка прогнозує, що зростання останнім часом цін на нафту може розпалити зростання інфляції і таким чином підірвати економічне видужання світу від кризи.
А ще один британський щоденний The Times побачив інший аспект цього зростання: воно може принести відкуп від демократії. Таким багатим на нафту державам, як Іран чи Росія, не треба буде слухати свої народи, коли вони матимуть гроші, вважає коментатор. Автор статті, зокрема, пригадує, як у Росії лібералізм Бориса Єльцина став відповіддю на зниження цін на нафту, й так само авторитаризм Володимира Путіна став відповіддю на підвищення цих цін.
Європейське видання американського The Wall Street Journal нагадує, що між Москвою і Заходом далі існує незгода щодо статусу двох грузинських територій, які контролює Росія, вигравши минулорічну коротку війну, і ця незгода загрожує спричинити виведення міжнародних спостережних місій. Уже в понеділок Рада безпеки ООН має голосувати щодо поновлення мандату такої місії в Абхазії; тим часом, за словами західних дипломатів, Москва заперечує проти формулювань проекту резолюції, які б підтверджували територіальну цілісність Грузії і вимагали від усіх сторін дотримуватися умов мирної угоди, за якими, зокрема, Росія мала б вивести свої війська з усієї території Грузії, включно з сепаратистськими регіонами.
А щоденник The Moscow Times, який видають у столиці Росії представники міжнародної спільноти, згадує про звільнення Віктора Черномирдіна з посади російського посла в Україні. Автор статті висловлює думку, що його ще не призначена заміна може провадити в відносинах із Києвом твердішу лінію Москви, хоча при цьому виявляти більше ввічливості і водночас публічніше виступати на підтримку політики Росії. А ще, мовиться в статті, новий посол найімовірніше матиме за завдання дати знати, кого Росія хотіла б мати за наступного Президента України.
(Прага – Київ)