Прага – Повідомлення з Північного Кавказу останніми днями нагадують фронтові зведення: практично щодня, а то й кілька разів на день, там нападають на працівників правоохоронних органів. Найчастіше йдеться про звичайних міліціонерів. Але деякі з цих нападів вельми гучні – як, наприклад, убивства міністра внутрішніх справ Дагестану, а потім заступника голови Верховного суду Інгушетії. До такого становища призводить ціла низка причин, вважають оглядачі. Серед них – і діяльність радикальних ісламістських повстанців.
Лише за сьогоднішній день надійшли повідомлення про напади на працівників міліції в Чечні та Кабардино-Балкарії. І позавчора президент Росії Дмитро Медведєв, який сам побував у регіоні разом із усією Радою безпеки його країни, назвав становище на Північному Кавказі «складним».
Того дня на виїзному засіданні Ради безпеки в столиці Дагестану Махачкалі Медведєв визнав, що тероризм і злочинність «на Кавказі, на жаль, існують». Президент закликав боротися з цими явищами, «причому боротися суворо й дієво».
А за кілька днів до того, минулої п’ятниці, в тій же Махачкалі вбили міністра внутрішніх справ Дагестану Адільґірея Маґомедтаґірова. Щойно ж президент Росії від’їхав із регіону, як у ще одній республіці на російському Північному Кавказі, Інгушетії, вчора вбили заступника голови Верховного суду цієї республіки Азу Ґазґіреєву.
Проти правоохоронців – корупція, кримінал і ісламісти
Оглядачі звертають увагу, що таку картину складають кілька причин. Суддя з Інгушетії, наприклад, була фахівцем на справи проти корупції, і припускають, що саме це могло стати причиною її вбивства.
А в Дагестані вбивство міністра внутрішніх справ могли «замовити» місцеві кримінальні угруповання, з якими, серед іншого, боролися правоохоронці цієї республіки під керівництвом убитого.
Та й у зв’язку з цими двома випадками, і в справах із іншими нерозкритими нападами говорять і про діяльність ісламістського підпілля. Азу Ґазґіреєву пов’язують із розслідуванням нападу на Інгушетію в 2004 році загону Шаміля Басаєва. І Адільґірей Маґомедтаґіров теж боровся не тільки з кримінальниками, а й із повстанцями-ісламістами.
Останнім часом це підпілля на Північному Кавказі помітно радикалізувалося. Колись це була збройна боротьба за незалежність Чечні від Росії, та з часом вона поширилася й на сусідні північнокавказькі республіки, виродившись при цьому в теракти ісламістів, заявлена мета яких – створити «Емірат Кавказ». На думку прихильників цієї ідеї, це мала б бути держава на суворих ісламських засадах.
Ісламісти не дають про себе забути
Про ісламістів почали нині говорити ще й через повідомлення про можливу ліквідацію одного з видатних діячів цього підпілля Доку Умарова. Він був останнім президентом самопроголошеної Чеченської Республіки Ічкерії, яка, не спромігшись на визнання, втратила й усю свою територію – на ній Росія силою відновила Чеченську Республіку в своєму складі.
Але кілька років тому Умаров власноруч ліквідував свою віртуальну державу, проголосивши замість неї «чеченський вілаят (область)» нової, значно ширшої віртуальної держави – «Емірату Кавказ» (щоправда, відмовившись таким чином від посади президента Ічкерії, він натомість проголосив себе еміром усього цього «емірату», який мав би охопити всі північнокавказькі території Росії).
На думку оглядачів, якщо повідомлення про його ліквідацію підтвердяться, це може привести на чоло повстанців іще радикальніших діячів.
(Прага – Київ)
Того дня на виїзному засіданні Ради безпеки в столиці Дагестану Махачкалі Медведєв визнав, що тероризм і злочинність «на Кавказі, на жаль, існують». Президент закликав боротися з цими явищами, «причому боротися суворо й дієво».
А за кілька днів до того, минулої п’ятниці, в тій же Махачкалі вбили міністра внутрішніх справ Дагестану Адільґірея Маґомедтаґірова. Щойно ж президент Росії від’їхав із регіону, як у ще одній республіці на російському Північному Кавказі, Інгушетії, вчора вбили заступника голови Верховного суду цієї республіки Азу Ґазґіреєву.
Проти правоохоронців – корупція, кримінал і ісламісти
Оглядачі звертають увагу, що таку картину складають кілька причин. Суддя з Інгушетії, наприклад, була фахівцем на справи проти корупції, і припускають, що саме це могло стати причиною її вбивства.
А в Дагестані вбивство міністра внутрішніх справ могли «замовити» місцеві кримінальні угруповання, з якими, серед іншого, боролися правоохоронці цієї республіки під керівництвом убитого.
Та й у зв’язку з цими двома випадками, і в справах із іншими нерозкритими нападами говорять і про діяльність ісламістського підпілля. Азу Ґазґіреєву пов’язують із розслідуванням нападу на Інгушетію в 2004 році загону Шаміля Басаєва. І Адільґірей Маґомедтаґіров теж боровся не тільки з кримінальниками, а й із повстанцями-ісламістами.
Останнім часом це підпілля на Північному Кавказі помітно радикалізувалося. Колись це була збройна боротьба за незалежність Чечні від Росії, та з часом вона поширилася й на сусідні північнокавказькі республіки, виродившись при цьому в теракти ісламістів, заявлена мета яких – створити «Емірат Кавказ». На думку прихильників цієї ідеї, це мала б бути держава на суворих ісламських засадах.
Ісламісти не дають про себе забути
Про ісламістів почали нині говорити ще й через повідомлення про можливу ліквідацію одного з видатних діячів цього підпілля Доку Умарова. Він був останнім президентом самопроголошеної Чеченської Республіки Ічкерії, яка, не спромігшись на визнання, втратила й усю свою територію – на ній Росія силою відновила Чеченську Республіку в своєму складі.
Але кілька років тому Умаров власноруч ліквідував свою віртуальну державу, проголосивши замість неї «чеченський вілаят (область)» нової, значно ширшої віртуальної держави – «Емірату Кавказ» (щоправда, відмовившись таким чином від посади президента Ічкерії, він натомість проголосив себе еміром усього цього «емірату», який мав би охопити всі північнокавказькі території Росії).
На думку оглядачів, якщо повідомлення про його ліквідацію підтвердяться, це може привести на чоло повстанців іще радикальніших діячів.
(Прага – Київ)