Київ – Оприлюднений тижневиком «Дзеркало тижня» проект Конституції, який напрацювали Блок Юлії Тимошенко та Партія регіонів, викликав критичні відгуки в експертному середовищі. Коментуючи зміст проекту нової редакції Основного закону, правники висловлюють здебільшого критичні зауваження. Крім обмеження прав громадян, проект нової Конституції ніяк не вирішує проблему протистояння гілок влади.
Обрання президента в парламенті – ще не найбільш скандальна новація, що міститься в змінах до Основного Закону, напрацьованих Партією регіонів і БЮТ.
Найбільше неприйняття та критику викликає непримітний пункт п’ятий перехідних положень нової редакції Конституції, такого змісту:
«Чергові вибори до Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування відбудуться в останню неділю восьмого місяця п’ятого року повноважень Президента України обраного після набрання чинності цим законом «Про внесення змін до Конституції України».
Депутати-«довгожителі»
На думку знавців конституційного права, фактично йдеться про те, що чинна Верховна Рада не лише розширює свої повноваження (зокрема, обиратиме президента), але й продовжує їх на два роки.
«Ця формула, треба віддати належне, достатньо хитро сформульована, – каже професор права Віктор Мусіяка. – Вона покликана завуалювати продовження повноважень депутатів чинної Верховної Ради до семи років. Я так думаю, що конституційний суд має сказати своє слово. У мене немає сумніву, що це вихід за межі відповідних повноважень. Верховна Рада не має права цього робити».
Схожої думки дотримується і голова Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. «Запропоновані конституційні зміни на загал виглядають як узурпація влади», – зазначає він.
Критично щодо продовження повноважень чинної Верховної Ради висловлюється навіть її спікер Володимир Литвин, який ніби готовий приєднатися до нової коаліції.
Чому забули про референдум?
На думку голови Української гельсінської спілки з прав людини Євгена Захарова, в разі впровадження цих змін, права та свободи українських громадян будуть обмежені. «У людей не спитали – за що вони! – каже правозахисник. – За п’ятою статтею Конституції, джерелом влади є народ, а зовсім не парламент. Якщо ви так хочте переробити конституцію, то треба запитати про це в громадян, наприклад, на референдумі. Між іншим, пані Тимошенко говорила про такий референдум на парламентських виборах, але зараз про це чомусь не згадує».
Президент і прем’єр все одно не почнуть «дружити»
Необхідність запровадження конституційних змін здебільшого обґрунтовують тим, що чинна редакція Основного закону провокує протистояння між гілками влади. Тож, нова Конституція має встановити баланс гілок влади.
Проте на думку експертів, нова конституція так само не запобігає від протистояння президента та прем’єра. «Більше того, – каже Ігор Коліушко. – У проекті нової Конституції є норми, які прямо породжують майбутні конфлікти між президентом і президентом. Тому що вони наділяються однаковими чи конкуренційними повноваженнями. Тому ця проблема там жодним чином не вирішується!»
Віктор Мусіяка так само вважає, що в разі запровадження конституційних змін для протистояння гілок влади виникнуть лише нові причини, але старі – не зникнуть.
Причина одна – обраного в парламенті президента «конституція ПРіБЮТ» має наділити великими повноваженнями, передусім, щодо кадрових призначень.
(Київ – Прага)
Найбільше неприйняття та критику викликає непримітний пункт п’ятий перехідних положень нової редакції Конституції, такого змісту:
«Чергові вибори до Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування відбудуться в останню неділю восьмого місяця п’ятого року повноважень Президента України обраного після набрання чинності цим законом «Про внесення змін до Конституції України».
Депутати-«довгожителі»
На думку знавців конституційного права, фактично йдеться про те, що чинна Верховна Рада не лише розширює свої повноваження (зокрема, обиратиме президента), але й продовжує їх на два роки.
«Ця формула, треба віддати належне, достатньо хитро сформульована, – каже професор права Віктор Мусіяка. – Вона покликана завуалювати продовження повноважень депутатів чинної Верховної Ради до семи років. Я так думаю, що конституційний суд має сказати своє слово. У мене немає сумніву, що це вихід за межі відповідних повноважень. Верховна Рада не має права цього робити».
Схожої думки дотримується і голова Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. «Запропоновані конституційні зміни на загал виглядають як узурпація влади», – зазначає він.
Критично щодо продовження повноважень чинної Верховної Ради висловлюється навіть її спікер Володимир Литвин, який ніби готовий приєднатися до нової коаліції.
Чому забули про референдум?
На думку голови Української гельсінської спілки з прав людини Євгена Захарова, в разі впровадження цих змін, права та свободи українських громадян будуть обмежені. «У людей не спитали – за що вони! – каже правозахисник. – За п’ятою статтею Конституції, джерелом влади є народ, а зовсім не парламент. Якщо ви так хочте переробити конституцію, то треба запитати про це в громадян, наприклад, на референдумі. Між іншим, пані Тимошенко говорила про такий референдум на парламентських виборах, але зараз про це чомусь не згадує».
Президент і прем’єр все одно не почнуть «дружити»
Необхідність запровадження конституційних змін здебільшого обґрунтовують тим, що чинна редакція Основного закону провокує протистояння між гілками влади. Тож, нова Конституція має встановити баланс гілок влади.
Проте на думку експертів, нова конституція так само не запобігає від протистояння президента та прем’єра. «Більше того, – каже Ігор Коліушко. – У проекті нової Конституції є норми, які прямо породжують майбутні конфлікти між президентом і президентом. Тому що вони наділяються однаковими чи конкуренційними повноваженнями. Тому ця проблема там жодним чином не вирішується!»
Віктор Мусіяка так само вважає, що в разі запровадження конституційних змін для протистояння гілок влади виникнуть лише нові причини, але старі – не зникнуть.
Причина одна – обраного в парламенті президента «конституція ПРіБЮТ» має наділити великими повноваженнями, передусім, щодо кадрових призначень.
(Київ – Прага)