Лондон – Серед європейських справ преса країн ЄС найбільшу увагу приділяє виборам до Європейського парламенту, а також і хиткому становищу панівної британської Лейбористської партії.
У деяких країнах ЄС вже відбулися вибори до Європейського парламенту, й практично всі європейські газети присвятили цій події матеріали. Результати у Голландії стали шоком для багатьох європейців. Крайня права Партія свободи популіста Ґерта Вілдерса опинилася на другому місці. Водночас центристські партії втратили найбільше, зокрема соціал-демократи. Голландський щоденник Trouw не виглядає надто стурбованим. Він пише: «Загалом цей результат свідчить, що Нідерланди далеко не настільки євроскептичні, як про це можна було припустити 4 роки тому (коли дві третини виборців проголосувало проти Європейської конституції – прим. авт.). Це – важливий висновок після років сумнівів щодо ставлення до ЄС нашої країни, що 1957 року стояла біля колиски європейської співпраці… Явка виборців була подібною до 2004 року, але значно вищою, ніж у 1990-х роках. Із цього можна зробити висновок, що Європа нині сильніше заволоділа нашими серцями й умами. Очікування не можуть бути надто високими через неясне становище Європейського парламенту в тому, що і далі є чистою конфедерацією держав. У цьому контексті багатомовність становить камінь спотикання для європейських дебатів».
Угорські партії під час виборчої кампанії до Європарламенту практично ігнорували проблеми ЄС, зазначає газета угорських ділових кіл Figyelő у передовиці: Партії примудрилися провести кампанії від початку до кінця не вимовивши й слова про ЄС… Визнаємо: останні тижні засвідчили, що й в інших країнах у кампаніях домінували внутрішні проблеми. Проте провінціалізм Угорщини особливо вражає. Для виборців залишається таємницею, чого Угорщина прагне осягнути у Європейському Союзі. Можливо, те саме було і п’ять років тому. Але цього разу опозиція мала нагоду вимагати від уряду звіту щодо ЄС… Натомість консервативна опозиційна партія Fidesz зробила все можливе, аби уникнути заяв щодо того, про що саме йшлося, тобто про долю 22 угорських мандатів до Європейського парламенту.
А у Британії вибори відбулися на тлі політичної кризи – у день голосування подав у відставку міністр із проблем зайнятості і пенсій Джеймс Пернел, який водночас закликав піти у відставку і прем’єр-міністра Ґордона Брауна. Щоденник Times зазначає: «Пан Пернел відкрив ворота, і тепер нема виправдання будь-кому іншому, хто відмовляється через них вийти. Чи радше так: питання поставлено. Якщо решта кабінету й впливові пересічні депутати парламенту, котрі, як кажуть, збирають підписи, аби кинути виклик лідеру партії, нині вирішили, не йти слідом, то вони зробили свій вибір щодо наступних загальних парламентських виборів. Тобто вони вибирають підтримку чинного прем’єр-міністра, авторитет якого у партії є під знаком запитання, а авторитет у країні загалом втрачено». «Це – жахлива перспектива для Лейбористської партії. Якщо прем’єр-міністр зараз пошкутильгає далі, смертельно поранений, але крізь зуби випускаючи останнє дихання, уряд утратить останню нагоду повернути до себе увагу, не кажучи вже про прихильність, виборців. Кінець ще не поряд, але жереб уже кинуто», – підсумовує британське видання.
(Лондон – Прага – Київ)
Угорські партії під час виборчої кампанії до Європарламенту практично ігнорували проблеми ЄС, зазначає газета угорських ділових кіл Figyelő у передовиці: Партії примудрилися провести кампанії від початку до кінця не вимовивши й слова про ЄС… Визнаємо: останні тижні засвідчили, що й в інших країнах у кампаніях домінували внутрішні проблеми. Проте провінціалізм Угорщини особливо вражає. Для виборців залишається таємницею, чого Угорщина прагне осягнути у Європейському Союзі. Можливо, те саме було і п’ять років тому. Але цього разу опозиція мала нагоду вимагати від уряду звіту щодо ЄС… Натомість консервативна опозиційна партія Fidesz зробила все можливе, аби уникнути заяв щодо того, про що саме йшлося, тобто про долю 22 угорських мандатів до Європейського парламенту.
А у Британії вибори відбулися на тлі політичної кризи – у день голосування подав у відставку міністр із проблем зайнятості і пенсій Джеймс Пернел, який водночас закликав піти у відставку і прем’єр-міністра Ґордона Брауна. Щоденник Times зазначає: «Пан Пернел відкрив ворота, і тепер нема виправдання будь-кому іншому, хто відмовляється через них вийти. Чи радше так: питання поставлено. Якщо решта кабінету й впливові пересічні депутати парламенту, котрі, як кажуть, збирають підписи, аби кинути виклик лідеру партії, нині вирішили, не йти слідом, то вони зробили свій вибір щодо наступних загальних парламентських виборів. Тобто вони вибирають підтримку чинного прем’єр-міністра, авторитет якого у партії є під знаком запитання, а авторитет у країні загалом втрачено». «Це – жахлива перспектива для Лейбористської партії. Якщо прем’єр-міністр зараз пошкутильгає далі, смертельно поранений, але крізь зуби випускаючи останнє дихання, уряд утратить останню нагоду повернути до себе увагу, не кажучи вже про прихильність, виборців. Кінець ще не поряд, але жереб уже кинуто», – підсумовує британське видання.
(Лондон – Прага – Київ)