Лондон – Значне число депутатів від панівної у Британії Лейбористської партії готові підтримати заклик до реформи виборчої системи, що його зробив один із чільних міністрів чинного уряду Алан Джонсон. Пропозиція Джонсона стала реакцією на скандал із видатками депутатів нижньої палати британського парламенту. Однак прем’єр-міністр Ґордон Браун вважає зміну системи занадто радикальним кроком.
Міністр охорони здоров’я Алан Джонсон заявив, що прем’єр-міністр Ґордон Браун мав би оголосити загальнонаціональний референдум щодо реформи виборчої системи. Пан Джонсон виступив зі статтею щодо цього у впливовому щоденнику Times. На його думку, прем’єр має дати британцям «справжню радикальну альтернативу» чинній системі, яка дозволила зловживання депутатів із видатками коштом платників податків. Зміна системи дозволила б відновити довіру виборців до парламенту.
Алан Джонсон вважає, що відповідний референдум міг би відбутися у день наступних парламентських виборів. Він заперечив, що заклик до референдуму є часткою його амбіцій змістити Ґордона Брауна з посади лідера Лейбористської партії і стати новим провідником країни. Багато фахівців розглядають Джонсона як потенційного наступника Брауна.
На сьогодні діє система «переможець отримує все»
Алан Джонсон зазначає: «Виборці в усіх інших країнах ЄС ідуть до виборчих урн, не лише знаючи, що мають достатньо влади, аби їхні голоси було враховано, але й з можливістю забезпечити своїм депутатам понад 50 відсотків голосів. Ми у Британії не дозволяємо нашим виборцям мати такий ступінь влади».
Заклик Алана Джонсона підтримав інший міністр уряду – Ед Мілібанд. Уважається, що близько ста депутатів-лейбористів є прихильниками цієї ідеї, і вже існує депутатська група за реформу виборчої системи.
За чинної британської мажоритарної виборчої системи, яку ще називають «переможець отримує все», до парламенту потрапляє кандидат, що набрав у своєму виборчому окрузі просту більшість голосів. Вимоги набрати абсолютну більшість, тобто понад 50 відсотків, нема. Але Джонсон каже, що потрібна специфічна нова система. Він обстоює систему, відому як «альтернативний голос плюс», що її 1998 року запропонувала Незалежна комісія з виборчої реформи. За цієї системи виборець одержує два бюлетені: один для представника з його округу, а другий для партії, якій він віддає перевагу. Більшість мандатів у нижній палаті – Палаті Громад одержували б обрані в округах, але решта були б пропорційно одержані представниками партій залежно від набраних голосів.
Згідно із Джонсоном, зміна виборчої системи була б лише часткою засадничих змін політичної системи, що включали б фіксовану парламентську каденцію (нині час оголошення виборів є прерогативою прем’єр-міністра), реформу верхньої Палати Лордів, перехід більшої влади до парламенту від уряду.
Ініціативу Джонсона вітали, як представники деяких інших партій, так і громадських організацій, що обстоюють парламентську реформу.
Ґордон каже, що важливішим є «очищення»
Але прем’єр-міністр Ґордон Браун, хоча й не виключив реформи взагалі, сказав, що важливо, аби залишався зв’язок між депутатами й їхніми виборчими округами. На його думку, більш важливим нині є зосередитися на «очищенні парламенту». Він наголосив, що депутатам буде запропоновано погодитися на кодекс поведінки, що матиме чинність закону. Він виключив дострокові парламентські вибори внаслідок скандалу.
Також Ґордон Браун зазначив, що відкине будь-які спроби представників його кабінету заохотити його піти з посади прем’єра, якщо лейбористи зазнають нищівної поразки на нинішніх виборах до Європейського парламенту.
(Лондон – Прага – Київ)
Алан Джонсон вважає, що відповідний референдум міг би відбутися у день наступних парламентських виборів. Він заперечив, що заклик до референдуму є часткою його амбіцій змістити Ґордона Брауна з посади лідера Лейбористської партії і стати новим провідником країни. Багато фахівців розглядають Джонсона як потенційного наступника Брауна.
На сьогодні діє система «переможець отримує все»
Алан Джонсон зазначає: «Виборці в усіх інших країнах ЄС ідуть до виборчих урн, не лише знаючи, що мають достатньо влади, аби їхні голоси було враховано, але й з можливістю забезпечити своїм депутатам понад 50 відсотків голосів. Ми у Британії не дозволяємо нашим виборцям мати такий ступінь влади».
Заклик Алана Джонсона підтримав інший міністр уряду – Ед Мілібанд. Уважається, що близько ста депутатів-лейбористів є прихильниками цієї ідеї, і вже існує депутатська група за реформу виборчої системи.
За чинної британської мажоритарної виборчої системи, яку ще називають «переможець отримує все», до парламенту потрапляє кандидат, що набрав у своєму виборчому окрузі просту більшість голосів. Вимоги набрати абсолютну більшість, тобто понад 50 відсотків, нема. Але Джонсон каже, що потрібна специфічна нова система. Він обстоює систему, відому як «альтернативний голос плюс», що її 1998 року запропонувала Незалежна комісія з виборчої реформи. За цієї системи виборець одержує два бюлетені: один для представника з його округу, а другий для партії, якій він віддає перевагу. Більшість мандатів у нижній палаті – Палаті Громад одержували б обрані в округах, але решта були б пропорційно одержані представниками партій залежно від набраних голосів.
Згідно із Джонсоном, зміна виборчої системи була б лише часткою засадничих змін політичної системи, що включали б фіксовану парламентську каденцію (нині час оголошення виборів є прерогативою прем’єр-міністра), реформу верхньої Палати Лордів, перехід більшої влади до парламенту від уряду.
Ініціативу Джонсона вітали, як представники деяких інших партій, так і громадських організацій, що обстоюють парламентську реформу.
Ґордон каже, що важливішим є «очищення»
Але прем’єр-міністр Ґордон Браун, хоча й не виключив реформи взагалі, сказав, що важливо, аби залишався зв’язок між депутатами й їхніми виборчими округами. На його думку, більш важливим нині є зосередитися на «очищенні парламенту». Він наголосив, що депутатам буде запропоновано погодитися на кодекс поведінки, що матиме чинність закону. Він виключив дострокові парламентські вибори внаслідок скандалу.
Також Ґордон Браун зазначив, що відкине будь-які спроби представників його кабінету заохотити його піти з посади прем’єра, якщо лейбористи зазнають нищівної поразки на нинішніх виборах до Європейського парламенту.
(Лондон – Прага – Київ)