Прага – У середу європейська преса чимало пише, зокрема, про початок шестиденного турне президента США на Близький Схід і до Європи; відомий російський політичний аналітик Євген Кисельов намагається збагнути, чи здатна західна людина повною мірою оцінити політичний сенс рішення президента Дмитра Медведєва створити «спеціальну комісію з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії»; на європейському континенті, як і в усьому світі, уважно стежать за розслідуванням трагедії французького літака над Атлантикою.
Барак Обама вирушає в шестиденне турне Близьким Сходом та Європою. «Світ пов’язує з нинішньою місією Барака Обами на Близький Схід великі сподівання», – пише польська Gazeta Wyborcza і наводить слова глави Білого дому з його інтерв’ю перед відльотом до Саудівської Аравії – першої зупинки близькосхідної поїздки: «Сполучені Штати і світ Заходу повинні навчитися краще розуміти іслам. Зрештою, якщо порахувати американських мусульман, то побачимо, що Сполучені Штати є однією з найбільших мусульманських країн на планеті», – наводить газета слова Обами.
Іспанська El Pais пише, що ще ніколи американський президент не грав стільки партій одночасно на геополітичній шаховій дошці. Газета зазначає, що Барак Обама значно переконливіше, ніж Джорд Буш, попередив Ізраїль, що шлях до миру на Близькому Сході пролягає через створення двох держав. Проблема в тому, продовжує газета, що дружнього попередження чи «м’якої сили» навряд чи буде достатньо, щоб переконати ізраїльських керівників.
Про одне рішення Медведєва, яке дуже нагадало Сталіна
Відомий московський політичний аналітик Євген Кисельов запитує в газеті Moscow Times: чи здатна західна людина повною мірою оцінити політичний смисл рішення президента Росії Дмитра Медведєва створити спеціальну комісію «з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії»? Цей крок Медведєва нагадав журналісту ініціативу, з якою 1950 року виступив Йосип Сталін. Тоді закордонні спостерігачі ніяк не могли збагнути, чому «вождь усіх часів і народів» у такий важкий для країни повоєнний час організував грандіозну публічну дискусію про... марксистський підхід до мовознавства.
Та повертаючись до ініціативи Медведєва, журналіст у Moscow times зазначає, що найбільшим «фальсифікатором» історії, звичайно ж, завжди був Кремль. Так було за Сталіна, так може статися й зараз. В кожному разі, автор не розуміє, чому в деяких сучасних підручниках Росії Сталіна називають «ефективним менеджером», а масові репресії – ледве не єдиним способом вирішити колосальні економічні й оборонні проблеми.
Важко позбутися відчуття, закінчує автор, що в питаннях історії Дмитро Медведєв іде в фарватері свого попередника Путіна. Цим він зайвий раз демонструє, хто й надалі в Росії головний.
Причину трагедії в Атлантиці знає австрійський пілот?
Багато уваги європейська преса приділяє трагедії над Атлантикою літака французьких авіаліній.
Зокрема, швейцарська Le Temps, посилаючись на міністра оборони Бразилії, пише, що виявлені напередодні в 1100 кілометрах від бразильського узбережжя уламки належать, безумовно, Аеробусу А330 авіакомпанії Air France.
Втім, попри перший успіх у пошуках, вважають експерти, розслідування трагедії може виявитися надзвичайно складним, зазначає видання. Спершу належить зібрати з поверхні океану фрагменти літака, потім дістати з дна океану все, що вдасться, в тому числі чорні ящики, без яких практично неможливо з’ясувати причини катастрофи.
Та щоб підняти з глибини 3-4 кілометрів бортові самописці, слід визначити місце падіння літака з точністю до хоча б кількох кілометрів.
Єдиний французький науковий центр, що має апаратуру для подібних робіт – Ifremer – уже відправив свого підводного човна Nautile, а також робот Victor до зони пошуку. Та навіть із таким обладнанням рятувальні роботи можуть серйозно затягнутися, пише швейцарська газета.
На думку австрійського пілота Рудольфа Новака (з ним розмовляв кореспондент Die Presse), до катастрофи літака призвів, найвірогідніше, ланцюг фатальних помилок. І справа тут не в блискавці чи турбулентності, каже він. Пілот, який літав на такому ж аеробусі, запевняє, що знає, чому лайнер безслідно зник із екранів радарів і не зміг подати міжнародний радіосигнал біди: під час перебування над Атлантикою ці аеробуси використовують короткі частоти, а тому на землі цей сигнал ніхто б не прийняв, вважає австрійський пілот Рудольф Новак.
(Прага – Київ)
Іспанська El Pais пише, що ще ніколи американський президент не грав стільки партій одночасно на геополітичній шаховій дошці. Газета зазначає, що Барак Обама значно переконливіше, ніж Джорд Буш, попередив Ізраїль, що шлях до миру на Близькому Сході пролягає через створення двох держав. Проблема в тому, продовжує газета, що дружнього попередження чи «м’якої сили» навряд чи буде достатньо, щоб переконати ізраїльських керівників.
Про одне рішення Медведєва, яке дуже нагадало Сталіна
Відомий московський політичний аналітик Євген Кисельов запитує в газеті Moscow Times: чи здатна західна людина повною мірою оцінити політичний смисл рішення президента Росії Дмитра Медведєва створити спеціальну комісію «з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії»? Цей крок Медведєва нагадав журналісту ініціативу, з якою 1950 року виступив Йосип Сталін. Тоді закордонні спостерігачі ніяк не могли збагнути, чому «вождь усіх часів і народів» у такий важкий для країни повоєнний час організував грандіозну публічну дискусію про... марксистський підхід до мовознавства.
Та повертаючись до ініціативи Медведєва, журналіст у Moscow times зазначає, що найбільшим «фальсифікатором» історії, звичайно ж, завжди був Кремль. Так було за Сталіна, так може статися й зараз. В кожному разі, автор не розуміє, чому в деяких сучасних підручниках Росії Сталіна називають «ефективним менеджером», а масові репресії – ледве не єдиним способом вирішити колосальні економічні й оборонні проблеми.
Важко позбутися відчуття, закінчує автор, що в питаннях історії Дмитро Медведєв іде в фарватері свого попередника Путіна. Цим він зайвий раз демонструє, хто й надалі в Росії головний.
Причину трагедії в Атлантиці знає австрійський пілот?
Багато уваги європейська преса приділяє трагедії над Атлантикою літака французьких авіаліній.
Зокрема, швейцарська Le Temps, посилаючись на міністра оборони Бразилії, пише, що виявлені напередодні в 1100 кілометрах від бразильського узбережжя уламки належать, безумовно, Аеробусу А330 авіакомпанії Air France.
Втім, попри перший успіх у пошуках, вважають експерти, розслідування трагедії може виявитися надзвичайно складним, зазначає видання. Спершу належить зібрати з поверхні океану фрагменти літака, потім дістати з дна океану все, що вдасться, в тому числі чорні ящики, без яких практично неможливо з’ясувати причини катастрофи.
Та щоб підняти з глибини 3-4 кілометрів бортові самописці, слід визначити місце падіння літака з точністю до хоча б кількох кілометрів.
Єдиний французький науковий центр, що має апаратуру для подібних робіт – Ifremer – уже відправив свого підводного човна Nautile, а також робот Victor до зони пошуку. Та навіть із таким обладнанням рятувальні роботи можуть серйозно затягнутися, пише швейцарська газета.
На думку австрійського пілота Рудольфа Новака (з ним розмовляв кореспондент Die Presse), до катастрофи літака призвів, найвірогідніше, ланцюг фатальних помилок. І справа тут не в блискавці чи турбулентності, каже він. Пілот, який літав на такому ж аеробусі, запевняє, що знає, чому лайнер безслідно зник із екранів радарів і не зміг подати міжнародний радіосигнал біди: під час перебування над Атлантикою ці аеробуси використовують короткі частоти, а тому на землі цей сигнал ніхто б не прийняв, вважає австрійський пілот Рудольф Новак.
(Прага – Київ)