Брюссель – Хабарництво залишається найпоширенішим лихом багатьох країн світу та найбільше нині від нього страждає найбідніше населення. Такий основний висновок оприлюдненого сьогодні так званого «Глобального корупційного барометра». Цей звіт, оснований на опитуваннях десятків тисяч громадян 69 країн світу, видається щорічно зусиллями організації Transparency International.
Нинішнє дослідження також виявило, що через фінансову кризу, породжену недосконалим регулюванням та недостатньою відповідальністю перед суспільством, люди стали більш розсудливими.
Згідно з поясненнями директора Transparency International по європейському та центральноазійському регіону Міклоша Маршалла, все це є не лише причиною слабкого нагляду з боку влади, але й сумнівними методами роботи банків та інших фінансових установ за останні декілька років.
У інтерв’ю Радіо Свобода він повідомив, що громадяни більшості країн насамперед мали тенденцію вважати хабарництво наслідком слабкої влади. Нині їх довіра помітно впала ще й до представників приватних підприємств та установ.
«З багатьох причин, населення нині менше, ніж багато років тому, довіряє приватному сектору, – каже Міклош Маршалл. – Для цього сектора це є важливим сигналом. Отже, люди не тільки невдоволені корупцією у державному секторі, а й все більше визнають відповідальність за це ще й приватного сектора».
Політичні партії – найбільш корумповані вітчизняні установи
Половина опитаних представниками Transparency International упевнені у тому, що приватники у їхніх країнах корумповані та здатні використовувати хабарі, щоб маніпулювати державними рішеннями. Особливо це стосується пострадянських країн, або, як значиться у звіті, «нових незалежних держав». Так само, як і приватний сектор, опитувані сприймають і політичні партії, вважаючи їх найбільш корумпованими вітчизняними установами.
Щодо дрібного хабарництва, то тут знову особливо помітні країни-колишні республіки Радянського Союзу. Згідно зі звітом, найбільш враженими цим лихом є Вірменія та Азербайджан, що прирівнюються із Угандою, Камбоджею та Сьєрра-Леоне.
Як свідчить Барометр Transparency International, від 29 до 49 відсотків опитаних вірменів, азербайджанців та росіян називають дрібне хабарництво у числі найбільших лих їхніх країн.
«Якщо ми поставимо пряме запитання, на кшталт, «ти, як громадянин, або твої родичі: чи давав ти хабара протягом останнього року? Так чи ні?» «Так» у Азербайджані скажуть 46 відсотків. У Вірменії – 43. За загальною оцінкою, це 13 відсотків населення, а це свідчить, що у обох країнах корупція – це ендемія», – коментує представник Transparency International Міклош Маршалл.
Більшість опитуваних також переконані, що не мають законних важелів для боротьби з корупцією та дрібним хабарництвом. Представники правових установ у багатьох країнах вважаються теж корумпованими, бо «стоять за спиною» у приватного сектора.
В перебігу опитування з'ясовували, чи платили б люди дорожче за товар, якби знали, що його виробляють на вільних від корупції підприємствах. Половина опитуваних дала ствердну відповідь.
(Брюссель – Київ – Прага)
Згідно з поясненнями директора Transparency International по європейському та центральноазійському регіону Міклоша Маршалла, все це є не лише причиною слабкого нагляду з боку влади, але й сумнівними методами роботи банків та інших фінансових установ за останні декілька років.
У інтерв’ю Радіо Свобода він повідомив, що громадяни більшості країн насамперед мали тенденцію вважати хабарництво наслідком слабкої влади. Нині їх довіра помітно впала ще й до представників приватних підприємств та установ.
«З багатьох причин, населення нині менше, ніж багато років тому, довіряє приватному сектору, – каже Міклош Маршалл. – Для цього сектора це є важливим сигналом. Отже, люди не тільки невдоволені корупцією у державному секторі, а й все більше визнають відповідальність за це ще й приватного сектора».
Політичні партії – найбільш корумповані вітчизняні установи
Половина опитаних представниками Transparency International упевнені у тому, що приватники у їхніх країнах корумповані та здатні використовувати хабарі, щоб маніпулювати державними рішеннями. Особливо це стосується пострадянських країн, або, як значиться у звіті, «нових незалежних держав». Так само, як і приватний сектор, опитувані сприймають і політичні партії, вважаючи їх найбільш корумпованими вітчизняними установами.
Щодо дрібного хабарництва, то тут знову особливо помітні країни-колишні республіки Радянського Союзу. Згідно зі звітом, найбільш враженими цим лихом є Вірменія та Азербайджан, що прирівнюються із Угандою, Камбоджею та Сьєрра-Леоне.
Як свідчить Барометр Transparency International, від 29 до 49 відсотків опитаних вірменів, азербайджанців та росіян називають дрібне хабарництво у числі найбільших лих їхніх країн.
«Якщо ми поставимо пряме запитання, на кшталт, «ти, як громадянин, або твої родичі: чи давав ти хабара протягом останнього року? Так чи ні?» «Так» у Азербайджані скажуть 46 відсотків. У Вірменії – 43. За загальною оцінкою, це 13 відсотків населення, а це свідчить, що у обох країнах корупція – це ендемія», – коментує представник Transparency International Міклош Маршалл.
Більшість опитуваних також переконані, що не мають законних важелів для боротьби з корупцією та дрібним хабарництвом. Представники правових установ у багатьох країнах вважаються теж корумпованими, бо «стоять за спиною» у приватного сектора.
В перебігу опитування з'ясовували, чи платили б люди дорожче за товар, якби знали, що його виробляють на вільних від корупції підприємствах. Половина опитуваних дала ствердну відповідь.
(Брюссель – Київ – Прага)