Прага – Хоча голова Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу сумнівається в тому, що ЄС допоможе Україні погасити газові борги перед Росією, це питання будуть обговорювати на саміті ЄС у Брюсселі 18–19 червня. Італійський енергетичний оглядач Федеріко Бордонаро вважає, що ЄС міг би втрутитися в газові стосунки Києва і Москви, якщо знайде спосіб остаточно примирити сторони. Про це аналітик з Центру з питань енергетичної безпеки equilibri.net сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.
– Чому Італія підтримала пропозицію Росії винести «українське питання» на саміт ЄС?
– Італійський уряд вважає Росію стратегічним партнером із двох причин. По-перше, в Італії пам’ятають, що ще з радянських часів Росія була надійним постачальником газу. І так було до газової кризи з Україною. В Італії далі вважають, передовсім через вплив енергетичної компанії «ЕНІ», що Росія і в майбутньому буде одним із головних джерел енергопостачання, тому ця країна заслуговує на ставлення як до стратегічного партнера. По-друге, Італія скептично ставиться до спроможності ЄС проводити ефективну спільну енергетичну політику. Тому, хоча протягом останніх двох-трьох років італійська дипломатія і говорила про потребу спільної європейської політики, на практиці Італія укладала двосторонні енергетичні угоди з Росією, Лівією, Казахстаном. На мою думку, особливо це стосувалося Росії.
– Чи ЄС, де чимало громадян цього року вже мерзли через російсько-український газовий конфлікт, все-таки має шукати гроші для врегулювання боргової суперечки?
– Буде багато голосів проти. У нас у Європі часи фінансово-економічної кризи, і багато хто знизає плечима, коли постане питання про оплату українських боргів. Але це все-таки можливо, якщо буде дорожня карта до остаточного врегулювання українсько-російського газового конфлікту. Лише тоді це матиме сенс. Якщо буде йтися лише про латання тимчасових дірок, то не варто за це братися.
– Чи йдеться про допомогу Україні, як це подає російська сторона, чи про щось інше?
– «Газпром» каже: якщо Україна не заплатить 5 мільярдів доларів боргу, то Росія буде діяти відповідно. Це означає загрозу нової газової кризи і, можливо, перекриття вентилю. Щоб Росія погрожувала, а європейці за це платили – це те, чого Росія може хотіти, а європейці цього не можуть прийняти. Хіба що вони знайдуть спосіб, як розв’язати конфлікт остаточно. Інакше або Росія, або Україна в майбутньому будуть нас шантажувати.
– Як запобігти повторенню кризи?
– Я вважаю, що в ЄС є два способи. Один – допомогти Україні впоратися з боргом перед Росією за допомогою чіткої дорожньої карти. Друге рішення – диверсифікувати джерела поставок. Італійський прем’єр Берлусконі підтримує проект «Південний потік», а Німеччина – «Північний потік». Ці два проекти можуть бути альтернативою українській газотранспортній системі. Напевно, це означатиме проблеми для України, але дуже зменшить ризик для Західної Європи.
(Прага – Київ)
– Чому Італія підтримала пропозицію Росії винести «українське питання» на саміт ЄС?
– Італійський уряд вважає Росію стратегічним партнером із двох причин. По-перше, в Італії пам’ятають, що ще з радянських часів Росія була надійним постачальником газу. І так було до газової кризи з Україною. В Італії далі вважають, передовсім через вплив енергетичної компанії «ЕНІ», що Росія і в майбутньому буде одним із головних джерел енергопостачання, тому ця країна заслуговує на ставлення як до стратегічного партнера. По-друге, Італія скептично ставиться до спроможності ЄС проводити ефективну спільну енергетичну політику. Тому, хоча протягом останніх двох-трьох років італійська дипломатія і говорила про потребу спільної європейської політики, на практиці Італія укладала двосторонні енергетичні угоди з Росією, Лівією, Казахстаном. На мою думку, особливо це стосувалося Росії.
– Чи ЄС, де чимало громадян цього року вже мерзли через російсько-український газовий конфлікт, все-таки має шукати гроші для врегулювання боргової суперечки?
– Буде багато голосів проти. У нас у Європі часи фінансово-економічної кризи, і багато хто знизає плечима, коли постане питання про оплату українських боргів. Але це все-таки можливо, якщо буде дорожня карта до остаточного врегулювання українсько-російського газового конфлікту. Лише тоді це матиме сенс. Якщо буде йтися лише про латання тимчасових дірок, то не варто за це братися.
– Чи йдеться про допомогу Україні, як це подає російська сторона, чи про щось інше?
– «Газпром» каже: якщо Україна не заплатить 5 мільярдів доларів боргу, то Росія буде діяти відповідно. Це означає загрозу нової газової кризи і, можливо, перекриття вентилю. Щоб Росія погрожувала, а європейці за це платили – це те, чого Росія може хотіти, а європейці цього не можуть прийняти. Хіба що вони знайдуть спосіб, як розв’язати конфлікт остаточно. Інакше або Росія, або Україна в майбутньому будуть нас шантажувати.
– Як запобігти повторенню кризи?
– Я вважаю, що в ЄС є два способи. Один – допомогти Україні впоратися з боргом перед Росією за допомогою чіткої дорожньої карти. Друге рішення – диверсифікувати джерела поставок. Італійський прем’єр Берлусконі підтримує проект «Південний потік», а Німеччина – «Північний потік». Ці два проекти можуть бути альтернативою українській газотранспортній системі. Напевно, це означатиме проблеми для України, але дуже зменшить ризик для Західної Європи.
(Прага – Київ)