Європейська Комісія: фінанси потребують нагляду!

Брюссель – Відтоді, як банки та інші фінансові установи світу почало лихоманити через кризу, виникла ідея централізованого нагляду за цим сектором. Створити план системи попередження нових ризиків на ринку фінансів Європи Єврокомісія попросила досвідченого французького фінансиста Жака де Ларозьє. Його група експертів підготувала пропозиції, які жваво привітала частина лідерів Євросоюзу. Повну підтримку цього плану висловила і Єврокомісія, яка у середу оприлюднила цей документ, що став називатися «рапортом Ларозьє».
«Рапорт Ларозьє» – зведення пропозицій, як на основі існуючих інструментів та європейських законів створити систему нагляду та запобігання можливим ризикам для стабільності ринку фінансів. Мова йде про те, що нинішня криза виявила, якою крихкою може бути стабільність фінансової системи. Упродовж десятиріч банкіри великих національних фінансових структур стежили виключно за стабільністю цін. Тим часом, поза увагою залишалося все те, що відбувається у, так би мовити, світовому фінансовому океані. Ларозьє відзначає, що нині національним банкам настав час зайнятися саме стабільністю всієї фінансової системи.

Поміж пропозиціями колишнього голови Banque de France та колишнього генерального директора Європейського центробанку Жака де Ларозьє, є зокрема, створення Європейської ради з системних ризиків. Її завданням буде ідентифікувати «на зародковому ступені» нагромадження ризиків у тій, чи іншій частині системи фінансів Європи.

Рада з системних ризиків, мов «матрос на щоглі»


Коментуючи діяльність цієї наглядової структури, голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу зазначає, що «Європа мусить показати колективну політичну волю у подоланні майбутніх системних ризиків до того, як вони виходять з-під контролю. Цей нагляд здійснюватиметься на макрорівні через Європейську раду з системних ризиків, котра оцінюватиме ризики для фінансової системи загалом».

Тобто, це буде щось на зразок матроса, який, перебуваючи на верхівці щогли корабля, заздалегідь попереджає всіх про наближення небезпеки.

Наприклад, ця наглядова рада щоразу битиме на сполох, коли, скажімо, банки Східної Європи масово видаватимуть кредити в іноземній валюті. А згодом, наприклад, через падіння курсу місцевих грошей, у системі виплат цих кредитів, може настати дисбаланс. У подібному випадку Європейська рада з системних ризиків готуватиме поради уряду цієї країни, чи країн Євросоюзу, щоб подібні дії не призвели до нових банківських дефолтів.

Голова Комісії Євросоюзу також зазначив, що реформувати наглядову фінансову систему слід саме тепер. «Або зараз, або ніколи», – декілька разів повторив Жозе Мануель Баррозу. Єдине, з чим він незгодний у «рапорті Ларозьє», – це дата введення в дію нових механізмів. «Я пропоную не 2012 рік, як зазначено у рапорті, а 2010, бо часу на роздуми немає», – каже він.

«Фінансовий ринок був одним із рушіїв росту європейської економіки ще від початку 90-х, коли його сформували, – коментує комісар з питань економічної та монетарної політики Хоакін Альмунья. – Проте саме фінансовий ринок і заблокував економіку наприкінці минулого року».

Пояснюючи необхідність створення ради з системних ризиків, єврокомісар Альмунья каже, що «це не буде централізацією влади. Її робота здійснюватиметься на базі партнерства між національними наглядовими органами та новою загальноєвропейською системою нагляду».

Презентацію перервала пожежна сигналізація

Комісар з питань внутрішнього ринку та послуг Чарлі МакКріві, який також був учасником презентації «рапорту Ларозьє», зазначив: «Нагляд над фінансами Європи не йшов у ногу із ритмом інтеграції європейських ринків. Криза показала, що нинішня система повільно реагує і не адаптована до єдиного європейського ринку фінансових послуг».

За пропозицією Ларозьє, керуватиме Європейською радою з системних ризиків голова Європейського центрального банку. До її складу входитимуть представники Єврокомісії, нацбанків та урядів 27-ми країн ЄС.

Презентація «Рапорту Ларозьє», цього результату кількамісячної роботи групи експертів під керівництвом Жака де Ларозьє, була перервана протипожежною сиреною. Як і минулого тижня, всі працівники Єврокомісії були терміново евакуйовані. Щоправда, цього разу причиною був не вогонь, а вода: сигналізація спрацювала через аварію під час робіт на опалювальній системі споруди, яку ще називають «Берлемонт».

(Брюссель – Прага – Київ)