Лондон – На виборах до Європарламенту на початку червня малі партії, що не мають представництва у британському парламенті, можуть здобути перевагу від скандалу, який не вщухає навколо видатків депутатів нижньої палати британського законодавчого органу. Обурення виборців з приводу того, на що витрачали депутати кошти платників податків, може призвести до їх відмови від голосування, завдяки чому маргінальні сили можуть здобути місця в європейському представницькому органі.
У Британії виборча кампанія до Європейського парламенту проходить на тлі найбільшої в сучасній історії кризи парламентаризму. Після оприлюднення однією з газет деталей видатків депутатів громадським коштом, прості британці досі не можуть оговтатися від шоку. Депутати повертали собі гроші з кишені платників податків за облаштування других домівок й виплату іпотек, харчування і поїздки, не пов’язані прямо з виконанням службових обов’язків. Хоча більшість видатків були у межах правил, які самі ж депутати й ухвалювали, дехто явно зловживав духом цих правил.
Тож на європейських виборах партії, що представлені у парламенті, чекає реакція обурених виборців, а найбільшою жертвою, як передбачають, стане панівна Лейбористська партія. Згідно із деякими прогнозами, вона може посісти безпрецедентно низьке для себе четверте місце, що потягне за собою непередбачувані для неї наслідки. Опозиційна Консервативна і третя за величиною Ліберально-демократична партії постраждають дещо
менше – як очікується, перша з них загалом вийде переможцем.
«Усі вони являють собою одну команду розкрадачів пирога»
Ось що говорять виборці у Лондоні.
– Думаю, цього разу я проголосую інакше, через те, що мої гроші розтринькують. Це просто скандал!
– Це справді – фіаско. Це – ганьба. Це абсолютно точно позначиться на тому, як я голосуватиму.
– Можливо, я зовсім не голосуватиму. Не знаю, добре це чи погано, але нині я маю такі почуття. Ліберали, лейбористи, консерватори – усі вони являють собою одну команду розкрадачів пирога.
Натомість від розчарування виборців у політичній системі перевагу здобудуть маленькі партії. Однією з них є Партія незалежності Сполученого Королівства, що виступає на антиєвропейській платформі, обстоюючи вихід Британії з ЄС. Її гаслом у цій кампанії є «вільна торгівля і дружба» з європейськими сусідами, але не політичний союз.
А найбільше від кризи може виграти крайня права Британська національна партія, що може навіть відкинути лейбористів на четверте місце. Ця партія виступає з антиіміграційних, ксенофобських позицій. Вона використовує невдоволення багатьох британців втратою робочих місць у час економічної кризи, які, як вони вважають, у них відбирають іммігранти. До речі, ця партія також вимагає поліційного розслідування справи з видатками.
Інша група називається «Ні – ЄС, Так – демократії». Вона взагалі виступає проти ідеї існування професійних політиків. Один із її кандидатів – Роберт Ґріффітс каже, що, якщо його оберуть, то він взагалі не з’явиться у, як він його називає, «псевдопарламенті» у Брюсселі і Страсбурзі.
Різні партії з різними назвами, але всіх об’єднує бажання взяти верх на кризі з видатками. І це лякає великі партії на цих європейських виборах.
(Лондон – Прага – Київ)
Тож на європейських виборах партії, що представлені у парламенті, чекає реакція обурених виборців, а найбільшою жертвою, як передбачають, стане панівна Лейбористська партія. Згідно із деякими прогнозами, вона може посісти безпрецедентно низьке для себе четверте місце, що потягне за собою непередбачувані для неї наслідки. Опозиційна Консервативна і третя за величиною Ліберально-демократична партії постраждають дещо
менше – як очікується, перша з них загалом вийде переможцем.
«Усі вони являють собою одну команду розкрадачів пирога»
Ось що говорять виборці у Лондоні.
– Думаю, цього разу я проголосую інакше, через те, що мої гроші розтринькують. Це просто скандал!
– Це справді – фіаско. Це – ганьба. Це абсолютно точно позначиться на тому, як я голосуватиму.
– Можливо, я зовсім не голосуватиму. Не знаю, добре це чи погано, але нині я маю такі почуття. Ліберали, лейбористи, консерватори – усі вони являють собою одну команду розкрадачів пирога.
Натомість від розчарування виборців у політичній системі перевагу здобудуть маленькі партії. Однією з них є Партія незалежності Сполученого Королівства, що виступає на антиєвропейській платформі, обстоюючи вихід Британії з ЄС. Її гаслом у цій кампанії є «вільна торгівля і дружба» з європейськими сусідами, але не політичний союз.
А найбільше від кризи може виграти крайня права Британська національна партія, що може навіть відкинути лейбористів на четверте місце. Ця партія виступає з антиіміграційних, ксенофобських позицій. Вона використовує невдоволення багатьох британців втратою робочих місць у час економічної кризи, які, як вони вважають, у них відбирають іммігранти. До речі, ця партія також вимагає поліційного розслідування справи з видатками.
Інша група називається «Ні – ЄС, Так – демократії». Вона взагалі виступає проти ідеї існування професійних політиків. Один із її кандидатів – Роберт Ґріффітс каже, що, якщо його оберуть, то він взагалі не з’явиться у, як він його називає, «псевдопарламенті» у Брюсселі і Страсбурзі.
Різні партії з різними назвами, але всіх об’єднує бажання взяти верх на кризі з видатками. І це лякає великі партії на цих європейських виборах.
(Лондон – Прага – Київ)