Німеччина – Горст Келер, якого цими днями делегати Федеральних зборів обрали на другий президентський термін, закликав запровадити більше прямої демократії. Зокрема, він виступив за обрання президента безпосередньо громадянами країни.
За результатами голосування, Горст Келер отримав 613 голосів – це мінімум, який йому потрібно було набрати, щоб перемогти своїх суперників. Цього разу за найвищу державну посаду в Німеччині, крім Келера, змагалися також політолог Ґезіна Шван, котра була кандидатом від соціал-демократів, і актор Петер Зодан – його висунула Ліва партія. Попри мінімальну перевагу, на другий президентський термін Келера обрали вже під час першого туру.
Відразу після свого повторного обрання Келер закликав запровадити в Німеччині ще більше демократії. «Дистанція між громадянами й політиками – це те, чим нам варто зайнятися», – сказав 66-річний президент у телеефірі Другого каналу німецького телебачення – ZDF. На його переконання, відповіддю тут можуть слугувати певні форми прямої демократії. При цьому, додав він, пряме обрання федерального президента не повинно більше залишатися табу. «Я хочу, щоб ми розпочали дискусію навколо цього питання», – заявив Келер.
Політики проти прямого обрання президента
Президента в Німеччині обирають Федеральні збори, які складаються з депутатів Бундестагу і такої самої кількості делегатів, відряджених земельними парламентами, – загалом близько 1200 осіб. Більшість німецьких політиків скептично поставилися до пропозиції Келера запровадити в Німеччині пряме обрання глави держави, але водночас підтримали його ініціативу створити механізм всенародного опитування з тих чи інших важливих питань.
Голова парламенту Норберт Ламмерт в інтерв’ю радіостанції Deutschlandfunk застеріг, що пряме обрання президента – при одночасному непрямому обранні всіх інших конституційних органів за винятком Бундестагу – серйозно змінило б політичну архітектуру Федеративної Республіки. У зв’язку з цим він звернув увагу на небезпеку зсуву політичної ваги, якщо президента обиратиме народ, а канцлера - парламент.
(Німеччина – Прага – Київ)
Відразу після свого повторного обрання Келер закликав запровадити в Німеччині ще більше демократії. «Дистанція між громадянами й політиками – це те, чим нам варто зайнятися», – сказав 66-річний президент у телеефірі Другого каналу німецького телебачення – ZDF. На його переконання, відповіддю тут можуть слугувати певні форми прямої демократії. При цьому, додав він, пряме обрання федерального президента не повинно більше залишатися табу. «Я хочу, щоб ми розпочали дискусію навколо цього питання», – заявив Келер.
Політики проти прямого обрання президента
Президента в Німеччині обирають Федеральні збори, які складаються з депутатів Бундестагу і такої самої кількості делегатів, відряджених земельними парламентами, – загалом близько 1200 осіб. Більшість німецьких політиків скептично поставилися до пропозиції Келера запровадити в Німеччині пряме обрання глави держави, але водночас підтримали його ініціативу створити механізм всенародного опитування з тих чи інших важливих питань.
Голова парламенту Норберт Ламмерт в інтерв’ю радіостанції Deutschlandfunk застеріг, що пряме обрання президента – при одночасному непрямому обранні всіх інших конституційних органів за винятком Бундестагу – серйозно змінило б політичну архітектуру Федеративної Республіки. У зв’язку з цим він звернув увагу на небезпеку зсуву політичної ваги, якщо президента обиратиме народ, а канцлера - парламент.
(Німеччина – Прага – Київ)