Здоров’я школярів. Наскільки ретельно і кваліфіковано лікарі обстежують школярів?

Медогляди в школах

Близько місяця співробітники київської прокуратури перевіряли, як проводять медогляди в тридцяти закладах середньої освіти столиці. Виявилося, що під час щорічних медичних перевірок лікарі обстежували учнів лише п’ятих, дев’ятих та одинадцятих класів, зазначає Дмитро Соляник, перший помічний прокурора Києва. «Виявлено ряд хронічних захворювань, на які раніше не звертали уваги. Такі категорії дітей повинні проходити щорічний огляд у всіх класах. Проводитимуть ці огляди педіатри, терапевти, окулісти, стоматологи».

У киянки Тетяни двоє тринадцятирічних дітей-школярів мають проблеми з органами травлення. Мати вважає, що безкоштовним дієтичним харчуванням мають бути забезпечені не лише учні молодших класів (як це є зараз), але й старшокласники, а огляди мають проводити щороку. «Моїм дітям потрібна дієтичне харчування, школа цього не дає, хоча вони мають довідку від лікаря. В їдальні всім готують однакову їжу, і дієтичною її не назвеш. А з такими захворюваннями потрібне легке харчування з невеличкими проміжками часу між прийомами їжі. Медоглядів у нашій школі взагалі немає, підготовчих або неосновних груп із фізкультури – також».

Стан здоров’я українських школярів є дуже поганим, констатує доктор медичних наук, професор Геннадій Апанасенко. І ніякі медогляди, навіть найбільш ретельні, ситуацію не поліпшать, вважає він. «Огляди нічого не вирішують, адже після них має йти основне лікування. Головна ж проблема здоров’я дітей - це відсутність нормального, правильного фізичного виховання», - запевняє професор.

Оздоровчі процедури для школярів Дніпропетровська

Великий мегаполіс із його ритмом життя не додає здоров’я нікому, в тому числі й дітям. А якщо йдеться про такий промисловий центр, як Дніпропетровськ, ризик занедужати зростає. Зокрема, захворіти на сколіоз. Як і з цим вирішили боротися, розповідає кореспондентка Радіо «Свобода» Юлія Рацибарська. «Неправильне сидіння за партою, години за комп’ютером, мало руху — і чи не в кожного третього школярика лікарі виявляють сколіотичну поставу. В подальшому це може призвести до складних хвороб не тільки опорно-рухової, а й нервової системи.

Відтепер усі школярі Дніпропетровська від другого до четвертого класів мусять навчитися плавати двома стилями. На це виділили 24 академічні години на рік. Плавання як обов’язкова шкільна дисципліна – програма унікальна і не з дешевих. Фінансування, а це сотні тисяч гривень, виділили з міського бюджету. Заняття вже дають перші результати. Чимало дітей, кажуть лікарі, не тільки навчилися триматися на воді, поліпшили поставу, а й позбавились певних психологічних проблем, та комплексів. Батьки теж задоволені, адже після басейну діти менше хворіють».

Системна медична опіка над школярами в Україні та закордоном

Кожна держава Євросоюзу має свої правила нагляду за здоров’ям школярів. Проте щорічно здійснюється обов’язковий медичний огляд дітей усіх вікових груп, а також існують програми запровадження здорового харчування, розповідає брюссельський кореспондент Радіо «Свобода» Віталій Єремица. «Для боротьби з проблемами травлення та ожирінням, яким у Євросоюзі страждає аж 22 мільйони дітей, Єврокомісія нещодавно запропонувала систему безкоштовної роздачі в школах фруктів та овочів. На цю програму мають намір виділяти 90 мільйонів євро щорічно. Прикладом для наслідування стала Британія: її уряд збільшив дотації на забезпечення шкільних їдалень, проте виключно на придбання овочів та фруктів. Крім того, у британських школах зі столів у їдальнях зникли пляшки з кетчупом, майонезом та солонки.

Інша загальноєвропейська програма пов’язана із заохоченням дітей до споживання молока та молочних продуктів. Для цього Євроустанови розробили цілу систему співпраці представників аграрного сектору, медиків та освітян. Крім цього, у сфері охорони здоров’я школярів країн Європи є ще й ціла система спеціалізованих служб, на кшталт бельгійських, так званих, «психо-медико-соціальних центрів». Їх завдання полягає в професійному супроводі та допомозі батькам, школярам та педагогам у сфері охорони здоров’я дітей».

В Україні ж системної медичної опіки над школярами нема, каже Валерій Івасюк, колишній заступник міністра охорони здоров’я України. Фельдшерами та медсестрами ще два десятки років тому були забезпечені як столичні, так і сільські навчальні заклади. Це дозволяло виявити недуги на ранній стадії. «Згідно з офіційною статистикою, 95 - 97% школярів підліткового віку є хронічно хворими. Це не тільки сколіози, не тільки вади розвитку рухової, кісткової системи, м’язів, а в першу чергу надзвичайно високий рівень серцево-судинних захворювань, інфекційних захворювань». Зараз же за браком лікарів медичні огляди просто нема кому проводити, (особливо це стосується сільських шкіл), говорить Валерій Івасюк. Він упевнений, що в школі має бути лікар, до якого можуть звернутися батьки дитини чи сам школяр.

Щорічні медичні огляди у школах - річ мало ефективна, оскільки проводяться вони поспіхом, формально і не надто ретельно, вважає колишній міністр охорони здоров’я Микола Поліщук. На його думку, необхідно змінити саму систему обстеження учнів. «Дуже важливо, щоб була первинна медико-санітарна допомога, був лікар загальної сімейної практики, який би контролював сім’ю, родину, відслідковував здоров’я кожного. А от такі «набіги» в школи раз у рік нічого не дають».