Рим – Понад 10 років триває масовий виїзд українських громадян за кордон на роботу. Новітню еміграцію вважають найбільшим інвестором в українську економіку. Але заробітчани – це не лише грошові перекази у євро чи доларах, а насамперед – живі люди, котрі потребують соціального захисту та належної уваги з боку рідної держави. Щоб засвідчити турботу українського уряду про мігрантів, до Рима прибула делегація на чолі з Олександрою Кужель, головою держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва. На зустрічі з українською громадою йшлося про оподаткування прибутків заробітчан та їхнє пенсійне забезпечення в Україні.
54-літня Марія Очич 10 років працює на Апеннінах. Думки про майбутню пенсію її дуже хвилюють, оскільки жінка, як і багато її співвітчизників за кордоном, не знає, яким чином їй будуть нараховувати ці та інші соціальні виплати. Вона говорить: «Я думаю, що загальна пенсія повинна включати наші роки роботи в Україні і робочий стаж в Італії. Якщо я працюю легально, уряд має добитися, щоб внески, які я сплачую в Італії, були доплюсовані до українського пенсійного стажу».
Така одна пенсія з урахуванням двох стажів можлива буде лише за умови, коли Україна та Італія ухвалять Угоду про пенсійне забезпечення, подібна до тієї, котра вже діє з Іспанією і готова до підписання з Португалією.
Як зауважили київські посадовці, трудові мігранти в Італії, легальні чи нелегальні, фактично позбавлені пенсійного захисту при поверненні в Україну. Тому нелегальним мігрантам уряд пропонує долучатися до системи добровільного пенсійного страхування, вибираючи розмір грошового внеску, від чого залежатиме розмір майбутньої пенсії.
Голова правління Пенсійного фонду України Олексій Зарудний повідомив, що нині значно спрощена бюрократична процедура долучення до участі у пенсійній системі. «Сьогодні можна сплачувати внески не лише за поточний період, але й за увесь період дії «Закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тобто з 1 січня 2004 року. Якщо людина працює тут з 2004 року і вона не сплачувала внески ні в Україні, ні в Італії, фактично вона позбавлена цього періоду стажу. Ця особа одноразово може звернутися до Пенсійного фонду і у межах мінімального чи максимального внеску може сплатити цю суму, і їй будуть зараховані всі роки стажу, починаючи з 2004 року», – пояснив Олексій Зарудний.
Подвійне оподаткування неможливе
Щоб мати страховий пенсійний стаж та легалізувати свої прибутки за кордоном, урядова постанова пропонує нелегальним робітникам добровільно долучатися до спрощеної системи оподаткування шляхом сплати єдиного податку у розмірі 200 гривень на місяць. Громадяни, які працюють за кордоном на законних підставах, а вони вже сплачують внески в країні перебування, додатково не оподатковуються. Як повідомила Олександра Кужель, за минулий рік від трудових мігрантів до України надійшли 3,9 мільярдів доларів.
Нові ініціативи рідної влади, які озвучили в Києві два місяці тому, українські мігранти на Апеннінах сприйняли критично і недовірливо. Вони побоюються примусової сплати податків до країни, яка практично вигнала їх на заробітки. І тепер, отримавши роз’яснення з перших уст, у заробітчан таки залишаються запитання. По-перше, як може будь-який податок бути добровільним, якщо несплата податків вважається злочином, тож податок таки є обов’язковий? По-друге, які соціальні гарантії може надати Україна громадянину-платнику податків, котрий незаконно перебуває за кордоном?
Співробітниця Італійської національної профспілки Наталія Цебрик вважає, що лише одиниці з нелегальних мігрантів скористаються порадою українських урядовців. «Нелегальний іммігрант в Італії через суд може домогтися внесення до свого рахунку сплати щодо соціального забезпечення. Якщо ти підлеглий працівник – це обов’язково, не залежно маєш документи чи ні. Коли є позитивний вирок суду, на твій пенсійний фонд перераховуються гроші від імені працедавця. Я вважаю, так людям простіше добиватися пенсії в Італії, ніж домагатися і сподіватися допомоги від української держави», – каже пані Цебрик.
За її словами, не залежно від суми сплачуваних внесків і стажу, люди переконані, що матимуть мізерні мінімальні пенсії, які на сьогодні в Україні становлять 50-80 євро. Відповідно до італійського законодавства, іноземні громадяни, котрі легально працюють в Італії протягом 10 років, з досягненням пенсійного віку 65 років мають право на мінімальну пенсію у розмірі 400 євро щомісяця.
(Рим – Прага – Київ)
Така одна пенсія з урахуванням двох стажів можлива буде лише за умови, коли Україна та Італія ухвалять Угоду про пенсійне забезпечення, подібна до тієї, котра вже діє з Іспанією і готова до підписання з Португалією.
Як зауважили київські посадовці, трудові мігранти в Італії, легальні чи нелегальні, фактично позбавлені пенсійного захисту при поверненні в Україну. Тому нелегальним мігрантам уряд пропонує долучатися до системи добровільного пенсійного страхування, вибираючи розмір грошового внеску, від чого залежатиме розмір майбутньої пенсії.
Голова правління Пенсійного фонду України Олексій Зарудний повідомив, що нині значно спрощена бюрократична процедура долучення до участі у пенсійній системі. «Сьогодні можна сплачувати внески не лише за поточний період, але й за увесь період дії «Закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тобто з 1 січня 2004 року. Якщо людина працює тут з 2004 року і вона не сплачувала внески ні в Україні, ні в Італії, фактично вона позбавлена цього періоду стажу. Ця особа одноразово може звернутися до Пенсійного фонду і у межах мінімального чи максимального внеску може сплатити цю суму, і їй будуть зараховані всі роки стажу, починаючи з 2004 року», – пояснив Олексій Зарудний.
Подвійне оподаткування неможливе
Щоб мати страховий пенсійний стаж та легалізувати свої прибутки за кордоном, урядова постанова пропонує нелегальним робітникам добровільно долучатися до спрощеної системи оподаткування шляхом сплати єдиного податку у розмірі 200 гривень на місяць. Громадяни, які працюють за кордоном на законних підставах, а вони вже сплачують внески в країні перебування, додатково не оподатковуються. Як повідомила Олександра Кужель, за минулий рік від трудових мігрантів до України надійшли 3,9 мільярдів доларів.
Нові ініціативи рідної влади, які озвучили в Києві два місяці тому, українські мігранти на Апеннінах сприйняли критично і недовірливо. Вони побоюються примусової сплати податків до країни, яка практично вигнала їх на заробітки. І тепер, отримавши роз’яснення з перших уст, у заробітчан таки залишаються запитання. По-перше, як може будь-який податок бути добровільним, якщо несплата податків вважається злочином, тож податок таки є обов’язковий? По-друге, які соціальні гарантії може надати Україна громадянину-платнику податків, котрий незаконно перебуває за кордоном?
Співробітниця Італійської національної профспілки Наталія Цебрик вважає, що лише одиниці з нелегальних мігрантів скористаються порадою українських урядовців. «Нелегальний іммігрант в Італії через суд може домогтися внесення до свого рахунку сплати щодо соціального забезпечення. Якщо ти підлеглий працівник – це обов’язково, не залежно маєш документи чи ні. Коли є позитивний вирок суду, на твій пенсійний фонд перераховуються гроші від імені працедавця. Я вважаю, так людям простіше добиватися пенсії в Італії, ніж домагатися і сподіватися допомоги від української держави», – каже пані Цебрик.
За її словами, не залежно від суми сплачуваних внесків і стажу, люди переконані, що матимуть мізерні мінімальні пенсії, які на сьогодні в Україні становлять 50-80 євро. Відповідно до італійського законодавства, іноземні громадяни, котрі легально працюють в Італії протягом 10 років, з досягненням пенсійного віку 65 років мають право на мінімальну пенсію у розмірі 400 євро щомісяця.
(Рим – Прага – Київ)