«Гривня вийшла з піке?». Чи триватиме зміцнення національної валюти?

Середній курс продажу готівкового долара становить на сьогодні 7 гривень 62 копійки, купити «зелений» можна за сім з половиною гривень. Ще десять днів тому курс сягав 8 гривень. Чому після багатомісячного падіння українська національна валюта пішла вгору? І скільки ще триватиме зміцнення гривні?
Стабільна гривня – впевненість у майбутньому

Сім’я столичного лікаря Ірини Валентинівни невелика - чоловік і 17-річна донька. Попри це, каже жінка, останні півроку родині довелося відчутно затягнути паски: адже і вона, і чоловік зарплату (а це близько півтори тисячі гривень) отримують у національній валюті. Після падіння гривні вони змушені були відмовитися переважно від імпортних товарів: продуктів харчування та одягу. «Знецінення гривні дуже вплинуло на мій емоційний і моральний стан. Ми почали обмежувати себе в деяких продуктах харчування та речах, які могли собі дозволити раніше. Коли наша національна валюта стабільна, то є якась впевненість у майбутньому. Я хотіла б, наприклад, цього літа відпочити десь за кордоном».

У Національному банку України вважають, що гривня зміцнилася не випадково, називають це тенденцією і стверджують, що ситуація значно поліпшилася за останні дві декади квітня і особливо у травні. Директор департаменту зовнішньоекономічних відносин Національного банку України Сергій Круглик наполягає: укріплення національної валюти – закономірний процес. «Це пов’язано з попитом та пропозицією, цей процес визначає ринок. Пожвавилась трішки економіка. Радикально зменшився імпорт, тобто імпортерам вистачає тих коштів, які надходять від експортерів і навіть залишок якийсь залишається. Національний банк викуповує з резервів». Населення, додає Сергій Круглик, заспокоїлось і більше не скуповує валюту. «Ажіотажу нема. Аукціони, які були запроваджені Нацбанком, збили психологічний ажіотаж у населення. Стабільність вигідна всім, у тому числі й суб’єктам господарської діяльності (малим підприємцям)».

Експерт Ірина Крючкова, яка працювала в Інституті економіки та прогнозування НАН України, а тепер є заступником міністра економіки, теж вважає, що гривня під час свого падіння в останні місяці «передевальвувала». «Коли гривня йшла донизу, був елемент ажіотажу й очікування. Тобто гривня «передевальвувала» більше, ніж фундаментальні чинники на це впливали та більше, ніж було потрібно. Насправді, у населення і у бізнесу не так багато вільної гривні, щоб просто так конвертувати її у валюту. Валюта потрібна, щоб виплачувати борги та закуповувати імпорт, який зараз став. На ці речі Нацбанк дає валюту, а на спекуляції – ні, щоб не було зайвого ажіотажу. Ажіотаж зняли, і ми бачимо більш реальний стан речей».

Що відновить українську економіку?

Сергій Осика, перший заступник голови парламентського комітету з питань економічної політики, вбачає у зміцнені національної валюти об’єктивні причини. «Багато кредитів зовнішніх, які брали наші банки, вони вже погасили, прийшов транш, до того ж ситуація, яка є на сьогодні, не викликає потреби негайно скупати валюту». При цьому пан Осика зауважує: різке посилення гривні – ризикована річ для української економіки, посилення гривні має йти поступово.

Якщо ми подивимося на макроекономічну ситуацію, то побачимо, що українська економіка нині або не працює, або працює погано. Так вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. А з такою економікою національна грошова одиниця не може бути стійкою й міцною. І не факт, що зараз користь є тільки від зміцнення гривні. Легка девальвація теж не виключена. «Зараз, зважаючи на величезні зовнішні витрати і на те, що зовнішнього попиту на основні наші експортні товари, які є основою нашої валютної міцності і притоку валюти та капіталів, нема, то для мене більш імовірною виглядає ситуація поступового легкого знецінення гривні. Якщо владі вдасться не допустити шокових стрибків курсу, то легка девальвація мені видається певним чином привабливою. Бо залишатиме досить привабливими конкурентні позиції українських експортерів. Це зможе допомогти відновленню українського експорту, відповідно промисловості та економіки загалом».

Зі свого боку, Юлія Тимошенко порадила українцям зберігати заощадження в гривні. Вона пов’язала збільшення курсу гривні з оздоровленням економіки від кризи. Щоправда, Юлія Тимошенко попередила, що криза ще «завдаватиме клопоту» країні не один місяць. І, як зауважують експерти, криза ще може змінити курс національної валюти в будь-який бік.


Чи стали Ви більше довіряти банківській системі України після того, як гривня почала зміцнюватися?
Олександра, стажер: Гривня не зміцніла ще достатньо, щоб я знов почала довіряти банківській системі. Я вже не сподіваюся отримати свій депозит назад.
Юрій, активіст громадської організації: Я банківській системі не довіряв і не довіряю. Це відмивання грошей, заробіток лише для своїх.
Юлія, студентка: Їй не можна довіряти. Банківська система створена так, що, якщо багато людей хочуть забрати гроші з банків, то вона ламається, і тоді усій країні непереливки.
Володимир, приватний підприємець: Я гроші в банк ніколи не клав, а зараз тим більше не стану. Гроші краще вкласти в товар, у справу якусь.
Надія, викладачка: Більше недовіри. Бо в кризовій ситуації банки намагалися вийти сухими з води за рахунок вкладників.