Київ – Рік тому Україна стала повноправним членом Світової організації торгівлі. Це збіглося із зростанням кризових процесів, як у світових економіках, так і в українській. Що дав Україні вступ до СОТ? Та які плюси і мінуси від цього отримала її економіка?
Попри вплив світової економічної кризи, перший рік членства України у Світовій організації торгівлі в Секретаріаті Президента вважають успішним.
За словами заступника керівника президентської канцелярії Андрія Гончарука, одним із головних позитивів стало збільшення експорту українських товарів до країн-членів СОТ за рахунок спрощення режиму доступу українських товарів на ці ринки.
Що для експорту «плюс», для внутрішнього ринку – «мінус»
Із тим, що членство України у СОТ принесло позитиви для експортоорієнтованих галузей, які до того ж, формують понад половину українського ВВП, погоджується і колишніх міністр економіки, регіонал Анатолій Кінах. «Виграли експортоорієнтовані галузі – це гірничо-металургійний комплекс, хімічний комплекс, аграрний комплекс, зокрема, постачання зернової продукції, Ці галузі, безумовно, мають більш позитивні умови просування своєї продукції на зовнішні ринки», – каже він.
Однак, зважаючи на те, що перед вступом у СОТ, Україна не вжила всіх необхідних заходів для зниження негативних наслідків щодо ризикованих галузей, це вдарило по внутрішньому ринку, зазначає Анатолій Кінах.
«На внутрішньому ринку програли такі галузі, як сільгоспмашинобудування, галузі харчової та переробної промисловості, – говорить Кінах. – Дуже високі рівні імпорту, зокрема, зростання негативного сальдо торгівлі товарами у 2008 році становило біля 60%. Минулого року Україна мала від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі на рівні 18 мільярдів доларів».
Від членства у СОТ виграли заробітчани
Ще одним наслідком членства у Світовій організації торгівлі є доступ до світових ринків надання послуг та робочої сили, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода представник Блоку Юлії Тимошенко Сергій Соболєв. Це, на його думку, значно полегшило життя українським заробітчанам: «Після цього була підписана низка угод, які узаконили українців, що працюють за кордоном, вони отримали статус легальних мігрантів, а не нелегальних, як це було у багатьох країнах світу».
Разом з тим, зазначає пан Соболєв, важливим для України фактором стане приєднання до Світової організації торгівлі країн, які поставляють енергоносії, зокрема, Росії. Це дасть можливість отримувати газ та нафту на умовах, що чітко прописані у нормативних документах СОТ.
Криза затерла наслідки
Проте, на думку багатьох економістів, сьогодні важко дати об’єктивну оцінку плюсам та мінусам членства України у СОТ, оскільки це збіглося із зростанням світової фінансової кризи. Зважаючи на це, як зазначає директор Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло, важко визначити, що саме дало українській економіці членство у цій організації.
«Експерти прогнозували, що зі вступом України до СОТ відбудеться випереджаюче зростання імпорту. У першій половині минулого року і до вересня місяця таке і відбувалося. Але потім тенденція змінилася. Знову ж таки, це було пов’язане із кризовими явищами. Тому важко сказати, лібералізація торгівлі реально сприяла зростанню імпорту чи поки що її ефект незначний», – зауважив Ярослав Жаліло.
Членство у СОТ мало б дозволяти долати обмеження, які чиняться щодо українських експортерів. Проте, каже пан Жаліло, Україна цим ще не змогла скористатися. Через кризу сотівські норми просто не спрацьовують, адже багато країн запроваджують екстрені заходи, в такий спосіб обмежуючи імпорт.
(Київ – Прага)
За словами заступника керівника президентської канцелярії Андрія Гончарука, одним із головних позитивів стало збільшення експорту українських товарів до країн-членів СОТ за рахунок спрощення режиму доступу українських товарів на ці ринки.
Що для експорту «плюс», для внутрішнього ринку – «мінус»
Із тим, що членство України у СОТ принесло позитиви для експортоорієнтованих галузей, які до того ж, формують понад половину українського ВВП, погоджується і колишніх міністр економіки, регіонал Анатолій Кінах. «Виграли експортоорієнтовані галузі – це гірничо-металургійний комплекс, хімічний комплекс, аграрний комплекс, зокрема, постачання зернової продукції, Ці галузі, безумовно, мають більш позитивні умови просування своєї продукції на зовнішні ринки», – каже він.
Однак, зважаючи на те, що перед вступом у СОТ, Україна не вжила всіх необхідних заходів для зниження негативних наслідків щодо ризикованих галузей, це вдарило по внутрішньому ринку, зазначає Анатолій Кінах.
«На внутрішньому ринку програли такі галузі, як сільгоспмашинобудування, галузі харчової та переробної промисловості, – говорить Кінах. – Дуже високі рівні імпорту, зокрема, зростання негативного сальдо торгівлі товарами у 2008 році становило біля 60%. Минулого року Україна мала від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі на рівні 18 мільярдів доларів».
Від членства у СОТ виграли заробітчани
Ще одним наслідком членства у Світовій організації торгівлі є доступ до світових ринків надання послуг та робочої сили, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода представник Блоку Юлії Тимошенко Сергій Соболєв. Це, на його думку, значно полегшило життя українським заробітчанам: «Після цього була підписана низка угод, які узаконили українців, що працюють за кордоном, вони отримали статус легальних мігрантів, а не нелегальних, як це було у багатьох країнах світу».
Разом з тим, зазначає пан Соболєв, важливим для України фактором стане приєднання до Світової організації торгівлі країн, які поставляють енергоносії, зокрема, Росії. Це дасть можливість отримувати газ та нафту на умовах, що чітко прописані у нормативних документах СОТ.
Криза затерла наслідки
Проте, на думку багатьох економістів, сьогодні важко дати об’єктивну оцінку плюсам та мінусам членства України у СОТ, оскільки це збіглося із зростанням світової фінансової кризи. Зважаючи на це, як зазначає директор Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло, важко визначити, що саме дало українській економіці членство у цій організації.
«Експерти прогнозували, що зі вступом України до СОТ відбудеться випереджаюче зростання імпорту. У першій половині минулого року і до вересня місяця таке і відбувалося. Але потім тенденція змінилася. Знову ж таки, це було пов’язане із кризовими явищами. Тому важко сказати, лібералізація торгівлі реально сприяла зростанню імпорту чи поки що її ефект незначний», – зауважив Ярослав Жаліло.
Членство у СОТ мало б дозволяти долати обмеження, які чиняться щодо українських експортерів. Проте, каже пан Жаліло, Україна цим ще не змогла скористатися. Через кризу сотівські норми просто не спрацьовують, адже багато країн запроваджують екстрені заходи, в такий спосіб обмежуючи імпорт.
(Київ – Прага)