Гість Свободи: Заступник міністра юстиції Євген Корнійчук
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Інна Кузнецова: Перший заступник міністра юстиції України Євген Корнійчук не виключає, що ВР повторно може призначити вибори Президента України на 25 жовтня.
Це вчорашнє повідомлення інформагентств заінтригувало не одного журналіста і примусило говорити про те, що в Україні закон підміняється політичною доцільністю.
Сьогодні ми з паном Євгеном будемо це підтверджувати або спростовувати разом.
Пане Євгене, так спростуємо чи підтвердимо стосовно політичної доцільності?
Євген Корнійчук: Давайте повернемося до щойно опублікованого на офіційному сайті КСУ рішення відносно президентських виборів.
Як юрист, я не хочу входити в казуїстику, оскільки воно виписане складним юридичним текстом. Я думаю, що для більшості слухачів це також нецікаво. Я зверну увагу тільки на один найважливіший факт, на мою думку.
КСУ говорить про те, що слід проводити вибори не згідно з положеннями Конституції, яка діяла на час обрання Президента, але ж виходячи з тексту нової Конституції, який передбачає вибори в останні вихідні чи неділю п’ятого року від моменту набуття президентом присяги.
На що я звертаю увагу? Я зараз не говорю про те, що… Безумовно рішення КСУ є обов’язковим, воно не може бути оскарженим і підлягає негайному виконанню всіма сторонами.
- Я тепер це зрозуміла.
- Але я звертаю увагу, що тут порушено, на мій погляд, фундаментальну норму права, яка говорить про те, що будь-який закон, включаючи Конституцію, не має зворотної сили.
Будь-який юрист і студент юридичного вузу вивчає це на початку своєї професійної діяльності чи навчання. І насправді КСУ в пункті 3.2 свого рішення вказує на те, що така позиція, тобто дотримання порядку виборчого процесу Президента, який був передбачений Конституцією, яка діяла на момент його обрання, було б можливо, щоб у перехідних положеннях Конституції нової було вказано, що слід його дотримуватися.
Це за великою мірою юридичний нонсенс, оскільки знову-таки закон не може мати зворотної сили. І про це не треба було вказувати.
Але ж КСУ ухвалив відповідне рішення. І я звертаю увагу на те, що він, не зважаючи на це, не визначив чіткої дати. І він сказав, що це є звичайно пріоритетом і привілеєм ВР як законодавця.
На мій погляд, ми побачимо найближчим часом декілька законопроектів чи проектів постанов ВР, які будуть передбачати різні терміни.
Сьогодні ми побачили один із них, наскільки мені відомо, народного депутата Андрія Шевченка, якого я особисто дуже поважаю, який визначив чомусь 27 грудня.
Ну, жахлива дата з точки зору того, що це вже свята і католицьке Різдво і так дальше. Але закон є закон. І виходячи все ж таки з цих норм, на які посилається КСУ, прописавши своє рішення, слід вважати скоріше, що цей термін має бути останнім, припадати на останню неділю січня місяця 2010 року.
- Все ж таки слово за юристами чи за народними депутатами?
- Слово за депутатами, оскільки закон і Конституція чітко передбачають, що саме постанова ВР має регулювати дати проведення виборів Президента.
Я хочу також зауважити, що разом із самим рішенням про скасування відповідної дати 25 жовтня КСУ також скасував у частині статтю закону про вибори Президента, які також передбачали вибори 26 жовтня. Тобто, повернення до цієї дати фактично не є можливим.
Але я зараз вбачаю, що хтось з депутатів спробує юридично обґрунтувати можливість виборів 26 чи 24 жовтня. Чому ні?
Тобто, є дійсно юридичний вакуум, який на сьогоднішній день слід заповнити.
От я особисто рахую, якщо виходити з цього рішення КСУ, то вибори мають відбутися в останню неділю січня. І це ніяк не 17-те, це 24-те, наскільки мені відомо.
Інша справа, що ми зараз говоримо про юридичну колізію, і вона існує. Я вам почав говорити про те, що КСУ в основі свого рішення порушив принципову норму, яка говорить про відсутність зворотної сили діючого закону. Але ж він виконав свій обов’язок – він видав відповідне роз’яснення. І ми маємо його дотримуватися.
Інша справа – ви побачите у ВР десяток зареєстрованих проектів постанов, які будуть передбачати абсолютно різні дати.
- Якщо говорити про політику все-таки. З одного боку, Ви – перший заступник міністра юстиції України, з іншого боку, не секрет ні для кого чи, вірніше, секрет Полішинеля те, що Ви представляєте політичну силу, і одна з партій, яка входить до БЮТ, привела Вас на цю посаду.
Чи якось обговорювали з Вами чи Ви з представниками цієї політичної сили питання виборів чи дати виборів?
- Ми регулярно обмінюємося думками на раді блоку. Членом БЮТ я залишаюся бути. Ми обговорюємо ці питання на раді коаліції постійно. І не секрет, що в понеділок минулий, тобто відразу після свят, зустрічалися і обговорювали в тому числі й це питання.
Питання насправді не полягає знов-таки в юридичному казусі і хто його як трактує. Питання інакше – коли доцільніше проводити вибори з точки зору найбільшої явки виборців, з точки зору прозорості процедури, з точки зору наявності людей, вибачте, в Україні, тому що ви знаєте, що на січневі свята просто половина людей роз’їжджається, принаймні якщо не закордон, то вони перебувають не за місцем постійного проживання, їдуть до батьків, родичів, знайомих і так далі.
На мій погляд, абсолютно влучно сьогодні Юлія Володимирівна прокоментувала це рішення, що Президент отримав декілька ще місяців відстрочки свого виборчого процесу, але принципово це його позицію ніяк не укріпило з точки зору і виборчого процесу, і підтримки виборців.
Я хочу нагадати, що Конституція передбачає, що Президент має прийняти присягу і вступити відповідно на посаду не пізніше, як за 30 днів з моменту винесення рішення ЦВК.
Давайте порахуємо, якщо вибори відбудуться в січні, то не виключаю, що будуть продовжуватися якісь судові розгляди, скарги, і ЦВК винесе рішення через декілька тижнів. Можливо, навіть пізніше. Потім ще 30 днів. Тобто, ми виходимо в березень, фактично коли новий Президент. Це як мінімум. Можливо, ця ситуація ще затягнеться через судові процеси.
Тому я не думаю, що таке безвладдя є позитивним для українського суспільства в цілому. І мене це питання хвилює. А не питання колізії законодавства.
- З іншого боку, політичне протистояння, яке… Ми почали з Вами розмову з питань про політичну доцільність, і оце політичне протистояння і політична доцільність продовжуватимуть підміняти законодавче питання, закони, і працюватиме якраз слово «казуїстика». У даному випадку юридична.
- Я погоджуюся з Вами в цілому, що політична доцільність, на жаль, в багатьох випадках перевищує, можливо, законодавче спрямування чи посил на ті чи інші речі, але ж ми з Вами вже говорили, що давайте виходити з інтересів держави.
От я не можу зрозуміти, що Президент як політик отримав цим рішенням КСУ? Він отримав додаткових 3-4 місяці при владі. Я не вірю, що його рейтинг суттєво зміниться за цей час.
Він нещодавно заявив, що він йде на повторні президентські вибори і хоче очолити країну. Чудово! Але ви мені як політику докажіть, що це щось змінить для нього особисто.
Мені здається, що коли проголосована відповідна постанова про вибори 403 голосами, абсолютна конституційна більшість. Вже більше просто бути не може. Теоретично, якщо виключити пропрезидентську партію, то можна набрати ще 430 голосів максимально чи 435, не пам’ятаю скільки в нього там людей на сьогоднішній день. Але ж це нічого не змінить для Президента. Я не можу зрозуміти, чого він добився?
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Інна Кузнецова: Перший заступник міністра юстиції України Євген Корнійчук не виключає, що ВР повторно може призначити вибори Президента України на 25 жовтня.
Це вчорашнє повідомлення інформагентств заінтригувало не одного журналіста і примусило говорити про те, що в Україні закон підміняється політичною доцільністю.
Сьогодні ми з паном Євгеном будемо це підтверджувати або спростовувати разом.
Пане Євгене, так спростуємо чи підтвердимо стосовно політичної доцільності?
Євген Корнійчук: Давайте повернемося до щойно опублікованого на офіційному сайті КСУ рішення відносно президентських виборів.
Як юрист, я не хочу входити в казуїстику, оскільки воно виписане складним юридичним текстом. Я думаю, що для більшості слухачів це також нецікаво. Я зверну увагу тільки на один найважливіший факт, на мою думку.
КСУ говорить про те, що слід проводити вибори не згідно з положеннями Конституції, яка діяла на час обрання Президента, але ж виходячи з тексту нової Конституції, який передбачає вибори в останні вихідні чи неділю п’ятого року від моменту набуття президентом присяги.
На що я звертаю увагу? Я зараз не говорю про те, що… Безумовно рішення КСУ є обов’язковим, воно не може бути оскарженим і підлягає негайному виконанню всіма сторонами.
- Я тепер це зрозуміла.
- Але я звертаю увагу, що тут порушено, на мій погляд, фундаментальну норму права, яка говорить про те, що будь-який закон, включаючи Конституцію, не має зворотної сили.
Будь-який юрист і студент юридичного вузу вивчає це на початку своєї професійної діяльності чи навчання. І насправді КСУ в пункті 3.2 свого рішення вказує на те, що така позиція, тобто дотримання порядку виборчого процесу Президента, який був передбачений Конституцією, яка діяла на момент його обрання, було б можливо, щоб у перехідних положеннях Конституції нової було вказано, що слід його дотримуватися.
Це за великою мірою юридичний нонсенс, оскільки знову-таки закон не може мати зворотної сили. І про це не треба було вказувати.
Але ж КСУ ухвалив відповідне рішення. І я звертаю увагу на те, що він, не зважаючи на це, не визначив чіткої дати. І він сказав, що це є звичайно пріоритетом і привілеєм ВР як законодавця.
На мій погляд, ми побачимо найближчим часом декілька законопроектів чи проектів постанов ВР, які будуть передбачати різні терміни.
Сьогодні ми побачили один із них, наскільки мені відомо, народного депутата Андрія Шевченка, якого я особисто дуже поважаю, який визначив чомусь 27 грудня.
Ну, жахлива дата з точки зору того, що це вже свята і католицьке Різдво і так дальше. Але закон є закон. І виходячи все ж таки з цих норм, на які посилається КСУ, прописавши своє рішення, слід вважати скоріше, що цей термін має бути останнім, припадати на останню неділю січня місяця 2010 року.
- Все ж таки слово за юристами чи за народними депутатами?
- Слово за депутатами, оскільки закон і Конституція чітко передбачають, що саме постанова ВР має регулювати дати проведення виборів Президента.
Я хочу також зауважити, що разом із самим рішенням про скасування відповідної дати 25 жовтня КСУ також скасував у частині статтю закону про вибори Президента, які також передбачали вибори 26 жовтня. Тобто, повернення до цієї дати фактично не є можливим.
Але я зараз вбачаю, що хтось з депутатів спробує юридично обґрунтувати можливість виборів 26 чи 24 жовтня. Чому ні?
Тобто, є дійсно юридичний вакуум, який на сьогоднішній день слід заповнити.
От я особисто рахую, якщо виходити з цього рішення КСУ, то вибори мають відбутися в останню неділю січня. І це ніяк не 17-те, це 24-те, наскільки мені відомо.
Інша справа, що ми зараз говоримо про юридичну колізію, і вона існує. Я вам почав говорити про те, що КСУ в основі свого рішення порушив принципову норму, яка говорить про відсутність зворотної сили діючого закону. Але ж він виконав свій обов’язок – він видав відповідне роз’яснення. І ми маємо його дотримуватися.
Інша справа – ви побачите у ВР десяток зареєстрованих проектів постанов, які будуть передбачати абсолютно різні дати.
- Якщо говорити про політику все-таки. З одного боку, Ви – перший заступник міністра юстиції України, з іншого боку, не секрет ні для кого чи, вірніше, секрет Полішинеля те, що Ви представляєте політичну силу, і одна з партій, яка входить до БЮТ, привела Вас на цю посаду.
Чи якось обговорювали з Вами чи Ви з представниками цієї політичної сили питання виборів чи дати виборів?
- Ми регулярно обмінюємося думками на раді блоку. Членом БЮТ я залишаюся бути. Ми обговорюємо ці питання на раді коаліції постійно. І не секрет, що в понеділок минулий, тобто відразу після свят, зустрічалися і обговорювали в тому числі й це питання.
Питання насправді не полягає знов-таки в юридичному казусі і хто його як трактує. Питання інакше – коли доцільніше проводити вибори з точки зору найбільшої явки виборців, з точки зору прозорості процедури, з точки зору наявності людей, вибачте, в Україні, тому що ви знаєте, що на січневі свята просто половина людей роз’їжджається, принаймні якщо не закордон, то вони перебувають не за місцем постійного проживання, їдуть до батьків, родичів, знайомих і так далі.
На мій погляд, абсолютно влучно сьогодні Юлія Володимирівна прокоментувала це рішення, що Президент отримав декілька ще місяців відстрочки свого виборчого процесу, але принципово це його позицію ніяк не укріпило з точки зору і виборчого процесу, і підтримки виборців.
Я хочу нагадати, що Конституція передбачає, що Президент має прийняти присягу і вступити відповідно на посаду не пізніше, як за 30 днів з моменту винесення рішення ЦВК.
Давайте порахуємо, якщо вибори відбудуться в січні, то не виключаю, що будуть продовжуватися якісь судові розгляди, скарги, і ЦВК винесе рішення через декілька тижнів. Можливо, навіть пізніше. Потім ще 30 днів. Тобто, ми виходимо в березень, фактично коли новий Президент. Це як мінімум. Можливо, ця ситуація ще затягнеться через судові процеси.
Тому я не думаю, що таке безвладдя є позитивним для українського суспільства в цілому. І мене це питання хвилює. А не питання колізії законодавства.
- З іншого боку, політичне протистояння, яке… Ми почали з Вами розмову з питань про політичну доцільність, і оце політичне протистояння і політична доцільність продовжуватимуть підміняти законодавче питання, закони, і працюватиме якраз слово «казуїстика». У даному випадку юридична.
- Я погоджуюся з Вами в цілому, що політична доцільність, на жаль, в багатьох випадках перевищує, можливо, законодавче спрямування чи посил на ті чи інші речі, але ж ми з Вами вже говорили, що давайте виходити з інтересів держави.
От я не можу зрозуміти, що Президент як політик отримав цим рішенням КСУ? Він отримав додаткових 3-4 місяці при владі. Я не вірю, що його рейтинг суттєво зміниться за цей час.
Він нещодавно заявив, що він йде на повторні президентські вибори і хоче очолити країну. Чудово! Але ви мені як політику докажіть, що це щось змінить для нього особисто.
Мені здається, що коли проголосована відповідна постанова про вибори 403 голосами, абсолютна конституційна більшість. Вже більше просто бути не може. Теоретично, якщо виключити пропрезидентську партію, то можна набрати ще 430 голосів максимально чи 435, не пам’ятаю скільки в нього там людей на сьогоднішній день. Але ж це нічого не змінить для Президента. Я не можу зрозуміти, чого він добився?
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)