Дніпропетровськ – Дніпропетровськ разом з Одесою вибули зі списку міст -- ймовірних господарів фіналу Євро-2012. Для футбольної громадськості міста, яке вважалося лідером підготовки, рішення виконкому УЄФА – як сніг на голову. Хто винен у поразці Дніпропетровська і що буде далі з об’єктами, вже збудованими в очікуванні на футбольний чемпіонат?
Два роки підготовки України до Євро-2012 – і Дніпропетровськ увесь час у фаворитах. Принаймні на словах місцевих і столичних чиновників та футбольних функціонерів. Тим більше розчарування від рішення УЄФА: в місті досі не можуть оговтатись від інформаційного удару.
Заяви про те, що Дніпропетровськ може не встигнути підготувати той чи інший важливий об’єкт, лунали давно. Чиновники говорили про брак часу й коштів на метро, дороги, інфраструктуру. Про готелі казали прямо: усіх 24-ох запланованих не збудують через кризу й відсутність інвестицій. До того ж, мали намір зменшити передбачену кількість готельних місць класу «5 зірок».
Підвів аеропорт
Проте «згубили» Дніпропетровськ у змаганні за Євро не готелі. Аеропорт – найбільша больова точка мегаполісу. З майже збанкрутілим державним підприємством, власником повітряних воріт, довго не знали, що робити: піднімати його державним коштом чи продати потенційному інвестору в особі групи «Приват». Лише спорудження нового пропускного терміналу, заплановане до «Євро-2012», мало обійтись у 1 мільярд гривень. Зрештою на столичному рівні аеропорт ухвалили приватизувати. Міська влада була обома руками «за».
«Це найболючіше місце не тільки до Євро, а й загалом для міста Дніпропетровська», – заявляв міський голова Іван Куличенко.
Не так сталось, як гадалось. Утім, у поразці міста в «бою» за Євро вбачають не тільки фінансове підґрунтя. Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Віктор Боднар заявив: рішення УЄФА політичне.
«За два роки підготовки до Євро–2012 Дніпропетровщина зробила найбільше реальних кроків на цьому шляху. Поки в інших регіонах лише планували роботу, ми будували нові об’єкти, тому давайте говорити відверто – у прийнятому рішенні чимало політики», – заявив Віктор Бондар в оприлюдненому його прес-службою зверненні.
Розпочаті роботи завершать
Нарікають у Дніпропетровську й на неувагу з боку держави. Міський голова Іван Куличенко не раз ображено говорив: Кабмін так і не спромігся виправити технічну помилку у річному кошторисі, якою дніпропетровські дороги й метро було позбавлено серйозного державного фінансування. Шляхи ремонтували в основному, «доячи» міський бюджет».
Що буде тепер, коли деякі об’єкти до Євро-2012 готові, а деякі вже розпочаті? Регіональна влада поки демонструє оптимізм. Так, керівник облдержадміністрації Віктор Бондар вважає: як би там не було, а роботи на запланованих об’єктах триватимуть.
У футбольній федерації області плекають слабку надію. Прес-секретар голови федерації Ольга Долиніна телефоном з Бухареста повідомила: дніпропетровська делегація з усіх сил намагалася переконати членів виконкому УЄФА перенести оголошення міст-господарів на грудень.
Дещо вже й зроблено
За два роки підготовки до Євро у Дніпропетровську збудували й пустили в експлуатацію сучасний європейський стадіон на 31 тис. місць, звели 12 нових готелів, побудували 35 км автобану на Київ і магістраль на Харків, закінчували капітальний ремонт дороги на Донецьк, розпочали спорудження об’їзної дороги.
Окрім цього, запрацювали нові потужні медичні заклади, обладнані за останнім словом техніки, а в обласному центрі розпочали будівництво олімпійських спортивних баз, орієнтовна вартість яких складає 120 млн грн.
(Дніпропетровськ – Київ – Прага)
Заяви про те, що Дніпропетровськ може не встигнути підготувати той чи інший важливий об’єкт, лунали давно. Чиновники говорили про брак часу й коштів на метро, дороги, інфраструктуру. Про готелі казали прямо: усіх 24-ох запланованих не збудують через кризу й відсутність інвестицій. До того ж, мали намір зменшити передбачену кількість готельних місць класу «5 зірок».
Підвів аеропорт
Проте «згубили» Дніпропетровськ у змаганні за Євро не готелі. Аеропорт – найбільша больова точка мегаполісу. З майже збанкрутілим державним підприємством, власником повітряних воріт, довго не знали, що робити: піднімати його державним коштом чи продати потенційному інвестору в особі групи «Приват». Лише спорудження нового пропускного терміналу, заплановане до «Євро-2012», мало обійтись у 1 мільярд гривень. Зрештою на столичному рівні аеропорт ухвалили приватизувати. Міська влада була обома руками «за».
«Це найболючіше місце не тільки до Євро, а й загалом для міста Дніпропетровська», – заявляв міський голова Іван Куличенко.
Не так сталось, як гадалось. Утім, у поразці міста в «бою» за Євро вбачають не тільки фінансове підґрунтя. Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Віктор Боднар заявив: рішення УЄФА політичне.
«За два роки підготовки до Євро–2012 Дніпропетровщина зробила найбільше реальних кроків на цьому шляху. Поки в інших регіонах лише планували роботу, ми будували нові об’єкти, тому давайте говорити відверто – у прийнятому рішенні чимало політики», – заявив Віктор Бондар в оприлюдненому його прес-службою зверненні.
Розпочаті роботи завершать
Нарікають у Дніпропетровську й на неувагу з боку держави. Міський голова Іван Куличенко не раз ображено говорив: Кабмін так і не спромігся виправити технічну помилку у річному кошторисі, якою дніпропетровські дороги й метро було позбавлено серйозного державного фінансування. Шляхи ремонтували в основному, «доячи» міський бюджет».
Що буде тепер, коли деякі об’єкти до Євро-2012 готові, а деякі вже розпочаті? Регіональна влада поки демонструє оптимізм. Так, керівник облдержадміністрації Віктор Бондар вважає: як би там не було, а роботи на запланованих об’єктах триватимуть.
У футбольній федерації області плекають слабку надію. Прес-секретар голови федерації Ольга Долиніна телефоном з Бухареста повідомила: дніпропетровська делегація з усіх сил намагалася переконати членів виконкому УЄФА перенести оголошення міст-господарів на грудень.
Дещо вже й зроблено
За два роки підготовки до Євро у Дніпропетровську збудували й пустили в експлуатацію сучасний європейський стадіон на 31 тис. місць, звели 12 нових готелів, побудували 35 км автобану на Київ і магістраль на Харків, закінчували капітальний ремонт дороги на Донецьк, розпочали спорудження об’їзної дороги.
Окрім цього, запрацювали нові потужні медичні заклади, обладнані за останнім словом техніки, а в обласному центрі розпочали будівництво олімпійських спортивних баз, орієнтовна вартість яких складає 120 млн грн.
(Дніпропетровськ – Київ – Прага)