Гість Свободи: міністр транспорту та зв'язку Йосип Вінський
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Ірина Штогрин: Так склалося, що більшість людей у нашій країні переконані: якщо людина приходить до влади, то вона приходить не задля того, щоб працювати.
Ви ж потрапили практично на передову. З одного боку, надзавдання модернізувати те, що просто десятиліттями зовсім ніяк не змінювалося, привести його до європейських стандартів. З іншого боку, Ви працюєте під постійним тиском політичної нестабільності. Ну, і світова криза, яка в Україні має своє яскраве втілення, тут додала свого негативного впливу.
Не зникає бажання працювати в таких умовах?
Йосип Вінський: Я хочу сказати, що дійсно, коли мені було запропоновано роботу міністра транспорту і зв’язку, я чітко розумів обсяги роботи.
Можливо, не розумів глибини проблем, які були в Мінтрансі, тому що я до цього часу не займався цими проблемами спеціально, але я розумів, що ці 20% ВВП, якщо брати транспортний зв'язок, і я знав чітко, що галузь корумпована і галузь, яка працювала на приватну кишеню значною мірою. Я розумів і був готовий до того, що прийдеться вдаватися до жорстких мір.
Безумовно, я твердо надіявся, що буде ефективно працювати коаліція і буде більшість у ВР, бо я чітко розумів, що системно питання вирішувати без законодавчого забезпечення неможливо. Оце ключова позиція, яка на сьогодні є.
На жаль, нестабільність, яка є в парламенті, через неможливість закріплювати наші ініціативи стратегічного характеру, наші реформи, які ми напрацювали, а ми практично по всіх напрямках сьогодні готові до реформування, то оце те, що нам заважає рухатися швидше.
Тобто, наші законопроекти у ВР, але, на жаль, вона їх не розглядає, не приймає рішення. Йде час. Без прийняття законів ми їх не можемо реалізовувати практично, і тому це є величезна проблема.
Що стосується дискомфорту чи бажання-небажання працювати, то я взагалі людина, вважаю, така психологічно стійка.
- Ви цей виклик витримуєте. Так?
- Так. І мені чим більше гавкотні, чим більше проблем, тим якось веселіше, тому що я з дитинства такий мав характер, що чим складніше, тим мені краще. Тому це не є проблемою для мене, а навпаки стимулом, тому що ти кожен день йдеш, як на війну, і відповідним чином мобілізований.
- І ще є такий стимул, як «Євро-2012».
Я знаю, що Ви сьогодні зустрічалися з іспанцями щодо реалізації в Україні інфраструктурних проектів якраз у рамках підготовки до «Євро-2012».
Це якась чергова зустріч чи, може, вже етапна, вже щось, можливо, вирішено?
- Процес залучення інвесторів в інфраструктуру – це є постійна робота міністра. Є чітке розуміння, що ми ж не можемо за рахунок бюджету мільярдні кошти вкладати в розвиток інфраструктури, а вона вимагає цього, тому що великий період часу, практично 20 років, реально вкладень саме в розвиток інфраструктури не було.
Я веду зустрічі з потенційними інвесторами, в тому числі, як Ви правильно сказали, з іспанською компанією ми сьогодні вели перемови, і я висловив їх пропозицію.
18 травня в мене такий серйозний форум, де ми будемо презентувати вже проект реконструкції львівського аеропорту. Ми запросили з усіх європейських країн, зі США, з Китаю, Японії, Кореї. Хочемо їм запропонувати такий аукціон, хто дасть кращі умови для того, щоб цей аеропорт розбудовувати.
Взагалі у нас 207 проектів. Це є наш так званий пакет інвестиційний, де ми опрацювали загальну стратегію розвитку, подивилися, де чого не вистачає, де і що треба обновити, які треба нові об’єкти побудувати…
- І це по суті 207 пропозицій. Правильно?
- Це 207 пропозицій. А в середині деяких пропозицій ще можна говорити про підпропозиції, тому що діапазон від 10 мільйонів доларів до 3,5 мільярдів доларів один об’єкт. Об’єкти дуже різні: від нового будівництва до участі в розвитку того, що в нас сьогодні є, в тому числі проекти, пов’язані з концесійними нашими можливостями, сьогодні ми маємо цю можливість більшу.
Я твердо переконаний, що це сьогодні ключовий шлях залучення приватного інвестора в інфраструктуру з тим, щоб ми, не забираючи сьогодні гроші в пенсіонера, в медика, в лікаря, в молоді, бо прямо видатки з бюджету – це треба забрати в наших людей. А сьогодні, Ви знаєте, 98% в бюджеті захищені статті. Ми вважаємо, що має бізнес долучитися до цього процесу, на прозорих умовах зайти і працювати.
- Є преференції?
Тобто, кажуть критики Йосипа Вінського, що більші можливості отримують зарубіжні компанії. Мовляв, вони мають більший досвід. Ну, це Ваша позиція, тому Ви вважаєте, що вони це краще зроблять.
- Не так. Логіка не така.
Мені не важливо, звідки компанія. Мені важливі два компоненти, щоб ця компанія мала ресурс фінансовий власний або залучений фінансовий ресурс, а друга, щоб вона могла виконати роботи європейської якості.
І тут неважливо- компанія чи українська, чи російська, чи німецька і так дальше. Мені важливо, щоб ми, вкладаючи великі ресурси, а за ці ресурси потім Україна буде розраховуватися, тому що в кінці-кінців громадяни України з часом там 20, 30 років (фраза незрозуміла).
Мені важливо, щоб ми зробили це вже на такому рівні технологічному, щоб не було приводу говорити, що отам в них добре, а в нас погано. Щоб ми говорили, що в Берліні, що в Києві ситуація в даному випадку в такому, до прикладу, терміналі аеропорту чи в злітній смузі, чи в автомобільній дорозі, що це однаково.
- Кадрове питання – одне з ключових, Ви вважаєте? Я бачу, що в цьому «плані Йосипа Вінського» йдеться про те, що Ви й далі маєте намір змінювати керівництво, наприклад, «Укрзалізниці», ключової структури…
- Ні, там такого немає, що я маю намір змінювати. Але моя позиція чітка. Я зараз одного з заступників «Укрзалізниці», який не виконує свої функції, буду подавати на звільнення безумовно.
В мене відбулася жорстка розмова з керівниками залізниці з приводу пасажирських перевезень. Я не задоволений рівнем сервісу їхньої роботи в цьому сегменті. І я попередив, що за підсумками першого півріччя в мене будуть оргвисновки по тому, хто не наведе порядок в цій ситуації. Це однозначно.
Взагалі ми більше 100 людей звільнили за цей період, що я працюю міністром, керівників перших.
Моя позиція дуже чітка: або керівник виконує свої функції, справляється з обов’язками, або він повинен написати заяву і сказати, що він не здатний цього робити. Криза чи не криза, а в нього є свої функції. Готовий він працювати, хай працює. Не може працювати…
Коли мені кажуть, що якісь там неправильні кадрові рішення, я скажу відверто, що у всіх тих питаннях, де ми приймали рішення, у нас ситуація з плюсом, а не з мінусом. Якби не була ситуація з плюсом, то ми не добавили б 14 мільярдів доходів, 14 мільярдів за минулий рік ми добавили доходів в систему транспорту по Україні. Де це взялося? Це робота керівників. У тому числі й наша загальна організаційна робота.
Ми за перший квартал цього року до бюджету державного перерахували на 37% більше грошей, ніж рік назад, коли була більш стабільна ситуація. Ви знаєте, що ці гроші з неба не беруться, їх треба заробити.
Я скажу відверто, що ми сьогодні вимогливо ставимо питання, що зарплата – це пріоритет №1. І в нас сьогодні якщо є ще певні проблеми в кількох підприємств з цього приводу, то це всього 0,01% від загальної суми видатків на зарплату. Тобто, це настільки мізерна цифра. Але ми все рівно будемо ставити питання, щоб дійти до нуля в цій ситуації.
І тепер кілька ремарок на зауваження.
От ціни. В Україні ціни на всі послуги транспорту і зв’язку нижчі, ніж у наших сусідів. Буду говорити так. Поїзд в Україні, в Росії однаковий по якості. Ціни в нас на пасажирських перевезеннях від 2 до 3,5 раз дешевше, ніж у Росії.
- Ви пропонуєте відпустити ціни?
- Я пропоную зробити вільний тариф у вагонах СВ і купейних, де їдуть багаті люди. І я твердо стою на тому, щоб загальний вагон тариф не мінявся, хоча він серйозно сьогодні збитковий, бо це має бути соціальна функція.
Квитки в продажу. Ми запроваджуємо електронний квиток, ми запроваджуємо можливість жорсткого електронного контролю за продажем цих квитків. І моя мета, щоб дійсно не було проблеми з чергами і не було проблеми в квитках.
Ми сьогодні відпрацьовуємо цю позицію. Я думаю, що ми прийдемо до того варіанту, що взагалі тема, що хтось хоче кудись летіти чи їхати потягом і не може, то це якраз те, що ми швидко будемо просуватися у вирішенні цієї проблеми. Ми бачимо механізми.
Сервіс? Це дійсно серйозна проблема. Це радикальна глибока проблема, якою я не задоволений. І цим треба займатися дуже серйозно.
Зношений транспорт. Скажу так, що вагонів пасажирських ми за попередній рік купили більше за один рік, ніж останніх 10 років. Ми вперше за роки незалежності купили 170 вагонів. І ми вийшли на варіант, коли кількість вагонів, які вийшли з експлуатації, менше, ніж кількість нових вагонів, які ми купили…
По автобусах. У нас чіткий план. Ми хочемо 2 тисячі нових автобусів місткістю більше 45 місць до «Євро» в Україні придбати. Ми цю роботу будемо проводити…
- Це міжміські перевезення?
- Так.
Це буде абсолютно нова якість міжміських перевезень. Сьогодні ми підготували відповідне рішення про певні преференції для закупки цього автобуса. Тобто, ми хочемо відмінити ті платежі, які на кордоні знімаються, пов’язані зі ввезенням цих автобусів. Я думаю, що це ключова позиція.
По літаках. Я хочу сказати так, що за цей рік в Україну вперше зайшли нові літаки «Аеробус-320» (два) і зараз на виході АН-148. Я думаю, що до кінця травня ми його поставимо на рейс.
Таким чином ми абсолютно чітко розуміємо, що треба міняти парк. І ці заходи, які я Вам назвав, свідчать про те, що ми за останній час радикальним чином, при тому, що є проблеми з фінансуванням, дійсно вони реальні проблеми є, бо була велика проблема збитковості наших підприємств, ми виходимо на ці речі…
- Ще одне глобальне питання полягає в тому, що по суті, щоб вирішити весь цей величезний комплекс проблем, треба зрушити ту глибу, про яку Ви говорили на початку програми. Вона стосується корумпованості в цій системі, в системі транспорту і на «Укрзалізниці».
Чи відчуваєте Ви спротив цієї системи? Оскільки по суті від початку Вашої роботи Ви почали змінювати керівний склад і справлятися з цією ситуацією, виходячи зі власного бачення того, які люди мають працювати на цих посадах.
- Спротив є. І дуже серйозний. Дуже системно організований. Причому є внутрішній спротив і зовнішній спротив.
Тому що я ще раз кажу, коли ми збільшили доходи державного сектору на такі радикальні цифри, які я назвав за попередній рік, це зрозуміло, що ми ці гроші забрали в тих людей, які вчора забирали їх собі, бо вони реально в системі були.
Зрозуміло, що це незадоволення.
Я думаю, що якщо Ви прослідкуєте Інтернет і деякі такі періодичні медійні кампанії проти мене, то Ви побачите абсолютно, що добре організована система і добре профінансована. Я знаю цей ресурс. Це приблизно 50 мільйонів доларів на мою голову виділено на цей рік для того, щоб мене скомпрометувати.
Я готовий до цього. Я прекрасно розумію… Не ради цих людей я працюю. Тобто, моє завдання, щоб загальна ситуація була змінена…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Ірина Штогрин: Так склалося, що більшість людей у нашій країні переконані: якщо людина приходить до влади, то вона приходить не задля того, щоб працювати.
Ви ж потрапили практично на передову. З одного боку, надзавдання модернізувати те, що просто десятиліттями зовсім ніяк не змінювалося, привести його до європейських стандартів. З іншого боку, Ви працюєте під постійним тиском політичної нестабільності. Ну, і світова криза, яка в Україні має своє яскраве втілення, тут додала свого негативного впливу.
Не зникає бажання працювати в таких умовах?
Йосип Вінський: Я хочу сказати, що дійсно, коли мені було запропоновано роботу міністра транспорту і зв’язку, я чітко розумів обсяги роботи.
Можливо, не розумів глибини проблем, які були в Мінтрансі, тому що я до цього часу не займався цими проблемами спеціально, але я розумів, що ці 20% ВВП, якщо брати транспортний зв'язок, і я знав чітко, що галузь корумпована і галузь, яка працювала на приватну кишеню значною мірою. Я розумів і був готовий до того, що прийдеться вдаватися до жорстких мір.
Безумовно, я твердо надіявся, що буде ефективно працювати коаліція і буде більшість у ВР, бо я чітко розумів, що системно питання вирішувати без законодавчого забезпечення неможливо. Оце ключова позиція, яка на сьогодні є.
На жаль, нестабільність, яка є в парламенті, через неможливість закріплювати наші ініціативи стратегічного характеру, наші реформи, які ми напрацювали, а ми практично по всіх напрямках сьогодні готові до реформування, то оце те, що нам заважає рухатися швидше.
Тобто, наші законопроекти у ВР, але, на жаль, вона їх не розглядає, не приймає рішення. Йде час. Без прийняття законів ми їх не можемо реалізовувати практично, і тому це є величезна проблема.
Що стосується дискомфорту чи бажання-небажання працювати, то я взагалі людина, вважаю, така психологічно стійка.
- Ви цей виклик витримуєте. Так?
Йосип Вінський: Мені чим більше гавкотні, чим більше проблем, тим якось веселіше. Ти кожен день йдеш, як на війну, і відповідним чином мобілізований.
- Так. І мені чим більше гавкотні, чим більше проблем, тим якось веселіше, тому що я з дитинства такий мав характер, що чим складніше, тим мені краще. Тому це не є проблемою для мене, а навпаки стимулом, тому що ти кожен день йдеш, як на війну, і відповідним чином мобілізований.
- І ще є такий стимул, як «Євро-2012».
Я знаю, що Ви сьогодні зустрічалися з іспанцями щодо реалізації в Україні інфраструктурних проектів якраз у рамках підготовки до «Євро-2012».
Це якась чергова зустріч чи, може, вже етапна, вже щось, можливо, вирішено?
- Процес залучення інвесторів в інфраструктуру – це є постійна робота міністра. Є чітке розуміння, що ми ж не можемо за рахунок бюджету мільярдні кошти вкладати в розвиток інфраструктури, а вона вимагає цього, тому що великий період часу, практично 20 років, реально вкладень саме в розвиток інфраструктури не було.
Я веду зустрічі з потенційними інвесторами, в тому числі, як Ви правильно сказали, з іспанською компанією ми сьогодні вели перемови, і я висловив їх пропозицію.
18 травня в мене такий серйозний форум, де ми будемо презентувати вже проект реконструкції львівського аеропорту. Ми запросили з усіх європейських країн, зі США, з Китаю, Японії, Кореї. Хочемо їм запропонувати такий аукціон, хто дасть кращі умови для того, щоб цей аеропорт розбудовувати.
Взагалі у нас 207 проектів. Це є наш так званий пакет інвестиційний, де ми опрацювали загальну стратегію розвитку, подивилися, де чого не вистачає, де і що треба обновити, які треба нові об’єкти побудувати…
- І це по суті 207 пропозицій. Правильно?
- Це 207 пропозицій. А в середині деяких пропозицій ще можна говорити про підпропозиції, тому що діапазон від 10 мільйонів доларів до 3,5 мільярдів доларів один об’єкт. Об’єкти дуже різні: від нового будівництва до участі в розвитку того, що в нас сьогодні є, в тому числі проекти, пов’язані з концесійними нашими можливостями, сьогодні ми маємо цю можливість більшу.
Я твердо переконаний, що це сьогодні ключовий шлях залучення приватного інвестора в інфраструктуру з тим, щоб ми, не забираючи сьогодні гроші в пенсіонера, в медика, в лікаря, в молоді, бо прямо видатки з бюджету – це треба забрати в наших людей. А сьогодні, Ви знаєте, 98% в бюджеті захищені статті. Ми вважаємо, що має бізнес долучитися до цього процесу, на прозорих умовах зайти і працювати.
- Є преференції?
Тобто, кажуть критики Йосипа Вінського, що більші можливості отримують зарубіжні компанії. Мовляв, вони мають більший досвід. Ну, це Ваша позиція, тому Ви вважаєте, що вони це краще зроблять.
- Не так. Логіка не така.
Мені не важливо, звідки компанія. Мені важливі два компоненти, щоб ця компанія мала ресурс фінансовий власний або залучений фінансовий ресурс, а друга, щоб вона могла виконати роботи європейської якості.
І тут неважливо- компанія чи українська, чи російська, чи німецька і так дальше. Мені важливо, щоб ми, вкладаючи великі ресурси, а за ці ресурси потім Україна буде розраховуватися, тому що в кінці-кінців громадяни України з часом там 20, 30 років (фраза незрозуміла).
Мені важливо, щоб ми зробили це вже на такому рівні технологічному, щоб не було приводу говорити, що отам в них добре, а в нас погано. Щоб ми говорили, що в Берліні, що в Києві ситуація в даному випадку в такому, до прикладу, терміналі аеропорту чи в злітній смузі, чи в автомобільній дорозі, що це однаково.
- Кадрове питання – одне з ключових, Ви вважаєте? Я бачу, що в цьому «плані Йосипа Вінського» йдеться про те, що Ви й далі маєте намір змінювати керівництво, наприклад, «Укрзалізниці», ключової структури…
- Ні, там такого немає, що я маю намір змінювати. Але моя позиція чітка. Я зараз одного з заступників «Укрзалізниці», який не виконує свої функції, буду подавати на звільнення безумовно.
В мене відбулася жорстка розмова з керівниками залізниці з приводу пасажирських перевезень. Я не задоволений рівнем сервісу їхньої роботи в цьому сегменті. І я попередив, що за підсумками першого півріччя в мене будуть оргвисновки по тому, хто не наведе порядок в цій ситуації. Це однозначно.
Йосип Вінський: Ми більше 100 людей звільнили за цей період, що я працюю міністром, керівників перших. Ротація буде продовжуватися.
Взагалі ми більше 100 людей звільнили за цей період, що я працюю міністром, керівників перших.
Моя позиція дуже чітка: або керівник виконує свої функції, справляється з обов’язками, або він повинен написати заяву і сказати, що він не здатний цього робити. Криза чи не криза, а в нього є свої функції. Готовий він працювати, хай працює. Не може працювати…
Коли мені кажуть, що якісь там неправильні кадрові рішення, я скажу відверто, що у всіх тих питаннях, де ми приймали рішення, у нас ситуація з плюсом, а не з мінусом. Якби не була ситуація з плюсом, то ми не добавили б 14 мільярдів доходів, 14 мільярдів за минулий рік ми добавили доходів в систему транспорту по Україні. Де це взялося? Це робота керівників. У тому числі й наша загальна організаційна робота.
Йосип Вінський: 14 мільярдів за минулий рік ми добавили доходів в систему транспорту по Україні. Ми за перший квартал цього року до бюджету державного перерахували на 37% більше грошей, ніж рік назад, коли була більш стабільна ситуація.
Ми за перший квартал цього року до бюджету державного перерахували на 37% більше грошей, ніж рік назад, коли була більш стабільна ситуація. Ви знаєте, що ці гроші з неба не беруться, їх треба заробити.
Я скажу відверто, що ми сьогодні вимогливо ставимо питання, що зарплата – це пріоритет №1. І в нас сьогодні якщо є ще певні проблеми в кількох підприємств з цього приводу, то це всього 0,01% від загальної суми видатків на зарплату. Тобто, це настільки мізерна цифра. Але ми все рівно будемо ставити питання, щоб дійти до нуля в цій ситуації.
І тепер кілька ремарок на зауваження.
От ціни. В Україні ціни на всі послуги транспорту і зв’язку нижчі, ніж у наших сусідів. Буду говорити так. Поїзд в Україні, в Росії однаковий по якості. Ціни в нас на пасажирських перевезеннях від 2 до 3,5 раз дешевше, ніж у Росії.
- Ви пропонуєте відпустити ціни?
Йосип Вінський: Я пропоную зробити вільний тариф у вагонах СВ і купейних, де їдуть багаті люди. Ятвердо стою на тому, щоб загальний вагон тариф не мінявся, хоча він серйозно сьогодні збитковий, бо це має бути соціальна функція.
- Я пропоную зробити вільний тариф у вагонах СВ і купейних, де їдуть багаті люди. І я твердо стою на тому, щоб загальний вагон тариф не мінявся, хоча він серйозно сьогодні збитковий, бо це має бути соціальна функція.
Квитки в продажу. Ми запроваджуємо електронний квиток, ми запроваджуємо можливість жорсткого електронного контролю за продажем цих квитків. І моя мета, щоб дійсно не було проблеми з чергами і не було проблеми в квитках.
Ми сьогодні відпрацьовуємо цю позицію. Я думаю, що ми прийдемо до того варіанту, що взагалі тема, що хтось хоче кудись летіти чи їхати потягом і не може, то це якраз те, що ми швидко будемо просуватися у вирішенні цієї проблеми. Ми бачимо механізми.
Сервіс? Це дійсно серйозна проблема. Це радикальна глибока проблема, якою я не задоволений. І цим треба займатися дуже серйозно.
Зношений транспорт. Скажу так, що вагонів пасажирських ми за попередній рік купили більше за один рік, ніж останніх 10 років. Ми вперше за роки незалежності купили 170 вагонів. І ми вийшли на варіант, коли кількість вагонів, які вийшли з експлуатації, менше, ніж кількість нових вагонів, які ми купили…
Йосип Вінський: Ми хочемо 2 тисячі нових автобусів місткістю більше 45 місць до «Євро» в Україні придбати.
По автобусах. У нас чіткий план. Ми хочемо 2 тисячі нових автобусів місткістю більше 45 місць до «Євро» в Україні придбати. Ми цю роботу будемо проводити…
- Це міжміські перевезення?
- Так.
Це буде абсолютно нова якість міжміських перевезень. Сьогодні ми підготували відповідне рішення про певні преференції для закупки цього автобуса. Тобто, ми хочемо відмінити ті платежі, які на кордоні знімаються, пов’язані зі ввезенням цих автобусів. Я думаю, що це ключова позиція.
Йосип Вінський: За цей рік в Україну вперше зайшли нові літаки «Аеробус-320» (два) і зараз на виході АН-148. Я думаю, що до кінця травня ми його поставимо на рейс.
По літаках. Я хочу сказати так, що за цей рік в Україну вперше зайшли нові літаки «Аеробус-320» (два) і зараз на виході АН-148. Я думаю, що до кінця травня ми його поставимо на рейс.
Таким чином ми абсолютно чітко розуміємо, що треба міняти парк. І ці заходи, які я Вам назвав, свідчать про те, що ми за останній час радикальним чином, при тому, що є проблеми з фінансуванням, дійсно вони реальні проблеми є, бо була велика проблема збитковості наших підприємств, ми виходимо на ці речі…
- Ще одне глобальне питання полягає в тому, що по суті, щоб вирішити весь цей величезний комплекс проблем, треба зрушити ту глибу, про яку Ви говорили на початку програми. Вона стосується корумпованості в цій системі, в системі транспорту і на «Укрзалізниці».
Чи відчуваєте Ви спротив цієї системи? Оскільки по суті від початку Вашої роботи Ви почали змінювати керівний склад і справлятися з цією ситуацією, виходячи зі власного бачення того, які люди мають працювати на цих посадах.
- Спротив є. І дуже серйозний. Дуже системно організований. Причому є внутрішній спротив і зовнішній спротив.
Тому що я ще раз кажу, коли ми збільшили доходи державного сектору на такі радикальні цифри, які я назвав за попередній рік, це зрозуміло, що ми ці гроші забрали в тих людей, які вчора забирали їх собі, бо вони реально в системі були.
Зрозуміло, що це незадоволення.
Йосип Вінський: 50 мільйонів доларів на мою голову виділено на цей рік для того, щоб мене скомпрометувати.
Я думаю, що якщо Ви прослідкуєте Інтернет і деякі такі періодичні медійні кампанії проти мене, то Ви побачите абсолютно, що добре організована система і добре профінансована. Я знаю цей ресурс. Це приблизно 50 мільйонів доларів на мою голову виділено на цей рік для того, щоб мене скомпрометувати.
Я готовий до цього. Я прекрасно розумію… Не ради цих людей я працюю. Тобто, моє завдання, щоб загальна ситуація була змінена…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)