Починаючи від 1 травня, німецький ринок праці стане відкритим для громадян восьми центрально- та східноєвропейських країн. Йдеться про держави, які 7 років тому приєдналися до Європейського Союзу. Лише зараз в Німеччині зняли останні бар’єри, які заважали її східним сусідам, попри свободу пересування, насолодитися правом на вільне працевлаштування.
Чимало поляків, угорців, чехів, словаків, жителів балтійських країн із нетерпінням чекають на 1 травня. Через сім років після приєднання їхніх держав до Європейського Союзу їм більше не потрібно буде спеціального дозволу на роботу в Німеччині. Подібну закритість продемонструвала свого часу, крім Німеччини, лише Австрія. Великобританія, Ірландія та Швеція відкрили свої ринки праці для східних європейців ще 2004 року.
Вільне право на працевлаштування належить до чотирьох головних економічних свобод ЄС поруч із вільним товарообміном, обміном капіталу і правом на вільне надання послуг.
Відкриття ринку праці для східних європейців у Німеччині сприймають неоднозначно. На цьому наголошує й аналітик із берлінського Інституту дослідження ринку праці Герберт Брюккер.
«Населення боїться розширення на Схід, боїться конкуренції зарплат, – каже він. – Більшість очікує зниження зарплат або збільшення безробіття, якщо на ринку праці стане більше робочих рук за рахунок мігрантів».
Профспілки й частина соціал-демократів теж застерігають перед демпінгом зарплат.
Подвійний зиск
Аналітики й представники ділових кіл натомість вважають такі побоювання безпідставними. Вони сподіваються, що тепер принаймні частково вдасться подолати дефіцит фахівців.
Німецьке інформаційне агентство dpa цитує в зв’язку з цим директора Інституту економічних досліджень у Кельні Міхаеля Гютера. Він упевнений, що Німеччина матиме подвійний зиск. Саме під час нинішнього економічного піднесення країна потребує додаткової робочої сили. Крім того, Німеччина вже зараз страждає від демографічного старіння.
В цьому сенсі особливо скрутною є ситуація в східних федеральних землях. Там, наприклад, катастрофічно не вистачає молодих лікарів. Недаремно один із керівників клініки в місті Грайфсвальд Марек Зіґмунд, який, до речі, сам з Польщі, пов’язує з лібералізацією німецького ринку праці великі надії.
«Звичайно, на ринку праці ми відчуваємо всі наслідки демографічного розвитку. Важливо розробити правильну стратегію подолання таких викликів. Для цього потрібно дивитися за межі країни. І ми дивимося до Польщі», – зауважив Зіґмунд.
Втрата привабливості
Статс-міністр (урядовець рівня заступника міністра) німецького зовнішньополітичного відомства Вернер Гоєр вважає, що вже давно настав час для такої лібералізації. Чимало іноземців і раніше приїздили, скажімо, на сезонну роботу до Німеччини. До 2004 року ця країна була однією з найбільших цілей для заробітчан зі Східної та Центральної Європи. Але згодом Німеччина поступилася в цьому Великій Британії.
Як засвідчили останні опитування, нині східні європейці не дуже й поспішають їхати на роботу до ФРН. Так, жителі балтійських країн віддають перевагу передусім Великій Британії. Угорців, словенців і словаків тягне швидше до Австрії.
Згідно з прогнозами кельнського Інституту економічних досліджень, внаслідок відкриття ринку праці Німеччині слід розраховувати максимально на один мільйон двісті тисяч мігрантів із країн Східної і Центральної Європи. «Великою міграційною хвилею» такі прогнози назвати не можна, вважають аналітики.
Вільне право на працевлаштування належить до чотирьох головних економічних свобод ЄС поруч із вільним товарообміном, обміном капіталу і правом на вільне надання послуг.
Відкриття ринку праці для східних європейців у Німеччині сприймають неоднозначно. На цьому наголошує й аналітик із берлінського Інституту дослідження ринку праці Герберт Брюккер.
«Населення боїться розширення на Схід, боїться конкуренції зарплат, – каже він. – Більшість очікує зниження зарплат або збільшення безробіття, якщо на ринку праці стане більше робочих рук за рахунок мігрантів».
Профспілки й частина соціал-демократів теж застерігають перед демпінгом зарплат.
Подвійний зиск
Аналітики й представники ділових кіл натомість вважають такі побоювання безпідставними. Вони сподіваються, що тепер принаймні частково вдасться подолати дефіцит фахівців.
Німецьке інформаційне агентство dpa цитує в зв’язку з цим директора Інституту економічних досліджень у Кельні Міхаеля Гютера. Він упевнений, що Німеччина матиме подвійний зиск. Саме під час нинішнього економічного піднесення країна потребує додаткової робочої сили. Крім того, Німеччина вже зараз страждає від демографічного старіння.
В цьому сенсі особливо скрутною є ситуація в східних федеральних землях. Там, наприклад, катастрофічно не вистачає молодих лікарів. Недаремно один із керівників клініки в місті Грайфсвальд Марек Зіґмунд, який, до речі, сам з Польщі, пов’язує з лібералізацією німецького ринку праці великі надії.
«Звичайно, на ринку праці ми відчуваємо всі наслідки демографічного розвитку. Важливо розробити правильну стратегію подолання таких викликів. Для цього потрібно дивитися за межі країни. І ми дивимося до Польщі», – зауважив Зіґмунд.
Втрата привабливості
Статс-міністр (урядовець рівня заступника міністра) німецького зовнішньополітичного відомства Вернер Гоєр вважає, що вже давно настав час для такої лібералізації. Чимало іноземців і раніше приїздили, скажімо, на сезонну роботу до Німеччини. До 2004 року ця країна була однією з найбільших цілей для заробітчан зі Східної та Центральної Європи. Але згодом Німеччина поступилася в цьому Великій Британії.
Як засвідчили останні опитування, нині східні європейці не дуже й поспішають їхати на роботу до ФРН. Так, жителі балтійських країн віддають перевагу передусім Великій Британії. Угорців, словенців і словаків тягне швидше до Австрії.
Згідно з прогнозами кельнського Інституту економічних досліджень, внаслідок відкриття ринку праці Німеччині слід розраховувати максимально на один мільйон двісті тисяч мігрантів із країн Східної і Центральної Європи. «Великою міграційною хвилею» такі прогнози назвати не можна, вважають аналітики.