В Україні ухвалили Закон «Про волонтерську діяльність». Лише у соціальних службах для сім'ї, дітей та молоді, а також у Товаристві Червоного Хреста України діють близько ста тисяч волонтерів.
Слово «Волонтер» із французької перекладається як «доброволець». Якщо йдеться про соціальну допомогу, це - люди, які за власним бажанням і без корисливої мети допомагають іншим. Як каже один із таких добровольців, «Волонтери – це звичайні люди, але трохи краще».
Законодавча база
Один із ініціаторів законопроекту «Про волонтерську діяльність», народний депутат Андрій Шевченко зазначив у коментарі Радіо Свобода, що ухвалення такого документа, по-перше, допоможе провести Євро-2012. (Загалом організатори цього турніру планують залучити 22 з половиною тисячі волонтерів).
По-друге, досі в Україні не було жодного врегулювання волонтерської діяльності, ніяких гарантій її здійснення. «Закон узаконює стосунки волонтера і організатора будь-якого заходу - чи це фестиваль, чи це якийсь проект. Це означає, що організатори згодні залучити людей, які готові добровільно витрачати свій час і сили. При цьому, вводяться такі речі, як, наприклад, страхування волонтера. Якщо, не дай Бог, щось станеться в ході виконання роботи – то будуть для нього певні гарантії. А студентам це дасть можливість зараховувати волонтерську роботу як практику», - розповів депутат.
Двадцять років існує незалежна Україні, але досі ініціативним безкорисливим людям складно виявити ці свої риси, зауважує Андрій Шевченко. Адже в Радянському Союзі добровільність була здебільшого примусовою. Але поступово ця риса викристалізовується. «Останнім часом ми почали бачити прояви цього, ми бачимо, як на очах з’являється громадянське суспільство, як люди беруться за соціальні проекти, як вони приводять в порядок місто, де вони живуть, організовують різні заходи, зовсім не розраховуючи отримати якусь копійку за це. Я думаю, що це дуже добре, це показує, що ми стаємо хорошим, зрілим суспільством. У цьому плані Закон про волонтерство має допомогти».
На сьогодні законодавство мало сприяє розвитку волонтерського руху, констатує, зі свого боку, народний депутат, юрист Еліна Шишкіна. І це особливо помітно на тлі поширенні добровільної безоплатної допомоги в державах ЄС та в Сполучених Штатах. За останні 15 років кількість волонтерів у країнах Європі зросла з 80-ти до 110-ти мільйонів осіб. Про це свідчить офіційна статистика. А кожен четвертий американець працює задарма бодай раз на рік. Загальна щорічна вартість праці американських волонтерів становить близько двох мільярдів доларів щороку.
«Робити все, що залежить від тебе»
У Товаристві Червоного Хреста України задіяні 60 тисяч волонтерів, повідомив заступник виконавчого директора товариства Валерій Серговський. Основна програма Червоного Хреста України – патронажна служба (служба милосердя). Йдеться про надання допомоги самотнім людям, які обмежені в пересуванні. Часто ці люди прикуті до ліжка. І без допомоги волонтерів не обійтися. «Таких пацієнтів у кожної патронажної сестри в день – п’ятеро. Якщо взяти до уваги, що цим людям потрібна щоденна допомога - купівля продуктів (вони ж не можуть вийти з оселі), прання білизни, прибирання… Патронажна сестра, яка робить медичні процедури, не завжди в змозі сама, без волонтерів цю роботу виконати. Тому до кожної такої сестри прикріплено чотири-п’ять волонтерів Червоного Хреста, які допомагають їй в цій роботі».
Ще один напрям, де потрібна допомога волонтерів, це реагування на катастрофи, наголошує Валерій Серговський. Можливі техногенні аварії, повені, інші стихійні лиха – тут безкорисливі помічники є незамінними. «Скажімо, була повінь у західних областях України. Необхідні були хоча б продуктові набори. Люди втратили все, і ці продуктові набори необхідно було рознести постраждалим. Цим і займалися наші волонтери».
Киянка Марія-Варвара уже п’ять років є волонтером. Бути добровільним помічником їй подобається, особливо з урахуванням того, що поряд – друзі. А гуртом і працювати легше. «Я збирала гроші на акції «Серце до серця» декілька разів, на День пам’яті жертв Голодомору. Роздавала чай і булочки бездомним, збирала гроші їм на обіди взимку. Працювала на різних фестивалях, їздила в сиротинець декілька разів на Пасху та на День Святого Миколая».
Це зовсім неважко, говорить дівчина. Головне - як сама людина ставиться до волонтерства. Якщо ти робиш це із власної волі, то й труднощів жодних не бачиш, якщо ти зацікавлений в тому, щоб люди отримали кошти, допомогу, то й робитимеш усе можливе, що від тебе залежить, переконана Марія-Варвара.
Допомога соціальним службам, лікарням, сприяння освітнім організаціям… Форми волонтерської діяльності в Україні є різноманітними. Наприклад,
черкаські любителі підводного плавання прибирали минулими вихідними дно Дніпра від сміття. В акції взяли участь десятки волонтерів-дайверів.
Активізується волонтерський рух і до чемпіонату Євро-2012. Лише в Києві зареєструвалися понад 4000 охочих допомагати організаторам безкоштовно.
Законодавча база
Один із ініціаторів законопроекту «Про волонтерську діяльність», народний депутат Андрій Шевченко зазначив у коментарі Радіо Свобода, що ухвалення такого документа, по-перше, допоможе провести Євро-2012. (Загалом організатори цього турніру планують залучити 22 з половиною тисячі волонтерів).
По-друге, досі в Україні не було жодного врегулювання волонтерської діяльності, ніяких гарантій її здійснення. «Закон узаконює стосунки волонтера і організатора будь-якого заходу - чи це фестиваль, чи це якийсь проект. Це означає, що організатори згодні залучити людей, які готові добровільно витрачати свій час і сили. При цьому, вводяться такі речі, як, наприклад, страхування волонтера. Якщо, не дай Бог, щось станеться в ході виконання роботи – то будуть для нього певні гарантії. А студентам це дасть можливість зараховувати волонтерську роботу як практику», - розповів депутат.
Двадцять років існує незалежна Україні, але досі ініціативним безкорисливим людям складно виявити ці свої риси, зауважує Андрій Шевченко. Адже в Радянському Союзі добровільність була здебільшого примусовою. Але поступово ця риса викристалізовується. «Останнім часом ми почали бачити прояви цього, ми бачимо, як на очах з’являється громадянське суспільство, як люди беруться за соціальні проекти, як вони приводять в порядок місто, де вони живуть, організовують різні заходи, зовсім не розраховуючи отримати якусь копійку за це. Я думаю, що це дуже добре, це показує, що ми стаємо хорошим, зрілим суспільством. У цьому плані Закон про волонтерство має допомогти».
На сьогодні законодавство мало сприяє розвитку волонтерського руху, констатує, зі свого боку, народний депутат, юрист Еліна Шишкіна. І це особливо помітно на тлі поширенні добровільної безоплатної допомоги в державах ЄС та в Сполучених Штатах. За останні 15 років кількість волонтерів у країнах Європі зросла з 80-ти до 110-ти мільйонів осіб. Про це свідчить офіційна статистика. А кожен четвертий американець працює задарма бодай раз на рік. Загальна щорічна вартість праці американських волонтерів становить близько двох мільярдів доларів щороку.
«Робити все, що залежить від тебе»
У Товаристві Червоного Хреста України задіяні 60 тисяч волонтерів, повідомив заступник виконавчого директора товариства Валерій Серговський. Основна програма Червоного Хреста України – патронажна служба (служба милосердя). Йдеться про надання допомоги самотнім людям, які обмежені в пересуванні. Часто ці люди прикуті до ліжка. І без допомоги волонтерів не обійтися. «Таких пацієнтів у кожної патронажної сестри в день – п’ятеро. Якщо взяти до уваги, що цим людям потрібна щоденна допомога - купівля продуктів (вони ж не можуть вийти з оселі), прання білизни, прибирання… Патронажна сестра, яка робить медичні процедури, не завжди в змозі сама, без волонтерів цю роботу виконати. Тому до кожної такої сестри прикріплено чотири-п’ять волонтерів Червоного Хреста, які допомагають їй в цій роботі».
Ще один напрям, де потрібна допомога волонтерів, це реагування на катастрофи, наголошує Валерій Серговський. Можливі техногенні аварії, повені, інші стихійні лиха – тут безкорисливі помічники є незамінними. «Скажімо, була повінь у західних областях України. Необхідні були хоча б продуктові набори. Люди втратили все, і ці продуктові набори необхідно було рознести постраждалим. Цим і займалися наші волонтери».
Киянка Марія-Варвара уже п’ять років є волонтером. Бути добровільним помічником їй подобається, особливо з урахуванням того, що поряд – друзі. А гуртом і працювати легше. «Я збирала гроші на акції «Серце до серця» декілька разів, на День пам’яті жертв Голодомору. Роздавала чай і булочки бездомним, збирала гроші їм на обіди взимку. Працювала на різних фестивалях, їздила в сиротинець декілька разів на Пасху та на День Святого Миколая».
Це зовсім неважко, говорить дівчина. Головне - як сама людина ставиться до волонтерства. Якщо ти робиш це із власної волі, то й труднощів жодних не бачиш, якщо ти зацікавлений в тому, щоб люди отримали кошти, допомогу, то й робитимеш усе можливе, що від тебе залежить, переконана Марія-Варвара.
Допомога соціальним службам, лікарням, сприяння освітнім організаціям… Форми волонтерської діяльності в Україні є різноманітними. Наприклад,
черкаські любителі підводного плавання прибирали минулими вихідними дно Дніпра від сміття. В акції взяли участь десятки волонтерів-дайверів.
Активізується волонтерський рух і до чемпіонату Євро-2012. Лише в Києві зареєструвалися понад 4000 охочих допомагати організаторам безкоштовно.