Рівне – Урочисті заходи, приурочені до 130-ї річниці від дня народження Головного отамана військ УНР, голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри відбуваються у Рівному. Чому рівняни пам’ятають і шанують цього відомого державного і політичного діяча, у той час як земляки досі сперечаються про доцільність спорудження йому пам’ятника на малій батьківщині – Полтавщині?
Симон Петлюра народився 10 травня (за новим стилем – 23 травня) у Полтаві. Публіцист, освітянин, воєначальник очолив уряд Директорії УНР з лютого по грудень 1919 року.
З іменем Симона Петлюри пов'язана збройна боротьба українського народу за визволення з-під ворожої окупації. Був він талановитим організатором і командувачем, який зумів згуртувати видатних і досвідчених військових, і політичних діячів.
Як голова Директорії виявляв у своїй діяльності щирий демократизм і гуманність, водночас був видатним політиком. Він передбачав значну роль української еміграції в боротьбі за незалежність і державність України.
Попри тактичні помилки Отамана, нині історики все частіше говорять про те, що серед тодішніх урядовців УНР лише Симон Петлюра до кінця розумів важливість існування згуртованої армії для молодої країни.
Науковці лише починають аналізувати життя й діяльність цього військового і громадського діяча й відкидати звинувачення Петлюри в антисемітизмі. Поки вчені та політики сперечалися про значущість постаті Петлюри для України, а його земляки полтавці гадали, чи заслуговує він пам’ятника, рівняни встановили пам’ятник Симону Петлюрі коштами громади біля Народного дому (на фото).
Рівненські вулиці пам’ятають Петлюру
Зробили це невипадково, розповідає директор Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександр Булига. Адже наприкінці березня 1919 року Директорія, яка вже покинула тоді Київ і перебувала в Кам’янець-Подільському, переїжджає до Рівного і перебуває тут до початку травня 1919 року.
«Петлюра жив у Здолбунові, приїздив часто до Рівного, саме по цій вулиці, яка сьогодні носить його ім’я, він ходив. Невипадково тут у 2001 році споруджено цей пам’ятник, автором якого є рівненські скульптори… Як згадують його сучасники, він радів, що у Рівному діти навчаються рідною мовою. У Рівному пам’ятали Петлюру, а коли він загинув у 1926 році і про це дізналися рівняни, майже у всіх храмах відбулися панахиди, в яких згадували убієнного Симона… Рівняни, які бувають у Парижі, відвідують кладовище Монпарнас, де похований Петлюра, і приносять туди вінки й квіти», – розповіла Булига.
У той час, як радянська пропаганда фактично демонізувала в особі Петлюри український націоналізм, люди, котрі безпосередньо з ним спілкувалися, відзначали його людяність, мужність і кмітливість. На теренах великої Волині навіть після еміграції Петлюри залишилося чимало його колишніх соратників. Серед них і батько Галини Петренко-Кухарчук, полковник Петро Петренко. Вона пригадує, як освічений і патріотично налаштований батько часто збирав у своїй хаті мешканців навколишніх сіл. Серед них на розповіді про часи УНР слухав і майбутній організатор Поліської Січі Бульба-Боровець...
Нині живою з патріотичної родини лишилася тільки Галина Петренко, а ось могилу батька лише нещодавно відшукали пластуни та козаки під Овручем.
Голова Рівненської організації Національної Спілки письменників Лідія Рибенко каже, що активна участь рівнян у цих історичних подіях та присутність Симона Петлюри у Рівному наклали відбиток на ментальність тутешніх мешканців: «Наші люди особливі патріоти, і я пишаюсь цим. Кілька місяців Рівне було столицею – тут стояв штаб Петлюри. Тут, на Рівненщині, під Сарнами, Грушевський писав свої знамениті Директиви… Але через ситуацію, коли було повстання Оскілка, українські сили були дещо ослаблені, а далі через мирну угоду, яку підписала Росія, західна Україна відійшла до території Польщі, і військо Симона Петлюри було інтерноване…».
Постать Петлюри лишаться недослідженою
Лідія Рибенко щиро дивується, як могли полтавці так зволікати з відкриттям пам’ятника відомому земляку, котрий був не лише патріотом, а й всебічно обдарованою людиною. І, як писала Наталя Левицька-Холодна, кілька разів змінював перо на багнет і багнет на перо, видавав «Тризуб» у Франції і був абсолютно переконаним у тому, що Україна таки відбудеться як держава.
Щодо антисемітизму, який приписують Петлюрі, то це, як переконана Лідія Рибенко, штучно розігрітий міф. Адже Петлюра навіть переклав п’єсу Раскіна «Євреї», де в передмові написав, що цю п’єсу потрібно ставити, щоб знати про долю цього народу: «Звичайно, є багато міфів, які потрібно спростовувати. Але агента Москви Шварцбарда (який убив Петлюру в парижі у травні 1926-го року) налаштували так, що він знищує ворога єврейства…».
Що ж потрібно зробити, щоб українці більше знали, і відповідно, інакше ставилися до Симона Петлюри?
«Ось я зараз шукаю збірник творів про Симона Петлюру, виданий у 1936 році у Рівному. Було б добре його перевидати. У нас у Рівному проводиться літературна екскурсія. І серед інших імен, дотичних до історії нашого краю, ми згадуємо Симона Петлюру, який був дуже яскравим представником і нашої культури», розповіла Рибенко.
________
Група депутатів Полтавської міськради оскаржила в обласному господарському суді вирішення Полтавської обладміністрації встановити пам'ятний знак. Камінь, встановлений на місці майбутнього пам’ятника, спочатку комуністи намагалися звалити, потім невідомі облили фарбою. Разом з тим, суд зобов'язав обласну адміністрацію погоджувати установку пам'ятного знаку в Полтавській міськраді. Тільки після цього, згідно з рішенням суду, обладміністрація має право встановити пам'ятник Петлюрі.
З іменем Симона Петлюри пов'язана збройна боротьба українського народу за визволення з-під ворожої окупації. Був він талановитим організатором і командувачем, який зумів згуртувати видатних і досвідчених військових, і політичних діячів.
Як голова Директорії виявляв у своїй діяльності щирий демократизм і гуманність, водночас був видатним політиком. Він передбачав значну роль української еміграції в боротьбі за незалежність і державність України.
Попри тактичні помилки Отамана, нині історики все частіше говорять про те, що серед тодішніх урядовців УНР лише Симон Петлюра до кінця розумів важливість існування згуртованої армії для молодої країни.
Науковці лише починають аналізувати життя й діяльність цього військового і громадського діяча й відкидати звинувачення Петлюри в антисемітизмі. Поки вчені та політики сперечалися про значущість постаті Петлюри для України, а його земляки полтавці гадали, чи заслуговує він пам’ятника, рівняни встановили пам’ятник Симону Петлюрі коштами громади біля Народного дому (на фото).
Рівненські вулиці пам’ятають Петлюру
Зробили це невипадково, розповідає директор Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександр Булига. Адже наприкінці березня 1919 року Директорія, яка вже покинула тоді Київ і перебувала в Кам’янець-Подільському, переїжджає до Рівного і перебуває тут до початку травня 1919 року.
«Петлюра жив у Здолбунові, приїздив часто до Рівного, саме по цій вулиці, яка сьогодні носить його ім’я, він ходив. Невипадково тут у 2001 році споруджено цей пам’ятник, автором якого є рівненські скульптори… Як згадують його сучасники, він радів, що у Рівному діти навчаються рідною мовою. У Рівному пам’ятали Петлюру, а коли він загинув у 1926 році і про це дізналися рівняни, майже у всіх храмах відбулися панахиди, в яких згадували убієнного Симона… Рівняни, які бувають у Парижі, відвідують кладовище Монпарнас, де похований Петлюра, і приносять туди вінки й квіти», – розповіла Булига.
У той час, як радянська пропаганда фактично демонізувала в особі Петлюри український націоналізм, люди, котрі безпосередньо з ним спілкувалися, відзначали його людяність, мужність і кмітливість. На теренах великої Волині навіть після еміграції Петлюри залишилося чимало його колишніх соратників. Серед них і батько Галини Петренко-Кухарчук, полковник Петро Петренко. Вона пригадує, як освічений і патріотично налаштований батько часто збирав у своїй хаті мешканців навколишніх сіл. Серед них на розповіді про часи УНР слухав і майбутній організатор Поліської Січі Бульба-Боровець...
Нині живою з патріотичної родини лишилася тільки Галина Петренко, а ось могилу батька лише нещодавно відшукали пластуни та козаки під Овручем.
Голова Рівненської організації Національної Спілки письменників Лідія Рибенко каже, що активна участь рівнян у цих історичних подіях та присутність Симона Петлюри у Рівному наклали відбиток на ментальність тутешніх мешканців: «Наші люди особливі патріоти, і я пишаюсь цим. Кілька місяців Рівне було столицею – тут стояв штаб Петлюри. Тут, на Рівненщині, під Сарнами, Грушевський писав свої знамениті Директиви… Але через ситуацію, коли було повстання Оскілка, українські сили були дещо ослаблені, а далі через мирну угоду, яку підписала Росія, західна Україна відійшла до території Польщі, і військо Симона Петлюри було інтерноване…».
Постать Петлюри лишаться недослідженою
Лідія Рибенко щиро дивується, як могли полтавці так зволікати з відкриттям пам’ятника відомому земляку, котрий був не лише патріотом, а й всебічно обдарованою людиною. І, як писала Наталя Левицька-Холодна, кілька разів змінював перо на багнет і багнет на перо, видавав «Тризуб» у Франції і був абсолютно переконаним у тому, що Україна таки відбудеться як держава.
Щодо антисемітизму, який приписують Петлюрі, то це, як переконана Лідія Рибенко, штучно розігрітий міф. Адже Петлюра навіть переклав п’єсу Раскіна «Євреї», де в передмові написав, що цю п’єсу потрібно ставити, щоб знати про долю цього народу: «Звичайно, є багато міфів, які потрібно спростовувати. Але агента Москви Шварцбарда (який убив Петлюру в парижі у травні 1926-го року) налаштували так, що він знищує ворога єврейства…».
Що ж потрібно зробити, щоб українці більше знали, і відповідно, інакше ставилися до Симона Петлюри?
«Ось я зараз шукаю збірник творів про Симона Петлюру, виданий у 1936 році у Рівному. Було б добре його перевидати. У нас у Рівному проводиться літературна екскурсія. І серед інших імен, дотичних до історії нашого краю, ми згадуємо Симона Петлюру, який був дуже яскравим представником і нашої культури», розповіла Рибенко.
________
Група депутатів Полтавської міськради оскаржила в обласному господарському суді вирішення Полтавської обладміністрації встановити пам'ятний знак. Камінь, встановлений на місці майбутнього пам’ятника, спочатку комуністи намагалися звалити, потім невідомі облили фарбою. Разом з тим, суд зобов'язав обласну адміністрацію погоджувати установку пам'ятного знаку в Полтавській міськраді. Тільки після цього, згідно з рішенням суду, обладміністрація має право встановити пам'ятник Петлюрі.