Київ – Сьогодні, 7 травня, у Києві презентовано звіт європейських експертів щодо боротьби з расизмом і нетерпимістю в Україні. Документ, який підготували фахівці Комісії ЄС проти расизму і нетерпимості, свідчить: ситуація в Україні не краща і не гірша від багатьох інших європейських держав, навіть можна говорити про зменшення нападів на расовому ґрунті у державі.
Комісія ЄС проти расизму та нетерпимості – незалежна правозахисна структура Ради Європи, яка проводить моніторинг проблем, пов’язаних із расизмом і ксенофобією та надає відповідні рекомендації Раді Європи та державам-членам Ради.
Презентуючи звіт, його автор, голова Комісії Єва Сміт Асмундсен наголосила, що вона та її колеги відвідували Україну кілька разів, зустрічалися з представниками влади, неурядових організацій та національних громад. Усі без винятку розуміють, наскільки важливо мати міжетнічний мир, стабільність у стосунках між українцями та іншими народами, які мешкають, постійно або тимчасово, вимушено, на території України. Українці – толерантний народ, але міжнародна криза й соціальні проблеми у державі логічно призводять до радикалізації мислення, каже професор Асмундсен.
«Якщо ви чуєте від українського політика расистські або антисемітські висловлювання – на жаль, він не самотній. Чимало політиків у Європі використовують таку лексику, адже легше знайти ворога ззовні, ніж визнати власні помилки. Це небезпечна тенденція, тож ми закликаємо політиків і в Україні, і в державах Євросоюзу до толерантності і налагодження діалогу з представниками народів, які нині мешкають на європейському континенті», – зауважила Єва Сміт Асмундсен.
Голова харківської правозахисної групи Євген Захаров відмічає покращення ситуації у сфері міжетнічних відносин, пояснюючи це активною роботою правозахисних органів і спецслужб України у боротьбі з ксенофобією і расизмом.
«Після того як скінхеди побачили, що їх реально саджають, що вони всі на обліку у правоохоронців, що серед них ведуть профілактичну роботу, вони зрозуміли, що їм їхні дії так просто не вдасться робити. І кількість нападів зменшилась. Якщо за перші 4 місяці 2008 року було 36 випадків нападів і три убивства, то за наступні 8 місяців було 25 таких нападів і 1 убивство – і невідомо, чи воно скоєно з расистських намірів чи ні», – зазначив Євген Захаров.
Згідно з інформацією Комісії Євросоюзу проти расизму і нетерпимості, збільшилась кількість неонацистських і расистських груп та нападів на етнічному ґрунті у Росії, Греції, Болгарії, Сербії, Фінляндії, Франції та низці інших країн.
«Ідеться про своєрідний ромський апартеїд»
Також залишається актуальною проблема ромських громад у Європі. Україна не виняток.
Президент Європейської асоціації ромів Рудько Ковчинський в інтерв’ю Радіо Свобода сказав: «На жаль, ставлення до ромів є негативним у європейському суспільстві, включно з українським. Роми – вічні мандрівники, актуальними для них залишаються проблеми соціальні та освітні, чи це роми України, чи Сербії, чи Франції. Ідеться про своєрідний ромський апартеїд, тож для нас головне – це проблема захисту і безпеки».
Автори звіту про боротьбу з расизмом і нетерпимістю в Україні серед рекомендацій до влади і громадськості виокремили – необхідність інформування пересічних українців про життя і проблеми національних меншин і мігрантів, дієве впровадження українського і міжнародного законодавства.
(Київ – Прага)
Презентуючи звіт, його автор, голова Комісії Єва Сміт Асмундсен наголосила, що вона та її колеги відвідували Україну кілька разів, зустрічалися з представниками влади, неурядових організацій та національних громад. Усі без винятку розуміють, наскільки важливо мати міжетнічний мир, стабільність у стосунках між українцями та іншими народами, які мешкають, постійно або тимчасово, вимушено, на території України. Українці – толерантний народ, але міжнародна криза й соціальні проблеми у державі логічно призводять до радикалізації мислення, каже професор Асмундсен.
«Якщо ви чуєте від українського політика расистські або антисемітські висловлювання – на жаль, він не самотній. Чимало політиків у Європі використовують таку лексику, адже легше знайти ворога ззовні, ніж визнати власні помилки. Це небезпечна тенденція, тож ми закликаємо політиків і в Україні, і в державах Євросоюзу до толерантності і налагодження діалогу з представниками народів, які нині мешкають на європейському континенті», – зауважила Єва Сміт Асмундсен.
Голова харківської правозахисної групи Євген Захаров відмічає покращення ситуації у сфері міжетнічних відносин, пояснюючи це активною роботою правозахисних органів і спецслужб України у боротьбі з ксенофобією і расизмом.
«Після того як скінхеди побачили, що їх реально саджають, що вони всі на обліку у правоохоронців, що серед них ведуть профілактичну роботу, вони зрозуміли, що їм їхні дії так просто не вдасться робити. І кількість нападів зменшилась. Якщо за перші 4 місяці 2008 року було 36 випадків нападів і три убивства, то за наступні 8 місяців було 25 таких нападів і 1 убивство – і невідомо, чи воно скоєно з расистських намірів чи ні», – зазначив Євген Захаров.
Згідно з інформацією Комісії Євросоюзу проти расизму і нетерпимості, збільшилась кількість неонацистських і расистських груп та нападів на етнічному ґрунті у Росії, Греції, Болгарії, Сербії, Фінляндії, Франції та низці інших країн.
«Ідеться про своєрідний ромський апартеїд»
Також залишається актуальною проблема ромських громад у Європі. Україна не виняток.
Президент Європейської асоціації ромів Рудько Ковчинський в інтерв’ю Радіо Свобода сказав: «На жаль, ставлення до ромів є негативним у європейському суспільстві, включно з українським. Роми – вічні мандрівники, актуальними для них залишаються проблеми соціальні та освітні, чи це роми України, чи Сербії, чи Франції. Ідеться про своєрідний ромський апартеїд, тож для нас головне – це проблема захисту і безпеки».
Автори звіту про боротьбу з расизмом і нетерпимістю в Україні серед рекомендацій до влади і громадськості виокремили – необхідність інформування пересічних українців про життя і проблеми національних меншин і мігрантів, дієве впровадження українського і міжнародного законодавства.
(Київ – Прага)